про повернення позовної заяви
24 березня 2026 року м. Рівне№460/3788/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складу судді О.О. Максимчука, після одержання позовної заяви Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро Бізнес" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) із адміністративним позовом (позовною заявою) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро Бізнес" (далі - відповідач), у якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 496997,45 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Агро Бізнес», що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою від 09.03.2026 суд вказану позовну заяву залишив без руху та встановив для позивача 10-денний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви позивача із обґрунтуванням та доказами наявності передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або подання позивачем до суду оригіналу платіжного документа про сплату позивачем за подання позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду судового збору у сумі 2422,40 грн.
18.03.2026 від позивача на адресу суду надійшло клопотання, у якому зазначено про те, що позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Зауважує, що статтею 95 Податкового кодексу України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а відтак вважає, що податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків.
Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання вказаного позову, перевіривши матеріали позовної заяви, а також подану заяву про усунення її недоліків, суд зазначає, що позивач не усунув недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду.
Зокрема, ухвалою суду від 09.03.2026 про залишення позовної заяви без руху, позивачу було вказано на недоліки поданої позовної заяви, а саме: відсутність документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та було надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, однак вимоги суду позивачем не виконані.
Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому у розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI податковий орган не звільняється від сплати судового збору.
Згідно з п. 87.2 та пп. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України джерелом погашення податкового боргу може бути будь-яке майно платника податків, що перебуває в податковій заставі. Порядок реалізації такого майна визначено ст. 95 ПК України. Рішення суду про надання дозволу є підставою для подальшого прийняття контролюючим органом відповідного рішення.
Відповідно до пп. 20.1.34 та пп. 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право:
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Суд повторює, що п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI законодавцем сформульовано чітко та однозначно, тобто у спосіб, що не викликає множинності його розуміння та не потребує додаткового тлумачення. При цьому, пункт 27 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI містить вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору лише за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не будь-яких інших позовних заяв, які прямо чи опосередковано пов'язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків. Розширювальне тлумачення цієї норми призвело б до звільнення державних органів від сплати судового збору без належної правової підстави, що по суті означало б порушення судом принципу рівності сторін шляхом надання незаконної переваги суб'єкту владних повноважень.
Крім того, суд звертає увагу, що справи щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, є майновими, а тому логічно, що законодавець передбачив звільнення контролюючого органу по даним справам від сплати судового збору за подання позову, оскільки розмір судового збору залежав би від ціни позову та складав би великі суми.
Натомість, справи щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є немайновими, розмір судового збору є незначним та стабільним.
Суд критично оцінює посилання позивача на судову практику, вказану у клопотання позивача, оскільки вважає за доцільне застосувати більш пізні висновки Верховного Суду, де зокрема у постанові від 17.04.2025 у справі №320/9860/23, Верховний Суд зробив висновок про те, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому колегія суддів погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI позивач не звільнений від сплати судового збору. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 14.01.2026 року по справі №160/31001/25.
Крім цього, подібну диференціацію категорій позовів наведено в ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: - надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пункт 3); - стягнення коштів за податковим боргом (пункт 5).
Щодо твердження про те, що відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків, слід зауважити, що у п. 27 статті 5 Закону №3674-VI йдеться виключно про звільнення від сплати судового збору «в частині стягнення сум податкового боргу». Водночас, жодних вказівок у вказаній нормі про те, що контролюючий орган звільняється від сплати судового збору «у питаннях, пов'язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань» така не містить.
За таких обставин, Головне управління ДПС в Рівненській області не звільняється від сплати судового збору за подання позову із вимогами іншого характеру, відмінного від стягнення сум податкового боргу.
З огляду на те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, то відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві.
В силу вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агро Бізнес" про стягнення податкового боргу і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК