про зупинення провадження у справі
Справа № 500/7229/25
24 березня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
визнати протиправним і скасувати пункт 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.06.2025 №312/975 про призначення ОСОБА_1 , дружині померлого внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, сержанта ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в сумі 503250,00 грн;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Постанова №168) в розмірі 15000000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплаченої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивачки, відповідачем неправильно визначено розмір одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) внаслідок загибелі її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме прийнято рішення про виплату 1/4 частини від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2023 - року, в якому настала смерть), при тому що лише вона претендує на отримання ОГД.
Окрім того, ОСОБА_2 помер безпосередньо під час виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану. Причина смерті пов'язана із захистом Батьківщини, а відтак ОСОБА_1 вважає, що відповідно до положень статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) має право на призначення та отримання ОГД у розмірі, визначеному частиною третьою статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ, що становить 15 мільйонів гривень.
Ухвалою суду від 01.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Одночасно цією ухвалою суду залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечує. Зазначає, що Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, оскільки розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) отриманих у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
У справі відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 12.06.2023 № 79 причиною смерті ОСОБА_2 послужив: a) набряк легень та головного мозку; б) атеросклеротична хвороба серця. Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_2 є - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Враховуючи, що ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно останній не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б ОСОБА_1 право на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до пункту 2 Постанови №168.
Ще представник відповідача посилається на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24, про те, що з огляду на зміст приписів пунктів 1 та 2 Постанови № 168, загибель військовослужбовця Збройних Сил в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі. Така умова повинна враховуватися у взаємозв'язку з іншими умовами, що передбачені абзацом шостим пункту 2 цієї постанови для виплати ОГД сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї Постанови № 168, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Вказує на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 направив до суду заяву, у якій зазначив, що заперечує проти заявлених позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві представника Міністерства оборони України, та просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі за ініціативою суду підлягає зупиненню з огляду на таке.
Ключовим у цій справі питанням, яке підлягає вирішенню судом, є визначення того, чи виплачується членам сімей померлих військовослужбовців одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 2 Постанови №168, у разі якщо військовослужбовці померли внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, а не внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.09.2025 справу №620/10029/24 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 (в особі законного представника ОСОБА_6) до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
У справі №620/10029/24 спір виник у зв'язку з відмовою Міністерства оборони України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови №168, членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_8, оскільки законодавством не було передбачено такої підстави для виплати цієї допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, як загибель (смерть) внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Обґрунтовуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає, що у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а, від 22.08.2024 у справі №380/9868/23, Верховний Суд дійшов висновку, що пункт 2 Постанови №168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення, контузії, травми чи каліцтва, а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов'язані із захистом Батьківщини, включаючи захворювання.
Натомість у постановах від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, від 17.03.2025 у справі №280/2749/24, правовідносини в яких є подібними до тих, що склалися у справах №600/548/23-а, №380/9868/23 та у справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов протилежного висновку та зазначив, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови №168 виникає лише у разі загибелі військовослужбовця або його смерті внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини в період воєнного стану. Ця норма не поширюється на випадки смерті від захворювання, навіть якщо воно пов'язане із захистом Батьківщини.
Для призначення допомоги за Постановою № 168 необхідним є виконання умов, визначених абзацом шостим пункту 2, зокрема: отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях чи забезпеченні заходів з національної безпеки у період воєнного стану, яке спричинило смерть не пізніше ніж через рік. Загибель військовослужбовця в період воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги за постановою Кабінету Міністрів України № 168, якщо смерть не пов'язана з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом.
Таким чином, правові висновки Верховного Суду, висловлені у загаданих вище постановах, є суперечливими.
За таких обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24 та від 17.03.2025 у справі №280/2749/24, та інших, у яких викладено правовий висновок, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн за пунктом 2 Постанови №168 виникає лише у разі загибелі військовослужбовця або його смерті внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини в період воєнного стану.
З наведених підстав справу №620/10029/24 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Правовідносини у справі у справі №500/7229/25 та у справі №620/10029/24 є подібними та формування відповідних позицій Верховним Судом може вплинути на наслідки розгляду цієї справи.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З огляду на викладене та з метою правильного і однакового застосування положень законодавства при вирішенні спору суд дійшов висновку, що провадження у справі №500/7229/25 необхідно зупинити до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №620/10029/24.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №620/10029/24.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24 березня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.