Справа № 420/22904/25
24 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнено частково.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.04.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 10.04.2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, та надати на цю заяву обґрунтовану відповідь.
У решті позову - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення набрало законної сили 19.01.2026 року.
09.03.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч.2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд звертає увагу, що положення ст.382 КАС України не містять жодних застережень стосовно неможливості встановлювати судовий контроль після ухвалення рішення у справі.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Як вбачається з наданого відповідачем до суду повідомлення від 05.02.2026 року № 1847 та доданого до нього листа від 05.02.2026 № 1845, адресованого позивачу, відповідач розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та надав на неї обґрунтовану відповідь, згідно якої прийняв рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення з військового обліку, відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серія НОМЕР_1 від 23.03.2023.
Отже, рішення суду виконане відповідачем в межах покладених на відповідача зобов'язань, а тому підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відсутні.
У разі незгоди позивача з прийнятим відповідачем рішенням за його заявою, таке рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку, у тому числі до суду. Але ж предметом такого розгляду вже буде зазначене рішення відповідача, прийняте за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 , яке викладене у листі від 05.02.2026 № 1845.
Виходячи з викладеного, у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення - слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 370, 382, 382-1 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/22904/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів