Справа № 420/28734/24
23 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 10.03.2022 по 31.12.2022, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".
Зобов?язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.03.2022 по 31.12.2022 включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.01.2023 по 19.05.2023, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Зобов?язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025 по справі №420/28734/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_3 задоволено частково. Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року про задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 19.05.2023. Позов ОСОБА_1 у відповідній частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду 30.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пушкаренко Олександра Олександрівна, задоволено частково. Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 420/28734/24, в частині залишення позову без розгляду щодо вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, скасовано, а справу у вказаній частині направлено для продовження розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі №420/28734/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_3 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
Одеським окружним адміністративним судом 27.03.2025 видано виконавчі листи №420/28734/24.
13.03.2024 представником позивача подано до суду заяву про заміну боржника у виконавчому листі, в якій він просить суд: замінити боржника у виконавчих листах по справі №420/28734/24, а саме: військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) її правонаступником - військовою частиною НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що після отримання виконавчих листів по справі, з метою виконання рішення суду, 04.04.2025, адвокаткою Пушкаренко О.О. було направлено заяви до Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про направлення на виконання виконавчих листів № 04/04-1 та № 04/04-2. Однак, за результатами розгляду заяв щодо примусового виконання, старшим державним виконавцем Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маринком Віктором Сергійовичем, 18.04.2025 року було прийнято рішення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання (копії повідомлень додаються) на підставі пункту 5 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (юридичну особу боржника припинено). У своєму повідомленні, старший державний виконавець Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що військову частину НОМЕР_1 було припинено та долучив до повідомлення копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) №1 ДСК від 20.02.2025 року про завершення переформування НОМЕР_6 окремої бригади територіальної оборони у НОМЕР_7 окрему бригаду берегової оборони. У даному наказі також зазначається: «Умовні найменування - військових частин НОМЕР_1 ….. вважати анульованими».
Окрім того, в загальному доступі, на сайті «Доступ до правди»: https://dostup.org.ua/request/pro_rozformuvannia_viiskovoyi_ch, наявна інформація про розформування військової частини НОМЕР_1 та правонаступництво, відповідно до якої військова частина НОМЕР_3 зазначає : «правонаступником військової частини НОМЕР_1 є військова частина НОМЕР_3 ».
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з переформуванням військової частини НОМЕР_1 у військову частину НОМЕР_3 , що відбулось на підставі Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 24.11.2024 №Д-321/109/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2024 році» та наказу командира військової частини НОМЕР_8 від 26.11.2024 №271/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у ВМС ЗСУ у 2024 році», з метою подальшого виконання рішення суду та відкриття виконавчих проваджень, виникла необхідність замінити боржника у виконавчих листах по справі №420/28734/24, а саме: військову частину НОМЕР_1 її правонаступником військовою частиною НОМЕР_3 .
В судове засідання 23.03.2026 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином у відповідності до вимог КАС України.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, суд розглядає заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у письмовому провадженні, оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наведеного, суд вирішив продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 та дослідивши обставини справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Обов'язковість судових рішень встановлена також нормами статті 370 КАС, зокрема згідно з нормою частини першої цієї статті судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною другою статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС).
Відповідно до частин першої, третьої статті 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом.
Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або у разі її відсутності - рекомендованим чи цінним листом (частина четверта статті 373 КАС).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, перелік яких визначено в цій статті, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №№1404-VIII).
Відповідно до положень частин першої, п'ятої статті 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження.
Норми Закону №1404-VIII регулюють виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження, тільки в частині примусового виконання судового рішення. В контексті стадії судового провадження виконавче провадження розпочинається з видачі судом виконавчого листа.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З цією нормою кореспондує норма частини першої статті 379 КАС, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Водночас частиною четвертою статті 379 КАС встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тобто, норма частини першої статті 379 КАС, як і норма абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII регулюють заміну сторони виконавчого провадження, відкритого в разі звернення судового рішення до примусового виконання, тоді як норма частини четвертої статті 379 КАС примусове виконання судового рішення не регулює, але передбачає можливість заміни боржника або стягувача (потенційних сторін виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення) у виконавчому листі.
Частина четверта статті 379 КАС не встановлює підстави, за яких заміна боржника або стягувача у виконавчому листі можлива. Така заміна є прийнятною у правовідносинах, що допускають правонаступництво, що узгоджується з положеннями абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону №1404-VIII.
Це також узгоджується з нормою статті 52 КАС, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11.10.2019 у справі №812/1408/16.
Так, Верховний Суд у цій постанові, застосувавши у системному зв'язку норми Закону України «Про виконавче провадження», статтей 52, 379 КАС, виснував, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва.
Вказавши на дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва (фактичне (компетенційне) та процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво (тобто, унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа), Верховний Суд зазначив, що для визнання адміністративного (публічного) правонаступництва вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема (але не виключно) у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 (справа №804/958/17), від 03.12.2020 (справа №805/2173/16-а), від 30.12.2020 (справа №805/4361/17-а).
Судом встановлено, що внаслідок проведення організаційного заходу відповідно до спільної Директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.11.2024 № Д-321/109*, військову частину НОМЕР_1 переформовано у військову частину НОМЕР_3 . Умовне найменування НОМЕР_1 військової частини анульовано.
Згідно з пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Враховуючи викладені встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що є підстави для заміни боржника у виконавчому листі з Військової частини (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ), а тому заява представника позивача про заміну боржника у виконавчих листах по справі №420/28734/24 належить до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 248, 256, 295, 297, 379, КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про заміну боржника у виконавчих листах по справі №420/28734/24 - задовольнити.
Замінити боржника у виконавчих листах, виданих 27.03.2025 Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/28734/24 з Військової частини (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.