Справа № 420/15897/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Одеській області від 01.05.2025 року №1081 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих посадових осіб ГУНП в Одеській області» в частині притягнення інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 (0041972) до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Одеській області 08.05.2025 року за №533 о/с “По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 (0041972), інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області зі служби в поліції;
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Одеській області поновити ОСОБА_2 на посаді інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 (0041972) з 08.05.2025 року;
стягнути з Головного управління Національної поліції у Одеській області (65080, місто Одеса, вулиця Академіка Філатова, будинок, 15а, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.05.2025 року по день винесення рішення;
рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що на момент винесення оскаржуваних наказів та за попередні роки служби, позивач дисциплінарних стягнень не мав. До кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності ніколи не притягався. Під час роботи в органах Національної поліції України до обставин, що стали підставою винесення оскаржуваних наказів, фігурантом службових розслідувань, позивач не був. 04.07.2024 року нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Національної поліції України - медаллю « 10 років сумлінної служби». Позивач є учасником бойових дій. Вказані обставини свідчать про бездоганну репутацію позивача та його сумлінне ставлення до службових обов'язків.
Позивач вказує, що в рамках призначеного наказом № 740 від 25.03.2025 р. службового розслідування позивач разом з іншими співробітниками ГУНП в Одеській області пройшов поліграфічне дослідження під час якого надав правдиві відповіді на всі запитання за результатами якого була складена довідка про результати опитування. В супереч пункту 7 розділу V Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України затвердженої наказом МВС від 13.11.2017 року за № 920, ініціатор опитування (відповідач) не надав можливість ознайомитись з вказаною довідкою представнику позивача. Докази того, що спеціалістом, що проводив дослідження присвоєно гриф ДСК - довідці про результати опитування позивача, спеціалістом не зазначалось, а відповідачем не надано. 08.04.2025 року, дисциплінарною комісією, в рамках службового розслідування на підставі наказу № 740 від 25.03.2025 р. відібрано письмові пояснення позивача які в подальшому стали підставою винесення оскаржуваних наказів. Питання які були задані позивачу були сформовані в межах вказаного службового розслідування, а також в межах його попередніх відповідей які були надані під час поліграфічного дослідження та ані часовими межами, ані обставинами не мали жодного відношення до призначеного на підставі наказу № 740 від 25.03.2025 р. службового розслідування.
При цьому, як зазначає позивач, він не встановлював застосунок «Телеграм» на службовий комп'ютер, застосунок не був зареєстрований за особистим номером телефону позивача, він не використовував його для особистого або службового спілкування, а здійснював саме покладені на нього посадові обов'язки. Щодо передачі службової інформації, якої саме інформації, на підставі чого та коли, а саме стороннім особам серед яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач вказав, що вказані події не тільки не відносяться до службового розслідування призначеного на підставі наказу № 740 від 25.03.2025 р., а взагалі не можуть бути та вважатись передачею службової інформації стороннім особам, оскільки інформація про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПаП та список начальників ВП ГУНП м. Одеси це інформація яка міститься у публічному доступі на сайті «Судової влади України» де можна перевірити за ПІБ особу яку притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 130 КУПаП та на сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області де в розділі Територіальні підрозділи ГУНП в Одеській області наявна інформація про усіх начальників ВП ГУНП м. Одеси.
Позивач зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Виявлені в ході службового розслідування дисциплінарні проступки позивача, які на думку відповідача виразились у порушенні ним вимог відомчих нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України не є такими, за які відповідачем слід застосовувати до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби.
На переконання позивача, відповідач обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції неправомірно, оскільки вчинені позивачем дисциплінарні проступки не є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Крім того, недоведено сам факт вчинення таких проступків та відсутній причинно наслідковий зв'язок між можливим вчиненням проступків та предметом службового розслідування. А отже, такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем необґрунтовано та непропорційно, тобто без урахування балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований. Крім того, відносно позивача було застосовано дисциплінарне стягнення саме у вигляді звільнення зі служби в поліції. Водночас із наказу про застосування дисциплінарного стягнення вбачається, що до інших працівників, які перебували в аналогічних обставинах та начебто вчинили порушення з тих же підстав, було застосовано менш суворі види дисциплінарного стягнення. Такий вибірковий підхід до визначення виду дисциплінарного стягнення свідчить про порушення принципу індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, недотримання принципу справедливості, а також може вказувати на упереджене ставлення до позивача.
Позивач вважає, що спірні накази відповідача від 06.02.2023 року №1081 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих посадових осіб ГУНП в Одеській області» в частині притягнення інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 (0041972) до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 08.05.2025 року за №533 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 (0041972), інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області зі служби в поліції мають бути скасовані, а позивач має бути поновлений на на посаді інспекторачергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року у задоволенні заяви представника позивача про повернення відзиву - відмовлено. Прийнято та долучено до матеріалів справи відзив на адміністративний позов, поданий представником Головного управління національної поліції в Одеській області.
До суду від представника відповідача - Головного управління національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, в задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача у відзиві вказує, що рішення про притягнення капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби ґрунтується на належно встановлених фактах дисциплінарного проступку, підтверджених матеріалами службового розслідування, та відповідає вимогам законодавства. Сумлінна попередня служба та заслуги не звільняють поліцейського від відповідальності за вчинення грубого дисциплінарного проступку.
Відповідач зазначає, що розслідування здійснено в повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту та наказу МВС № 893 від 07.11.2018, який регламентує проведення службових розслідувань. Предметом розслідування було виявлення всіх причетних посадових осіб та всіх випадків неналежного поводження з інформацією обмеженого доступу, які могли спричинити витік зазначеного відео. Під час розслідування дисциплінарна комісія отримала пояснення позивача (08.04.2025) і дані поліграфного опитування, що в сукупності виявили інші епізоди неправомірного використання службової інформації позивачем (зокрема, передачу відомостей з службових баз даних стороннім особам та використання забороненого месенджера). Вважаємо, що ці факти безпосередньо стосуються дотримання службової дисципліни та обов'язків позивача в сфері інформаційної безпеки, тобто є суміжними з основним предметом перевірки. Виявлення під час розслідування інших порушень (навіть якщо вони не стосувалися прямо теракту 23.03.2025) не означає перевищення повноважень комісії - навпаки, відповідно до статті 19 Статуту, дисциплінарна комісія зобов'язана врахувати всі обставини проступку і поведінку поліцейського до моменту його вчинення. Таким чином, розширення питань опитування позивача було продиктоване результатами поліграфа та необхідністю всебічно оцінити його дисциплінованість. Основою для наказів стали сукупні матеріали: рапорт слідчого управління від 25.03.2025, пояснення позивача, довідка за результатами поліграфа, інші зібрані документи і свідчення. Отже, процедура службового розслідування, включно з використанням поліграфа, проведена належним чином; жодних істотних порушень, які б могли вплинути на законність наказів, не допущено.
Відповідач наполягає, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, передбачений Дисциплінарним статутом Національної поліції. Зокрема, за результатами службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 порушив ряд основних обов'язків поліцейського та внутрішніх нормативних актів. Факти порушень підтверджуються матеріалами справи: поясненнями самого позивача, який визнав окремі дії (користування Telegram на робочому ПК; перевірка осіб за базою ІПНП на прохання сторонніх; отримання і пересилання відео керівництву), а також іншими зібраними доказами (рапорти, висновок поліграфолога, акти). Протиправна поведінка позивача полягала у свідомому невиконанні прямих приписів законів та наказів. Позивач, будучи інспектором-черговим УОАЗОР, достеменно знав про обмеження щодо поводження з інформацією та службовою технікою. Проте всупереч наказам він встановив і використовував неофіційний месенджер на службовому комп'ютері, що саме по собі є дисциплінарним проступком. Крім того, він передавав інформацію службового характеру стороннім особам без службової необхідності - зокрема, на прохання колишнього колеги ОСОБА_5 перевіряв осіб по базі даних та повідомляв результати, а на прохання ОСОБА_6 - передав інформацію про начальників підрозділів поліції. Такі дії протиправні, оскільки виходять за межі службових повноважень поліцейського та порушують режим доступу до службової інформації. Під час несення служби 23.03.2025 позивач також отримав через WhatsApp відеозапис з камер спостереження (що є інформацією обмеженого доступу) і зберігав його на особистому пристрої; комісія вважає, що цим були створені умови для витоку цього відео у публічний інтернет-простір. Отже, наслідок у вигляді шкоди авторитету та довіри - наявний і задокументований. Навіть щодо інших епізодів: несанкціоноване використання баз даних (ІПНП) для сторонніх осіб підриває принцип рівності перед законом і породжує ризики зловживань.
Крім того, відповідач зазначив, що комісія врахувала і позитиви позивача, але дійшла висновку, що тяжкість проступку і наслідки (витік службового відео теракту) є настільки серйозними, що зробили неможливим продовження служби цього працівника. Як зазначено в наказі №1081, дії позивача негативно вплинули на громадську думку про діяльність поліції - а це ключовий показник втрати авторитету. Тому підстава для звільнення саме за порушення Присяги та Дисциплінарного статуту є правильною. Отже, відповідач вважає застосоване стягнення пропорційним тяжкості дисциплінарного проступку.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач обираючи вид дисциплінарного стягнення не дотримався вимог ч.3 та ч.4 ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме: не взяв до уваги обставини, що пом'якшують відповідальність (попередня бездоганна поведінка; належне виконання повноважень, наявність заохочень). Предметом службового розслідування було саме розповсюдження (розголошення), збут інформації, а саме відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025. За результатами службового розслідування розповсюдження (розголошення), збут інформації, а саме відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025 саме позивачем - не підтверджено. В той же час, відповідач сам у своєму відзиві підтверджує, що начебто порушення які були ним «виявлені» (оскільки пояснення позивача фактично і стали підставою для притягнення його до відповідальності) відносно позивача є «іншими» та вони не стосувалися прямо теракту 23.03.2025 (а як наслідок і розповсюдження відео події, що і є предметом розслідування). Включення до висновку дисциплінарного провадження інших епізодів без належного процесуального оформлення (окремого наказу або розширення меж розслідування) є незаконним та свідчить про перевищення повноважень дисциплінарною комісією. Відтак, притягнення позивача до відповідальності за вказані порушення є порушенням Порядку №893. Відповідач не надав жодного доказу який став підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Сторона позивача зазначає, що наявність дисциплінарного проступку має бути встановлена і підтверджена належними доказами. У даному випадку таких доказів немає. Звільнення як крайній захід застосовано без дотримання принципів пропорційності, обґрунтованості та розсудливості. Позивач вказує, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між встановленими фактами розслідування та застосованим дисциплінарним стягненням щодо позивача. У висновку службового розслідування не наведено належних і допустимих доказів, які б підтверджували вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку, відсутні посилання на причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку. Обставини, викладені у відзиві відповідача, також не містять обґрунтованого зв'язку між діями позивача та правопорушенням.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2012 року проходив службу в органах МВС, з 07.11.2015 року проходив службу в органах Національної поліції України, та з листопада 2023 року в займаній посаді.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2025 року начальником слідчого управління ГУНП в Одеській області полковником поліції Коновальчук С. подано начальнику ГУНП в Одеській області доповідну записку № 16284-2025 щодо порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ГУНП в Одеській області, що виразилося у розповсюдженні (розголошенні), збуті інформацій з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що зокрема призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області, що набуло суспільного резонансу та може негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку, діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції в цілому, що є неприпустимим в умовах воєнного стану.
Так в доповідній записці зазначено, що 23.03.2025 року до ГУНП в області надійшла інформація про факт вчинення терористичного акту в адміністративній будівлі Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в області, внаслідок якої було
значно пошкоджено приміщення адмінбудівлі ОРУП № 2 ГУНП в області, а
також отримали тілесні ушкодження окремі поліцейські зазначеного районного
управління поліції та загинула цивільна особа. Водночас 23.03.2025 моніторингом мережі «Інтернет», зокрема телеграм-каналу «Ху...Одеса» було виявлено низку публікацій із вказаного приводу було розміщено відеозапис з пошкодженого вибухом приміщення фойє ОРУП № 2 ГУНП в області, відзнятого на портативний відеозаписуючий пристрій (ймовірно мобільний телефон) невстановленою. Судячи з місця зйомки, вказаний відеозапис могли здійснювати особи, які були допущені на місце події, у зв'язку із виконанням службових обов'язків, зокрема й окремі працівники ГУНП в області. Ба більше 24.03.2025 у вищевказаному телеграм-каналі було розміщено відеозапис зі стаціонарної камери відеонагляду управління інформаційно-аналітичної підтримки (далі - УІАП) ГУНП в області, що розташована у приміщенні фойє адмінбудівлі ОРУП № 2 ГУНП в області, на якому зображені обставини вчинення вищевказаного злочину у повному обсязі. Указана інформація стрімко поширилася в телеграм-каналах інтеренет-ресурсах, та що суспільного резонансу та інших набуло може негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку, діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції в цілому, що є неприпустимим в умовах воєнного стану. Крім того, розголошення вказаної інформації може негативно вплинути на хід досудового розслідування вказаного злочину та пошук винних осіб.
У зв'язку з викладеним пропонується відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 та 1356/32808 відповідно, призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників СУ ГУНП в області із залученням працівників УПК в Одеській області ДК Національної поліції України та Одеського управління ДВБ Національної поліції України.
З метою перевірки зазначених відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 25.03.2025 року № 740 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
07.04.2025 року головою дисциплінарної комісії начальником слідчого управління ГУНП в Одеській області полковником поліції Коновальчук С. подано начальнику ГУНП в Одеській області доповідну записку про доцільність продовження термінів службового розслідування, розпочатого на підставі наказу ГУ ПН від 25.03.2025 №740, оскільки залишилось виконати великий об'єм роботи, пов'язаний з отриманням окремих відповідей на запити дисциплінарної комісії, у тому числі результатів поліграфічного опитування, а також прийняттям письмових пояснень достатньо великої кількості поліцейських, з урахуванням результатів зазначеного дослідження.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.04.2025 №862 “Про продовження терміну службового розслідування» термін службового розслідування продовжено до 23.04.2025 року.
Позивачем 08.04.2025 року в межах службового розслідування надані письмові пояснення.
За результатом проведення службового розслідування відповідачем складено висновок від 23.04.2025 року, відповідно до якого дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2, 4, 9, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2, 5 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 5 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, абзацу другого пункту 1 наказу Національної поліції України від 29.11.2024 № 1259 «Про деякі питання використання месенджера «Телеграм» у діяльності Національної поліції України», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до капітана поліції ОСОБА_2 (0041972), інспектора - чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.05.2025 року №1081 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих посадових осіб ГУНП в Одеській області», згідно з висновком службового розслідування, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 9, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2, 5 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 5 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, абзацу другого пункту 1 наказу Національної поліції України від 29.11.2024 № 1259 «Про деякі питання використання месенджера «Телеграм» у діяльності Національної поліції України», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до капітана поліції ОСОБА_1 (0041972), інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області “По особовому складу» від 08.05.2025 року №533 о/с відповідно до п.6 ч. 1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію» 08.05.2025 року звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0041972), інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області.
Позивач, не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.05.2025 року №1081, в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення та наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області “По особовому складу» від 08.05.2025 року №533 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580- VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580- VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-УІІІ).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337- VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими
правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного
проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення
стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, тендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове
провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час. місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в нього діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку №893 зазначено, що в наказі про призначенні - службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії - визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно і проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування не відомо). Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2025 року начальником слідчого управління ГУНП в Одеській області полковником поліції Коновальчук С. подано начальнику ГУНП в Одеській області доповідну записку № 16284-2025 щодо порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ГУНП в Одеській області, що виразилося у розповсюдженні (розголошенні), збуті інформацій з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що зокрема призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області, що набуло суспільного резонансу та може негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку, діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції в цілому, що є неприпустимим в умовах воєнного стану.
Так в доповідній записці зазначено, що 23.03.2025 року до ГУНП в області надійшла інформація про факт вчинення терористичного акту в адміністративній будівлі Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в області, внаслідок якої було
значно пошкоджено приміщення адмінбудівлі ОРУП № 2 ГУНП в області, а
також отримали тілесні ушкодження окремі поліцейські зазначеного районного
управління поліції та загинула цивільна особа. Водночас 23.03.2025 моніторингом мережі «Інтернет», зокрема телеграм-каналу «Ху...Одеса» було виявлено низку публікацій із вказаного приводу було розміщено відеозапис з пошкодженого вибухом приміщення фойє ОРУП № 2 ГУНП в області, відзнятого на портативний відеозаписуючий пристрій (ймовірно мобільний телефон) невстановленою. Судячи з місця зйомки, вказаний відеозапис могли здійснювати особи, які були допущені на місце події, у зв'язку із виконанням службових обов'язків, зокрема й окремі працівники ГУНП в області. Ба більше 24.03.2025 у вищевказаному телеграм-каналі було розміщено відеозапис зі стаціонарної камери відеонагляду управління інформаційно-аналітичної підтримки (далі - УІАП) ГУНП в області, що розташована у приміщенні фойє адмінбудівлі ОРУП № 2 ГУНП в області, на якому зображені обставини вчинення вищевказаного злочину у повному обсязі. Указана інформація стрімко поширилася в телеграм-каналах інтеренет-ресурсах, та що суспільного резонансу та інших набуло може негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку, діяльності поліції та рівня довіри населення до поліції в цілому, що є неприпустимим в умовах воєнного стану. Крім того, розголошення вказаної інформації може негативно вплинути на хід досудового розслідування вказаного злочину та пошук винних осіб.
У зв'язку з викладеним пропонується відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 та 1356/32808 відповідно, призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників СУ ГУНП в області із залученням працівників УПК в Одеській області ДК Національної поліції України та Одеського управління ДВБ Національної поліції України.
25.03.2025 року наказом ГУНП в Одеській області № 740 призначено службове розслідування.
При цьому, у вказаному наказі зазначено:
«З метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.03.2025 № 16284-2025 (60739), щодо порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ГУНП в Одеській області, що виразилося в розповсюдженні (розголошенні), збуті інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що, зокрема, призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області, що набуло суспільного резонансу та може негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку, діяльності Національної поліції України та рівня довіри населення до поліції загалом, що є неприпустимим в умовах воєнного стану, керуючись вимогами статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Тобто, вказаним наказом № 740 від 25.03.2025 року чітко виокремлено підставу проведення службового розслідування - відомості, зазначені у доповідній записці від 25.03.2025 № 16284-2025 (60739), щодо порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами ГУНП в Одеській області, що виразилося в розповсюдженні (розголошенні), збуті інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що, зокрема, призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області.
При цьому, у висновку службового розслідування зазначено, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в області, з метою встановлення факту можливої передачі стороннім особам відеозапису про підрив 23.03.2025 приміщення ОРУП № 2 ГУНП в області, отримання винагороди за передачу стороннім особам вказаного відеозапису, обізнаності щодо особи, яка передала відео з місця події, розголошення відомостей, зокрема з відомчих баз даних, які є конфіденційною, таємною або службовою інформацією, стороннім особам, було ініційовано опитування окремих поліцейських ГУНП в області, за їх попередньою згодою, за допомогою поліграфічного дослідження. Так, до проведення поліграфічного дослідження були залучені поліграфологи ГУ НП в області.
За результатами поліграфічних досліджень, зокрема, капітан ОСОБА_7 , причетності до витоку службової інформації, зокрема розміщення відеозаписів зруйнованого приміщення ОРУП № 2 ГУНП в області та подій, які були зафіксовані на стаціонарну відеокамеру УПАП ГУНП в області, розташовану у приміщенні фойє ОРУП № 2 ГУНП в області, які було викладені у мережі Інтернет на каналі Телеграм «Ху... Одеса», 23.03.2024 та 24.03.2025, ніякої не має.
Тобто, висновками службового розслідування не встановлено причетності позивача ОСОБА_1 до розповсюдження (розголошення), збуту інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що, зокрема, призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області, щодо обставин якої призначалось службове розслідування, згідно наказу № 740 від 25.03.2025 року.
Разом з тим, відповідно до висновків службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено, що окремі поліцейські мали реакцію при відповіді на запитання стосовно здійснення перевірки за базами ІПНП та передачі службової інформації стороннім особам.
Зокрема, під час поліграфічного дослідження вказана реакція була виявлена в капітана поліції ОСОБА_8 . Останній в ході бесіди пояснив, що декілька разів, точну дату не пам'ятає, він дійсно надавав службову інформацію (з баз ІПНП про осіб, які мобілізовані та влаштовуються у його підрозділ) стороннім особам ОСОБА_9 , який проходить службу в ЗСУ та ОСОБА_10 (муніципальна варта), представникам СБУ, і колегам за їх прохання, при цьому, як зазначив капітан поліції ОСОБА_7 , інформування відбувалось лише в усній формі.
Опитаний із зазначеного вище приводу капітан поліції ОСОБА_7 підтвердив, що дійсно декілька раз перевіряв інформацію за обліками ІПНП, яку просили перевірити його колишні колеги ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . При цьому, капітан поліції ОСОБА_7 звернув увагу на те, що інформацію він надавав вказаним особам в усній формі. Будь яку передачу службової інформації стороннім особам за неправомірну вигоду, капітан поліції ОСОБА_7 категорично заперечив. Разом з тим, капітан поліції ОСОБА_7 визнав свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку, та зобов'язався у подальшому не допускати подібних прорахунків та порушень.
Крім вищевикладеного, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП в області було здійснено перевірку службової оргтехніки, яка знаходиться у черговій частині УОАЗОР ГУНП в області. Під час перевірки було встановлено, що на окремих службових комп'ютерах чергової частини ГУНП в області, зокрема на тих, якими користуються старші інспектори-чергові та інспектори-чергові чергової частини ГУНП в області, у порушення вимог наказу НПУ від 29.11.2024 № 1259 «Про деякі питання використання месенджера «Телеграм» у діяльності Національної поліції України», був встановлений застосунок «Телеграм». Після вказаної перевірки, застосунок «Телеграм» було видалено зі службових комп'ютерів чергової частини УОАЗОР ГУНП в області.
Опитаний з вказаного приводу, зокрема капітан поліції ОСОБА_7 категорично заперечив використання застосунку «Телеграм» на службових комп'ютерах чергової частини у службових цілях. При цьому, зокрема, капітан поліції ОСОБА_7 підтвердив, що вказаний застосунок на службових комп'ютерах чергової частини використовувався декілька раз черговими лише для моніторингу щодо висвітлення у мережі Інтернет критичних публікацій за участю поліцейських. Разом з тим, опитані поліцейські повідомили, що після здійснення перевірки, вказаний застосунок було видалено зі службових комп'ютерів.
У висновку службового розслідування вказано, що зважаючи на викладене вище, та зібрані матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія ГУНП в області вбачає, що окремі поліцейські ГУНП в області, зокрема: капітан поліції ОСОБА_7 , порушили службову дисципліну шляхом вчинення дисциплінарного проступку, пов'язаного з використанням інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень.
Відтак, з вищевикладеного слідує, що відповідно до висновків службового розслідування, дисциплінарною комісією також досліджувались обставини щодо надання капітаном поліції ОСОБА_7 , усної службової інформації (з баз ІПНП про осіб, які мобілізовані та влаштовуються у його підрозділ) стороннім особам ОСОБА_9 , який проходить службу в ЗСУ та ОСОБА_10 (муніципальна варта), представникам СБУ, і колегам за їх прохання, а також використання застосунку «Телеграм», що не передбачено наказом ГУНП в Одеській області № 740 від 25.03.2025 року про призначення службового розслідування.
Суд звертає увагу, що положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, на які відповідач посилається в якості підстав для прийняття наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, не передбачена можливість зміни або доповнення підстав проведення службового розслідування.
Таким чином, встановлення обставин та подій, що не охоплювались наказом № 740 від 25.03.2025 року про призначення службового розслідування виходить за межі предмета та кола обставин, що підлягали з'ясуванню під час такого розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 (далі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законам України “Про Національну поліцію», “;Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.
Суд наголошує, що Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (див. п.83 Постанови Верховного суду від 22.09.2022 у справі № 420/4977/20).
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 664/2820/15-ц - для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Так, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №580-VІІІ, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні відповідних наказів і розпоряджень.
Проте в порушення приписів Дисциплінарного статуту, котрий містить вимоги щодо описової частини, у висновку службового розслідування не викладені фактичні обставини події (відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку), за ознаками якої (вчинення можливих дій щодо розповсюдження (розголошення), збуту інформації з обмеженим доступом, яка стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, учиненні протиправного діяння, що, зокрема, призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області) було порушено дисциплінарне провадження.
Отже, з обсягу встановлених судом обставин випливає, що дисциплінарною комісією не встановлено за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку, на предмет якого було призначено службове розслідування, а саме вчиненні ним дій, виявлення яких слугувало підставою для призначення службового розслідування згідно наказу № 740 від 25.03.2025 року.
Разом з тим, у висновку комісією чітко зазначено: «за результатами поліграфічних досліджень, зокрема, капітан ОСОБА_7 , причетності до витоку службової інформації, зокрема розміщення відеозаписів зруйнованого приміщення ОРУП № 2 ГУНП в області та подій, які були зафіксовані на стаціонарну відеокамеру УПАП ГУНП в області, розташовану у приміщенні фойє ОРУП № 2 ГУНП в області, які було викладені у мережі Інтернет на каналі Телеграм «Ху... Одеса», 23.03.2024 та 24.03.2025, ніякої не мають».
З огляду на викладене, суд вважає, що матеріалами службового розслідування щодо позивача не підтверджено наявність у його діях усіх складових дисциплінарного проступку, а тому застосування до нього дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є таким, що не ґрунтується на повному, об'єктивному та ретельному розгляді зібраних матеріалів службового розслідування. Дисциплінарною комісією не доведено допущення позивачем проступку, наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням певних наслідків, які є обов'язковими і необхідними умовами для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно висновків відповідача щодо порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось в використанні месенджера Telegram та використанням інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, суд вже зазначив, що вказані обставини не можуть бути предметом дослідження, оскільки відповідно до наказу № 740 від 25.03.2025 року службове розслідування призначено виключно в межах обставин, зазначених в доповідній записці № 16284-2025 від 25.03.2025 року.
