Справа №640/168/20
23 березня 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової посадової (службової) особи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_2 , Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Українського науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, Військової посадової особи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_2 , про:
визнання дій і рішення військової посадової особи ОСОБА_2 в частині безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача незаконними (протиправними) та зобов'язання його утриматись від зловживання владою або службовим становищем;
стягнення з військової посадової особи ОСОБА_2 кошти у сумі 100000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачеві заподіяної протиправними діями відповідача, а також шкоди завданої здоров'ю позивача;
встановлення відсутності компетенції (повноважень) військової особи ОСОБА_2 з накладання на позивача дисциплінарного стягнення;
визнання протиправною бездіяльність ІСТЕ СБУ з не належної перевірки скарги позивача від 02.08.2019 року та зобов'язання ІСТЕ СБУ поновити порушені права позивача шляхом зняття дисциплінарного стягнення оголошеного (накладеного) військовою посадовою особою ІСТЕ СБУ ОСОБА_2 ;
визнання протиправною бездіяльність СБУ з ненадання достовірної та повної інформації за скаргою запитом позивача;
зобов'язання ІСТЕ СБУ призначити службове розслідування за фактом протиправного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником Українського науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до суду подано клопотання про залишення позову ОСОБА_1 до військової посадової особи ОСОБА_2 та до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України без розгляду, оскільки на позивача дисциплінарне стягнення було накладене військовою посадовою особою ІСТЕ СБУ ОСОБА_2 та оголошено 02.08.2019, про що позивач зазначає у своїй позовній заяві, вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено.
Також представник ІСТЕ СБУ подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору та відзив на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач позову не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Від відповідача військової посадової особи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_2 до суду подано клопотання про залишення позову ОСОБА_1 до військової посадової особи ОСОБА_2 та до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору та відзив на позовну заяву.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Станом на 15.12.2022, дату набрання чинності Законом №2825-IX, рішення в адміністративній справі №640/19548/20 Окружним адміністративним судом м. Києва не ухвалене.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Тернопільському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 дану справу передано для розгляду судді Мартиць О.І.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/168/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової посадової (службової) особи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_2 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Запропоновано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
Від Українського науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до суду поступили додаткові пояснення у справі.
Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Нормами статті 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.
Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.
У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з накладенням на позивача дисциплінарного стягнення військовою посадовою особою ІСТЕ СБУ ОСОБА_2 та оголошенням йому такого 02.08.2019 (завірена копія рапорту знаходиться в матеріалах справи).
Суд зазначає, що військова служба є різновидом публічної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд зазначає, що у відповідності до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За нормами частин першої та третьої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані норми кореспондуються з положеннями частини восьмої статті 240 КАС України, згідно з якими суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Поряд із цим, з дати відкриття провадження в цій справі 17.03.2020 відповідачами подавались неодноразово заяви про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, однак позивач не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Також ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 запропоновано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них і позивачем не надано суду жодних пояснень, заяв чи клопотань.
Суд звертає увагу, що згідно змісту позовної заяви позивач зазначає, що 02.08.2019 начальником 1 центру ІСТЕ СБУ йому було оголошено догану.
Також 02.08.2019 на виконання усного наказу позивачем було підготовлено рапорт та надано пояснення щодо обставин перебування в приміщеннях 4 центру ІСТЕ СБУ 30.07.2019 та щодо інформування безпосереднього керівника.
Відтак, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 6, частин першої, другої статті 7 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової посадової (службової) особи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_2 , Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 23 березня 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.