23 березня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/16170/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 25.11.2025 №9, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період та за наслідками її розгляду надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, чий близький родич - рідний брат загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.02.2024 йому була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особі, близький родич (рідний брат) якої загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Однак, рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленим протоколом від 25.11.2025 №9, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з посиланням на непідтвердження родинного зв'язку позивача із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув.
2. Позиція відповідача.
Відповідач електронний примірник ухвали про відкриття провадження у справі отримав 08.12.2025 /а.с. 41 - зі звороту/.
Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідач не надав.
Крім того, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 08.12.2025 в частині витребування доказів.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/16170/25 задоволено. Суд заборонив ІНФОРМАЦІЯ_6 , працівникам інших ТЦК та СП, Національної поліції України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі №440/16170/25.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,, є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України /а.с. 4-6/.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 /а.с. 8/.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 01.02.2024 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особі, близький родич (рідний брат) якої загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану /а.с. 25/.
22.11.2025 позивач вчергове звернувся до відповідача із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період /а.с. 24/. До заяви долучив: документи, що підтверджують родинні зв'язки, сповіщення про смерть, паспорт та картку платника податків, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, свідоцтво про смерть, заяву /а.с. 10-23/.
Листом від 26.11.2025 за вих.№1739/7893 позивача повідомлено, що протоколом від 25.11.2025 №9 комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з огляду на ненадання разом із заявою документів на підтвердження родинного зв'язку заявника із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув /а.с. 9/.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 та оскаржив його до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Своєю чергою, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
16.05.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), пунктом 1 якого передбачено, що він визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За змістом пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
У силу абзаців першого, дев'ятого пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов'язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв'язку.
Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.
У додатку 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у силу якого з метою отримання відстрочки з підстави, визначеної пунктом 4 частини третьої статті 23 Закону, особа надає: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір виник з огляду на незгоду позивача з рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленим протоколом від 25.11.2025 №9, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, а відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За твердженням позивача, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки його рідний брат, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.10.2022 під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану підтверджений залученими до матеріалів справи копіями:
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , мовою оригіналу (рос.): ОСОБА_3 , НОМЕР_4 июня 1988 г., г. Харьков, УССР, мать: ОСОБА_4 /а.с. 10/;
- лікарського свідоцтва про смерть від 12.10.2022 №5706, за яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 помер у м. Бахмут Донецької області внаслідок військових дій /а.с. 17-18/;
- сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.10.2022 вих.№1/8505 гр. ОСОБА_4 про загибель ОСОБА_2 /а.с. 16, 22/;
- довідки військової частини НОМЕР_5 від 19.01.2023 №119 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, за змістом якої матрос ОСОБА_2 дійсно в період з 12.09.2022 по 20.09.2022, з 20.09.2022 по 09.10.2022, з 10.10.2022 по 10.10.2022 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України /а.с. 20/;
- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 17.10.2022 №287, яким матроса ОСОБА_2 , бойового медика взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 , виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення /а.с. 19/;
- витягу з протоколу засідання 12 Регіональної ВЛК від 19.01.2023 №217, за змістом якого: травма і причина смерті матроса ОСОБА_2 , ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини /а.с. 21/.
Відповідач наведений факт не заперечує.
Натомість підставою для відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідач визначив недоведеність факту родинних зв'язків між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 через різне написання прізвищ українською мовою.
Суд зауважує, що факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтверджений залученими до матеріалів справи копіями:
- паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , ОСОБА_1 , 21 січня 1990 року, м. Харків; на звороті російською: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с. 4-6/;
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , мовою оригіналу (рос.): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , г. Харьков, УССР, мать: ОСОБА_4 /а.с. 10/;
- свідоцтва про народження (повторно) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де матір'ю зазначена ОСОБА_6 /а.с. 11/;
- свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , мовою оригіналу (рос.): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , г. Харьков, УССР, мать: ОСОБА_4 /а.с. 10/;
- паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , село Куликівка Полтавського району Полтавської області; на звороті російською: ОСОБА_4 . На сторінці 7 паспорта громадянина України містяться записи про дітей, зокрема: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 12-15/.
Надані позивачем разом з позовною заявою та досліджені судом документи з достатньою переконливістю свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойових завдань в районі проведення бойових дій на території Донецької області.
Різне написання прізвищ очевидно пов'язане з помилковою транслітерацією прізвища при здійснення перекладу з російської мови на українську.
Наявність такої помилки, на переконання суду, не може позбавляти позивача права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що гарантована йому у силу пункту 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
У контексті наведеного суд зауважує, що комісія ТЦК та СП, аналізуючи надані особою документи з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже уповноважений орган, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому оформленню відстрочки, при виконанні своїх повноважень має діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд повторює, що відмова у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з посиланням на недоведеність родинних зв'язків через різне написання прізвищ є проявом надмірного формалізму та не відповідає принципу верховенства права.
При цьому суд також враховує, що позивачу первинного з 01.02.2024 була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як особі, близький родич якої (рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
А тому, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 25.11.2025 №9, про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд враховує, що за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. А втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
У цій справі комісія ТЦК та СП не уповноважена на встановлення умов для оформлення особі відстрочки від призову на військову службу, натомість такі умови визначені законом, а при їх досягненні особа має право на оформлення відстрочки.
Суд враховує, що позивач разом із заявою від 22.11.2025, реєстраційний номер 20251122-183068 надав комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 документи, що у своїй сукупності підтверджували наявність у нього права на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстави, визначеної пунктом 4 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
А тому, суд визнає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період та за наслідками її розгляду надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, чий близький родич - рідний брат загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,50 грн за подання позовної заяви та 908,50 грн за подання заяви про забезпечення позову, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 27, 30, 31/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2120,00 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 25.11.2025 №9, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_13 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2025, реєстраційний номер 20251122-183068 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період та за наслідками її розгляду надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як особі, чий близький родич - рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2120,00 грн (дві тисячі сто двадцять гривень).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ; АДРЕСА_2 ).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА