24 березня 2026 року Справа № 480/4890/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4890/24 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг:
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 12668,31 грн.;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 2288,33 грн.;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 190,69 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимогам п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушила строки сплати податків, у зв'язку з чим за нею утворилася вказана заборгованість.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлялася за останнім відомим місцем реєстрації, проте до суду повернулося поштове відправлення з ухвалою. Таким чином, суд вважає, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не вручена відповідачу з не залежних від суду причин. З огляду на вимоги ч. 11 ст. 126 КАС України суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином та реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів. В установлений строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків, що підтверджується ідентифікаційними даними платника (а.с. 5-6).
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКП ІКС «Податковий блок» (а.с. 7) у ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 15 147,33 грн., який виник у період з 30.09.2020 по 08.05.2024, а саме:
- з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у сумі 121668,31 грн. (основний платіж - 11 354,40 грн., пеня - 1 313,91 грн.);
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) у сумі 2 288,33 грн. (основний платіж);
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) у сумі 190,69 гривень (основний платіж).
Щодо заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) суд зазначає наступне.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) в силу припису п.293.1 ст. 293 ПК України.
Згідно п. 293.3 ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно абз. 2 п. 294.1. ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку визначеному законом для даної категорії платників (п. 296.3 ст. 296 ПК України).
Відповідно до п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останні календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює сум] податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платник ом податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця:
- № 18367 від 09.02.2021 з терміном сплати 19.02.2021, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 2020 рік у розмірі 5 970,45 гривень. Розмір несплаченого податкового зобов'язання складає 5 483,05 грн. (а.с. 12);
- № 9097525219 від 24.04.2021 з терміном сплати 20.05.2021, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 1 квартал 2021 року у розмірі 409,80 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 13);
- № 9207661062 від 27.07.2021 з терміном сплати 19.08.2021, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за півріччя 2021 року у розмірі 990,21 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 14);
- № 9426816111 від 01.02.2022 з терміном сплати 21.02.2022, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 2021 рік у розмірі 3 702,69 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 15);
- № 9273290048 від 19.12.2022 з терміном сплати 30.12.2022, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 11 місяць, 2022 року у розмірі 16,97 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 16);
- № 9299450674 від 17.01.2023 з терміном сплати 30.01.2023, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 12 місяць 2022 року у розмірі 6,04 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 17);
- № 9021187924 від 13.02.2023 з терміном сплати 02.03.2023, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 1 місяць 2023 року у розмірі 452,84 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 18);
- № 9056525242 від 22.03.2023 з терміном сплати 30.03.2023, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за 2 місяць 2023 року у розмірі 34,56 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 19);
- № 65665 від 08.05.2024 з терміном сплати 08.05.2024, якою самостійно визначено податкове зобов'язання за півріччя 2021 у розмірі 258,24 гривень. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 20-21).
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.129.1 ст.129 ПК України).
Відповідно до п. 6 гл. 2 розд. III Порядку № 5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня у загальній сумі 1 313,91 грн., яка не сплачена.
Таким чином, сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями з єдиного податку з фізичних осіб становить 12 668,31 гривень.
Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п. 177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Відповідно до п. 177.11 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Відповідно до пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи:
- звітну за 2019 рік від 14.02.2020 № 3168, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 622,77 грн. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 22);
- звітну за 2020 рік від 13.07.2021 № 42764, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 665,56 гривень. Податкове зобов'язання не сплачено (а.с. 23).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Таким чином, сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 2 288,33 гривень.
Щодо заборгованості з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи:
- звітну за 2019 рік від 14.02.2020 № 3168, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з військового збору у сумі 135,23 грн. Податкове зобов'язання не сплачено;
- звітну за 2020 рік від 13.07.2021 № 42764, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з військового збору у сумі 55,46 гривень. Податкове зобов'язання не сплачено.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Таким чином, сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 190,69 гривень.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивач виставив ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.02.2018 № 757-17 на суму 8927,29 грн. (а.с. 24), яка була надіслана відповідачу поштою, проте сума боргу не сплачена.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості (а.с. 7), витягами з інтегрованої картки платника (а.с. 8-11), і складає у загальному розмірі 15147,33 грн., зокрема:
- з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у сумі 121668,31 грн. (основний платіж - 11 354,40 грн., пеня - 1 313,91 грн.);
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) у сумі 2 288,33 грн. (основний платіж);
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) у сумі 190,69 гривень (основний платіж).
Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 15147,33 грн., що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг у сумі 15147,33 грн., в тому числі:
- з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 12668,31 грн., отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/18050400 на р/р 498999980314000699000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) у сумі 2 288,33 грн., отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/11010500 на р/р UА408999980333119341000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО ранка одержувача 899998;
- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11011001) у сумі 190,69 грн. отримувач ГУК Сум.обл/Сумська обл/11011001 на р/р UА718999980313060137000018001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах