24 березня 2026 р. м. Рівне№460/2724/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) перебувала адміністративна справа №460/2724/26 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій. Рішенням суду від 13.03.2026 у адміністративній справі №460/2724/26 вказаний позов задоволено повністю, вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.07.2025 пенсії для ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.07.2025 перерахунок та виплату пенсії для ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
19.03.2026 від позивача надійшла заява, в якій він просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №460/2724/26, яким вирішити питання про виплату пенсії позивачу, після її перерахунку на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 20.01.2026 року №12/1/532хг16185 за нормами чинними на 18.06.2025 року за посадою начальник управління ТрО ОК, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.07.2025 року.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що ця справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду судом також у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи. Вирішуючи вказану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступних міркувань.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.07.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.07.2025 пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 18.06.2025 за посадою начальник управління ТрО ОК, а виплату пенсії проводити без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
Разом з цим, при вирішенні справи №460/2724/26 в частині вказаних вище вимог та прийнятті 13.03.2026 рішення, судом не ухвалене рішення у повному обсязі щодо заявлених позивачем вимог, а саме в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії, після її перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.01.2026 №12/1/532хг16185, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.07.2025 року.
За вказаного, суд вважає необхідним прийняти додаткове рішення у цій справі та вирішити вказані вище вимоги позивача, які залишились нерозглянутими, та прийняти відповідне рішення.
При розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення з питання здійснення виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII), доповнено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 10740,00 грн відповідно до Закону №911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік» та Законом №3668-VI максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 склав 13730 грн.
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Водночас, Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ. Так, Верховний Суд зробив висновок про протиправність обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, у постановах від 29.02.2024 №300/489/21, від 20.03.2024 №560/8994/21, від 27.03.2024 №500/2724/21, від 27.03.2024 №620/4764/21.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, як визначено частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, а також враховуючи наведені висновки Верховного Суду, суд вважає за необхідне ухвалити у справі додаткове рішення та зобов'язати відповідача після проведеного перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 18.06.2025 за посадою начальник управління ТрО ОК, виплату пенсії з 01.07.2025 проводити без обмеження максимальним розміром.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд
Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №460/2724/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області після проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №12/1/532ХГ16185 від 20.01.2026 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними на 18.06.2025 за посадою начальник управління ТрО ОК, виплату пенсії з 01.07.2025 проводити без обмеження максимальним розміром.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 24 березня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК