Справа № 420/33111/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому псрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» про визнання протиправним та скасування рішення вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №ЦО-17514 від 28.07.2025.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки обґрунтованості та перегляду рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності скасував його та вирішив питання про встановлення ІІІ групи інвалідності з порушенням встановленої законом адміністративної процедури.
Позивач стверджує, що питання було вирішено без його повідомлення, проведення медико-соціальної експертизи відбулося без його участі. Відповідач проігнорував письмове прохання позивача повідомити про факт, дату та час проведення перевірки , повідомити про медичні документи, які необхідно позивачу надати. Позивач надіслав медичну документацію на адресу відповідача, які відповідач не взяв до уваги. Таким чином , позивач вважає спірне рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням його права на участь в адміністративній процедурі .
(б) Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що підставою для перевірки позивача стала постанова слідчого, що свідчить про законність дій відповідача.
Участь особи у повторному оцінюванні її повсякденного функціонування відповідно до чинного законодавства передбачається тільки у разі необхідності. Також законодавством відповідачу надається можливість самостійно вирішувати питання необхідності проведення повторного оцінювання особи під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК. Щодо позивача відповідач не приймав рішення про необхідність повторного обстеження. Експерна команда відповідача ретельно ознайомилися з усіма документами медико-експертної справи позивача та його історією хвороби, які були достатніми для обґрунтованого висновку про скасування рішення МСЕК та встановлення ІІ групи інвалідності.
Також відповідач зауважував, що питання встановлення або невстановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичні сфері, тим паче зміна груп нівалідності, які наділені відповіднимим повноваженнями.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
13.10.2025 суд ухвалив відкрити спрощене позовне провадження.
IV. Обставини, встановлені судом
02.12.2020 відповідно до акту огляду Обласною медико-соціальною експертною комісією №2 КУ “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» прийнято рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, з причини загального захворювання : післятравматичний лептоменінгіт з вираженим цефалгічним вертігінозним синдромом з частими важкими церебросудинними та лікворедонамічними кризами. Дисцикулярна енцефалопатія 2 ступеня з переважною недостатністю кровообігу у вертебробазилярному басейні. Поширений остеохондроз хребта з ураженням попереково-крижового відділу строком на 1 рік.
27.12.2023 відповідно до акту огляду №40 Обласна медико-соціальна експертна комісія №2 КУ “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» прийняла повторне рішення встановити позивачу 2 групу інвалідності, з причини загального захворювання строком на 2 роки до 01.01.2026.
До відповідача надійшов лист від Державного бюро розслідування від 31.01.2025 з додатком: постановою слідчого ДБР від 31.01.2025 по кримінальному провадженню №62024000000000923 від 21.10.2024 для її виконання Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ “УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» щодо позивача.
28.07.2025 відповідач прийняв рішення, яким скасував рішення МСЕК №40 від 27.12.2023. Відповідно до тексту рішення: “розглянувши надану медичну документацію, експертна команда дійшла висновку: наявна у пацієнта паталогія нервової, серцево-судинної систем та опорно-рахувовго апарату обмежує його життєдіяльність в помірному ступені. Тому згідно з Постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 встановлено ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік з 25.12.2023 по 24.12.2024».
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Позиція позивача полягає в тому, що перевірка обґрунтованості, раніше прийнятого, рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності та прийняття нового рішення щодо його повсякденного функціонування відбулася без повідомлення про перевірку, без його участі, медичного обстеження. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість спірного рішення.
З іншої сторони, відповідач висуває контраргументи, що у відповідності до чинного законодавства участь позивача у повторному оцінюванні його повсякденного функціонування є необов'язковою. Відповідач стверджує про існування у нього права самостійно вирішувати вказане питання.
Отже, зміст спірних правовідносин становить вирішення питання щодо дотримання відповідачем законної процедури проведення перевірки раніше прийнятого рішення МСЕК відносно позивача та відповідно - обґрунтованості спірного рішення за її результатами.
Для цього суду необхідно відповісти на питання, чи існує у відповідача, встановлений законом, обов'язок повідомляти позивача про час, дату та місце проведення процедури перевірки, медичного обстеження позивача. Відповідно у позивача - існування права на участь у прийнятті спірного рішення.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особовм дерпжавних органів», введеним в дію Указом ПРезидента УЦкраїни від 22.10.2024 , вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним та іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом “б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено КМУ забезпечити створення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання рішення РНБО від 22.10.2024 КМУ прийняв постанови №1207 від 25.10.2024 та № 1276 від 08.11.2024, якими вніс зміни до постанови №1317 від 03.12.2009 “Питання медико-соціальної експертизи» .
Наказом №1809 від 26.10.2024 “Про покладення прав і обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» МОЗ України поклало права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України з дати підписання цього наказу.
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 затверджене Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення).
Відповідно до п.8 цього Положення Комісія, що проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями і в разі необхідності скасовує їх.
З 01.01.2025 набули чинності положення постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 “ Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №338), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Згідно з пп.2 п.8 Постанови №1338: “ Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.
Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова».
Відповідно до абз. першого та другого п.51 Постанови КМУ №1338: “Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду».
Згідно з абз. тринадцятим цього пункту: “За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями».
В п.4 Додатку 1 до Порядку, затвердженого постановою №1338, міститься Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно. З огляду на перелік захворювань та станів здоров'я цього Додатку, він стосується осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму, при яких встановлюється І група інвалідності без строку повторного оцінювання.
З аналізу наведених норм їх суть полягає в тому, що відповідач, перевіряючи обґрунтованість вже прийнятих рішень, за підсумками перевірки може: підтвердити старе рішення, скасувати його або сформувати абсолютно нове.
Для скасування рішення існує два ключових аспекти :
1.Якщо особа відмовилася від обстеження та не прибула до закладу за відсутності існування поважних причин (хвороба, мобілізація тощо).
2.Скасування рішення за результатами обстеження.
У першому випадку відповідач скасовує попереднє рішення саме через факт відсутності особи та її обстеження. Тобто скасування є мірою реагування на поведінку особи.
У другому випадку - за результатами перевірки. Тобто коли особа з'явилася і пройшла нове медичне обстеження, яке спростовує попередній діагноз або ступінь обмеження життєдіяльності. У цьому випадку відповідач скасовує старе рішення і формує нове. Отже для прийняття нового рішення, суд вважає, участь особи та її обстеження є обов'язковою передумовою, оскільки рішення приймається щодо суті стану її здоров'я.
Також існують виключення, коли оцінювання рішень відбувається заочно, без участі особи, якщо вона не висловила на те своє бажання. Такі виключення відповідно до характеру захворювань та стану особи встановлені в Додатку №1 до Постанови №1338.
Звертаючись до фактів цієї справи, відповідач фактично скасував попереднє рішення МСЕК та сформував нове змістовно інше рішення щодо інвалідності позивача, тобто щодо стану його здоров'я без повідомлення та участі позивача. Суд вважає, що факт скасування попереднього та формування нового рішення сам по собі означає повторне оцінювання особи. Тому суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність прийняття ним рішення про повторне оцінювання позивача.
Сторони визнають та не заперечують факт, що захворювання та стан здоров'я позивача не входять до переліку Додатку 1 до постанови №1338, а сам позивач не належить до групи осіб щодо яких здійснюється заочне оцінювання повсякденного функціонування.
Крім того, право участі особи в адміністративному провадженні, тим паче у разі загрози прийняття негативного рішення щодо неї, є ключовою гарантією адміністративної процедури від свавільної односторонньої діяльності, що дозволяє забезпечити врахування всіх важливих обставин справи. Гарантування права на участь в адміністративному провадженні закріплено в ст.17 Закону України “Про адміністративну процедуру», яка передбачає, що учасник провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь, права надання необхідних документів.
Відповідно до позиції відповідача він не заперечує ту обставину, що не повідомляв позивача про час, дату та місце проведення процедури оцінювання. Таку поведінку відповідача суд розцінює як порушення права позивача на участь в адміністративному провадженні. Таким чином, суд робить висновок, про порушення відповідачем процедури проведення перегляду обґрунтованості рішення МСЕК та оцінювання повсякденного функціонування особи. Як наслідок - рішення прийняте з результатами, суд вважає необґрунтованим та таким, що належить до скасування.
При цьому суд відхиляє аргументи відповідача, щодо відсутності повноважень у суду перевіряти спірне рішення на законність, оскільки питання встановлення або невстановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичні сфері. Суд наголошує, що він, вирішуючи питання про правомірність спірного рішення, не розглядає фактори встановлення позивачу тієї чи іншої групи інвалідності по суті. Зокрема не встановлює та не оцінює медичні критерії, ступінь порушення функцій організму, їх вплив на визначення групи інвалідності тощо. У цій справі суд розглядає правомірність дій та рішень відповідача виключно щодо дотримання ним законом встановленої процедури проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
На підставі викладеного суд робить висновок про задоволення позову в повному обсязі.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністратвинйи позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №ЦО-17514 від 28.07.2025.
3.Стягнути з Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (ЄДРПОУ 03191673; 49005, м.Дніпро, пров. Макаревського Феодосія , буд. 1-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять), 00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО