про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2026 року Справа № 480/1720/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 по 15.05.2025 з урахуванням січня 2023 року як базового місяця,
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 по 15.05.2025 з урахуванням січня 2023 року як базового місяця,
3) визнати протиправними ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розмірів компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток,
4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»,
5) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексація грошового забезпечення, компенсації відпустки при звільненні, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-111,
6) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексації грошового забезпечення, компенсації відпусток при звільненні, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем серед іншого оскаржується:
- правомірність нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 по 15.05.2025 (пункти 1 та 2 прохальної частини позовних вимог),
- правомірність не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексації грошового забезпечення, компенсації відпустки при звільненні (пункти 5 та 6 прохальної частини позовних вимог).
Тобто, цей спір є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати.
Разом з тим Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та п і с л я цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
Вказаний висновок підтримано Верховним Судом у постановах від 21.01.2026 року у справі №200/8730/24 та від 18.02.2026 року у справі №400/11972/24.
Як вказано вище, у цій справі позивач серед іншого оскаржує правомірність нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 до 15.05.2025 (пункти 1 та 2 прохальної частини позовних вимог), а також правомірність не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексації грошового забезпечення, компенсації відпустки при звільненні (пункти 5 та 6 прохальної частини позовних вимог).
В контексті зазначеного вище, суд зазначає, що спірний період у вказаній частині вимог (пункти 1, 2, 5, 6 прохальної частини позовних вимог) охоплює період після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який передбачає тримісячний строк звернення до суду.
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відлік строку звернення з позовними вимогами в цій частині, розпочався 01.07.2023 та мав сплинути 30.09.2023.
Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №140 від 15.05.2025 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 15.05.2025.
Представник позивача у позові наголошує, що 28.11.2025 на адресу відповідача був направлений адвокатський запит з проханням надати відповідь чи здійснював відповідач нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 по 15.05.2025 з урахуванням січня 2023 року як базового місяця. Представником позивача була отримана відповідь в якій відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення відновлена з 01.01.2024 з використанням базового місяця грудень 2023. та січень 2025 років. Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 15.05.2025 позивачу нараховувалася і виплачувалася щомісяця з грошовим забезпеченням. Також, було додано довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення Позивачу вих.№5/307 від 18.02.2026 в якій зазначається, що відповідачем у період з січня 2024 по травень 2025 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась з урахуванням січня 2023 року як базового місяця.
Втім судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачу був виданий 27.06.2025 грошовий атестат, з якого, у свою чергу, вбачається, що ОСОБА_1 виплачено індексацію грошового забезпечення до 15.05.2025 в сумі 0грн.00коп.
У позові позивач не заперечує отримання грошового атестату.
Верховний Суд у постанові від 18.02.2026 у справі №400/11972/24 вказав, що про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
Направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.02.2026 у справі №№ 400/11972/24, не заперечуючи того, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) також вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави не проведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період. Однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Відтак, ще з 27.06.2025 після отримання грошового атестату позивач був обізнаний про те, що йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за спірний період.
Із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення через представника звернувся лише 28.11.2025, а з цим позовом до суду звернувся лише 11.03.2026 (дата, вказана на поштовому конверті), тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України.
Заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються правомірності нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 до 15.05.2025 (пункти 1 та 2 прохальної частини позовних вимог) та правомірності не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексації грошового забезпечення, компенсації відпустки при звільненні (пункти 5 та 6 прохальної частини позовних вимог), до суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються правомірності нарахування та виплати позивачу в неповному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2024 до 15.05.2025 (пункти 1 та 2 прохальної частини позовних вимог) та правомірності не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати індексації грошового забезпечення, компенсації відпустки при звільненні (пункти 5 та 6 прохальної частини позовних вимог).
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу у вказаній частині вимог.
Копію цієї ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко