Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 березня 2026 р. №520/31835/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали у неналежному виконанні обов'язку, щодо перевірки та встановлення добровільної здачі в полон молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - номером обслуги другої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_3 ) старшого солдата ОСОБА_2 .
2. Визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_2 , оформлене листом від 13.06.2025 року за вих. №03.3/А-643/637, щодо відмови у виплаті частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його матері - ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його матері - ОСОБА_1 з 12.04.2025 року.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення Військової частини НОМЕР_2 , оформлене листом від 13.06.2025 року за вих. №03.3/А-643/637, щодо відмови у виплаті частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його матері - ОСОБА_1 є протиправним. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем, належним чином повідомлено позивача листом №03.3/А-643/637 від 13.06.2025, про прийняте рішення та той факт, що до з'ясування обставин потрапляння військовослужбовця ОСОБА_2 , грошове забезпечення, включаючи додаткові та інші види виплат не втрачаються. Вони накопичуються на спеціальному рахунку НОМЕР_4 прикордонного загону, відкритому в Державній казначейській службі України. У разі спростування факту можливої добровільної здачі в полон, кошти будуть перераховані військовослужбовцю або членам його родини.
Представником позивача надано відповідь на відзив та зазначено, що в Україні діє презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Так, відповідно до ч.2 ст.2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічні положення закріплені у статті 17 Кримінального процесуального кодексу України. Отже, питання щодо встановлення фактів та вини особи за фактом добровільної здачі в полон віднесено до компетенції органів досудового розслідування та відповідного суду, який розглядає обвинувальний акт. При цьому, до повноважень Відповідача, зокрема, не входить кваліфікація злочину та проведення досудового розслідування.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_2 про надання інформації №14/3/1483 від 17.05.2025 року позивача повідомлено про те, що 12.04.2025 року в ході виконання завдань відповідно до бойового розпорядження поблизу населеного пункту Перовське Золочівської територіальної громади Богодухівського району Харківської області було втрачено зв'язок з молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії - номером обслуги другої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з м.д. АДРЕСА_3 ) старшим солдатом ОСОБА_2 . За даним фактом в НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України було призначене службове розслідування. За результатами службового розслідування старшого солдата ОСОБА_2 визнано «захоплений в полон». Відповідні інформування надіслано до Об'єднаного центру з координації, пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб та до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем призову військовослужбовця. До даного листа було додано зразок заяви з переліком документів, які необхідно надати для отримання виплати.
ОСОБА_1 звернулася на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону - військова частина № НОМЕР_2 з заявою від 29.05.2025 щодо виплати їй частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших виплат грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_2 .
Листом від 13.06.2025 року за вих. №03.3/А-643/637 направленим Відповідачем по справі на адресу Позивача було повідомлено, що за результатами розгляду заяви з представленими документами, згідно 4 пункту постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» (зі змінами) в частині, що не суперечить пункту 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей Законом України», Позивачу відмовлено у виплаті частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення до з'ясування в установленому порядку обставин щодо можливої добровільної здачі військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону ОСОБА_2 в полон. До з'ясування обставини потрапляння військовослужбовця ОСОБА_2 , грошове забезпечення, включаючи додаткові та інші види виплат не втрачаються. Вони накопичуються на спеціальному рахунку НОМЕР_4 прикордонного загону, відкритому в Державній казначейській службі України. У разі спростування факту можливої добровільної здачі в полон, кошти будуть перераховані військовослужбовцю або членам його родини.
08.10.2025 року за вих. №58/10-25 адвокатом було направлено запит до Відповідача по справі з метою отримання інформації щодо проведення службового розслідування в НОМЕР_4 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України щодо факту захоплення в полон 12.04.2025 року військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону ОСОБА_2 , 07.07.1988 р., результатів службового розслідування та інформації щодо проведення додаткового розслідування щодо вищезазначеного факту.
Листом від 11.10.2025 року за вих. №03.3/20073-25-Вих Відповідач повідомив, що за обставин та причин втрати зв'язку з військовослужбовцем НОМЕР_4 прикордонного загону старшим солдатом ОСОБА_2 проведено службове розслідування від 09.05.2025 року №03.7/776/25-Вн, за результатами якого встановлено перебування вищевказаного військовослужбовця в полоні. Додаткове службове розслідування за вищевикладеним фактом в НОМЕР_4 прикордонному в загоні Державної прикордонної служби України не призначалося. Висновок вищевказаного службового розслідування разом з матеріалами до нього направлені на правоохоронні органи з метою прийняття правового рішення.
Також 20.10.2025 року за вих. №61/10-25 було направлено додатково адвокатський запит з вимогою надати інформацію щодо стану виплат частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 , а також підстави, з посиланням на нормативно-правові акти, які стали причиною не виплати частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 .
Листом від 24.10.2025 року за вих.№09/20961-25-Вих Відповідач надав інформацію, що відповідно до протоколу засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань рішення про призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх, Позивачу було відмовлено у виплаті частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів виплат до з'ясування в установленому порядку обставин щодо можливої добровільної здачі військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону ОСОБА_2 в полон.
01.11.2025 року за вих №67/11-25 було направлено додатковий адвокатський запит з вимогою надати копію зазначеного протоколу засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців та/або витяг з значеного протоколу щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті.
Згідно з протоколом №42 засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань прийняття рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх від 09.06.2025 №03.3/30168/25-Вн стало відомо, що при прийнятті рішення комісія врахувала, серед іншого, лист відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України від 07.05.2025 №16.4/34496-Вих, про відсутність відомостей статтею стосовно старшого солдата ОСОБА_2 в ЄРДР за 430 Кримінального кодексу України (добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість); відсутність відповіді від Державного бюро розслідування, щодо можливої добровільної здачі у полон військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 та чисельні відеоматеріали, які ширяться в інтернет мережі щодо можливої добровільної здачі у полон військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 .
На підставі вищевказаних даних, комісією було прийнято рішення ОСОБА_1 - матері відмовити у виплаті належних часток грошового забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, а також кошти, які знаходяться на депонентському рахунку НОМЕР_4 прикордонного загону, відкритому в Державній казначейській службі України військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 , який перебуває в полоні.
14.11.2025 року за вих.№75/11-25 до Відповідача було направлено додатковий адвокатський запит з вимогою надати копію акту від 09.05.2025 року №03.7/776/25-Вн про проведення службового розслідування за фактом встановлення обставин та причин втрати зв'язку з військовослужбовцем НОМЕР_4 прикордонного загону старшим солдатом ОСОБА_2 .
Листом від 21.11.2025 року за вих. №03.3/22658-25-Вих Відповідачем було надано витяг з висновку службового розслідування від 09.05.2025 №03.7/776/25-Вн, з якого стало відомо, що під час проведення службового розслідування слід врахувати, що 24.02.2022 року російською федерацією було здійснено військове вторгнення на територію України, було здійснено обстріли та спроби захоплення місць дислокацій, в тому числі, військових частин на ділянці Харківської області. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб та в подальшому був продовжений. На підставі вищевказаного персонал НОМЕР_4 прикордонного загону було приведено у вищу ступінь бойової готовності. 3 24.02.2022 року військовослужбовці НОМЕР_4 прикордонного загону забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також позиції та постійні місця дислокації особового складу прикордонного загону за даний період неодноразово піддавалися мінометним та ракетним обстрілам, авіа ударам, тощо. Здійснивши всебічне та об'єктивне вивчення наявних матеріалів комісія дійшла до висновку, що обставини та причини втрати зв'язку з військовослужбовцями першої прикордонної комендатури, а також потрапляння в полон старшого солдата ОСОБА_2 є протиправні дії невстановлених осіб, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України. Додатково в ході службового розслідування на підставі підпункту 8 пункту 127 Положення (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим) наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 22 квітня 2025 року № 361-ОС старшого солдата ОСОБА_2 , який вказаний в рапорті №25.2/20469/25-Вн від 15.04.2025 року, з яким було втрачено зв'язок зараховано в розпорядження начальника загону. Вважати перебування в полоні: старшого солдата ОСОБА_2 , пов'язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов'язків військової служби, при веденні активних бойових дій з підрозділами держави - агресора російської федерації.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку № 260).
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок №884).
Згідно з пунктом 3 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;
копія документа, що підтверджує:
- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);
- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;
- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;
копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;
копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;
копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;
інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.
Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно до пункту 4 Порядку №884, Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі:
документів, визначених у пункті 3 цього Порядку;
інформації, отриманої з державних реєстрів;
копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).
Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов'язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам у разі:
подання заяви про виплату особами, не передбаченими в пункті 1 цього Порядку, а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;
з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, самовільного залишення ними військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства.
У разі відсутності документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, та для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) отримує відповідні витяги з державних реєстрів щодо військовослужбовців та зазначених осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення у порядку, визначеному в пункті 6 цього Порядку.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам не позбавляє їх права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється:
- особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
- у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
- у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Виплата грошового забезпечення не здійснюється у разі:
добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства військовослужбовців;
наявності (набуття) у визначних осіб громадянства Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або у разі постійного проживання на території таких країн, або засудження за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Наказом Міністерства оборони України №260 затверджено 07.06.2018 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим. (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку №260).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за безвісно відсутнім військовослужбовцем зберігаються виплати грошового забезпечення в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду №5-рп/99 від 03.06.1999 3. Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать: а) неповнолітні; б) непрацездатні; в) інші особи, яких військовослужбовець зобов'язаний утримувати за законом; г) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім'ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника; д) працездатні члени сім'ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім'ї військовослужбовця право на трудову пенсію; е) інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку. У разі переведення військовослужбовця для подальшого проходження служби або навчання в інший населений пункт його утриманцями до надання житла сім'ї треба вважати і тих членів його сім'ї, які перебували раніше на утриманні військовослужбовця і залишились тимчасово проживати за попереднім місцем служби.
Згідно з протоколу №42 засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань прийняття рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх від 09.06.2025 №03.3/30168/25-Вн стало відомо, що при прийнятті рішення комісія врахувала, серед іншого, лист відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України від 07.05.2025 №16.4/34496-Вих, про відсутність відомостей статтею стосовно старшого солдата ОСОБА_2 в ЄРДР за 430 Кримінального кодексу України (добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість); відсутність відповіді від Державного бюро розслідування, щодо можливої добровільної здачі у полон військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 та чисельні відеоматеріали, які ширяться в інтернет мережі щодо можливої добровільної здачі у полон військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону старшого солдата ОСОБА_2 .
Крім того, суд зауважує, що до повноважень відповідача, зокрема, не входить кваліфікація злочину та проведення досудового розслідування, тому питання щодо встановлення фактів та вини особи за фактом добровільної здачі в полон самовільного залишення військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирства, віднесено до компетенції органів досудового розслідування та відповідного суду, який розглядає обвинувальний акт.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у своєму протоколі №42 засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань прийняття рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх від 09.06.2025 №03.3/30168/25-Вн дійшов передчасних висновків щодо відмови позивачці у виплаті належним сум грошового забезпечення.
Підсумовуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №42 засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань прийняття рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх.
Щодо позовних вимог визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_2 , оформлене листом від 13.06.2025 року за вих. №03.3/А-643/637, щодо відмови у виплаті частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його матері - ОСОБА_1 , то суд зазначає, що вказаний лист не є рішенням про відмову у виплаті частки грошового забезпечення, а тому вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що щодо позовних вимог зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату частки грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення ОСОБА_2 на користь його матері - ОСОБА_1 з 12.04.2025 року, то суд дійшов висновку, що належним захистом прав є саме зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2025 про призначення виплат грошового забезпечення як дружині, члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який знаходиться в полоні, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №42 засідання комісії НОМЕР_4 прикордонного загону по розгляду документів з питань прийняття рішення по призначенню і виплати належної частки грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців захоплених у полон або заручниками, а також безвісно відсутніх.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2025 про виплату належної частки грошового забезпечення як матері, члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який знаходиться в полоні, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 24.03.2026 року.
Суддя Пасечнік О.В.