Тобто, обставини інших подій щодо використанням інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, не пов'язаних з розповсюдженням відомостей, що, зокрема, призвело до публікації в загальнодоступній мережі «Інтернет» відеозапису зі стаціонарної камери відеонагляду УІАП ГУНП в області за 23.03.2025, розміщеної у приміщенні фойє адмінбудівлі Одеського РУП № 2 ГУНП в області, в межах такого службового розслідування не тягне жодних наслідків, і не можуть слугувати підґрунтям для дисциплінарної відповідальності в межах призначеного службового розслідування наказом № 740 від 25.03.2025 року.
Таким чином, відповідач, надавши оцінку обставинам виявлених реакцій капітана поліції ОСОБА_8 на певні запитання під час поліграфічного дослідження, його поясненням та результатам перевірки службової оргтехніки, вийшов за межі предмету службового розслідування визначеного наказом ГУНП в області № 740 від 25.03.2025 року, а отже вказані висновки є протиправними та не можуть враховуватись при становленні наявності чи відсутності дисциплінарного проступку в діях позивача в межах даного службового розслідування.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).
В постанові від 22 січня 2026 року по справі № 400/15674/23 Верховний Суд зазначив, що закріплена за суб'єктом владних повноважень можливість з-поміж декількох варіантів правомірної поведінки (рішень) обирати один (одне) на власний розсуд не надає права робити це свавільно і не означає, що судовий контроль за такими діями та рішеннями неможливий взагалі. Верховний Суд зауважує, що хоч суд й обмежений в правовій оцінці та перевірці на предмет обґрунтованості актів та дій органів публічної влади під час виконання ними дискреційних повноважень, водночас повинен проконтролювати, чи не є викладені в них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими.
Не менш важливим аспектом оцінки обґрунтованості звільнення позивача зі служби в поліції є з'ясування співмірності цього виду дисциплінарного стягнення тим порушенням, які стали для цього підставою, що, безумовно, також підлягає судовому контролю і не становить втручання у дискрецію відповідача.
Вимога пропорційності передбачає, що зменшення обсягу або кваліфікуючих ознак порушень, які ставляться у провину особі, має призводити до зменшення суворості стягнення, за винятком випадку, коли буде доведено, що порушення є істотним(и) настільки, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення певного виду (у цьому випадку - звільнення зі служби).
У постанові від 26 січня 2022 року у справі № 620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України;
чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим діянням.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2025 року по справі № 120/6919/24.
У постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20, Верховний Суд зазначив, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського.
Однак, у даній справі рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності винесено за відсутності факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) позивача складу дисциплінарного проступку, на предмет якого було призначено службове розслідування, а також без обґрунтування пропорційності (співмірність) застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення.
З урахуванням наведеного та виходячи з аналізу всіх встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржувані накази від 01.05.2025 року №1081, від 08.05.2025 року за №533 без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вказані накази підлягають скасуванню.
Розглянувши позовну вимогу позивача про поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області з 08.05.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем трудові гарантії позивача були порушені при звільненні позивача, у зв'язку із чим повинні бути відновлені шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області з 09.05.2025 року.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100 (далі Порядок №100), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100).
Згідно наданої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області довідки №154 від 27.02.2026 середньомісячна заробітна плата позивача перед звільненням складала 24532,02 грн, середньоденна - 804,33 грн.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу з 09.05.2025 року по 23.03.2026 року ОСОБА_1 становить 255 776,94 грн. (804,33 грн.. х 318 днів), з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Одеській області №124 від 27.02.2026, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню за 1 (один) місяць, становить 24532,02 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Одеській області від 01.05.2025 року №1081 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих посадових осіб ГУНП в Одеській області» в частині притягнення інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 (0041972) до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Одеській області від 08.05.2025 року №533 о/с “По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0041972), інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області з 09.05.2025 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього грошового забезпечення поліцейського за період вимушеного прогулу з 09.05.2025 року по 23.03.2026 року в розмірі 255 776,94 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 94 копійки), з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області з 09.05.2025 року.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми середнього грошового забезпечення за період вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24532,02 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вулиця Академіка Філатова, будинок, 15а, м. Одеса, 65080).
Суддя П.П. Марин