Справа № 420/33928/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токмілової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АРТ-ТЕКСГРУП" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "АРТ-ТЕКСГРУП" до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000110/1 від 04.04.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 04.04.2025 №UA500020/2025/000172.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.10.2025 від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 29.12.2025 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання.
Підготовче судове засідання, призначене на 26.01.2026 було відкладено на 02.02.2026 року у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
02.02.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження. Судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 16.02.2026.
16.02.2026 судом, з урахуванням клопотання представника позивача, вирішено продовжити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 12.11.2018 між JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD (Китай) (продавець) та Приватним підприємством «АРТ-ТЕКСГРУП» (покупець) було укладено контракт купівлі-продажу № 20181112, згідно якого продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (оббивний матеріал), в терміни і на умовах цього Контракту. На виконання пункту 1.2. Контракту купівлі-продажу № 20181112 сторони уклали 10.01.2025 додаток до Контракту, яким узгодили вартість та перелік асортиментних позицій Товару, права на торгівлю яким надається Продавцем Покупцю. 03.04.2025 декларантом ТОВ «С.М.Т.-ЛТД», діючи в інтересах Приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500020002361U6 щодо товару, який отриманий від постачальника JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD. Позивач зазначає, що надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Також документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Відтак, прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу.
31.10.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500020002361U6 від 03.04.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA50020/2025/000110/1 від 04.04.2025. Зокрема, не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 МК України. Оскільки у документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не було подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів частини 6 статті 54 МК України були підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.
05.11.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
11.11.2025 від представника Одеської митниці надійшли заперечення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
12.11.2018 між JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD (продавець) та Приватним підприємством "АРТ-ТЕКСГРУП" (покупець) укладений контракт купівлі-продажу №20181112, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (оббивний матеріал) в терміни і на умовах цього контракту.
Пунктом 1.2 Контракту встановлено, що сторони узгоджують асортиментний перелік і ціни, що поставляється за цим контрактом Товару, в письмовому додатку, який є невід'ємною частиною цього контракту і діє протягом усього терміну дії контракту. Додаток з асортиментним переліком і цінами може бути змінено за взаємною згодою Сторін.
Відповідно до пункту 2.2 Контракту, в ціну Товару включається вартість стандартної упаковки, маркування, страховки, завантаження на транспортний засіб, митного очищення Товару, вивантаження в порту доставки.
Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що поставка Товару здійснюється на умовах FOB (франко борт судна). За погодженням сторін допускається поставка Товару з використанням інших умов ІНКОТЕРМС.
На виконання пункту 1.2. Контракту купівлі-продажу № 20181112 сторони уклали 10.01.2025 додаток до Контракту, яким узгодили вартість та перелік асортиментних позицій Товару, права на торгівлю яким надається Продавцем Покупцю.
03.04.2025 декларантом ТОВ «С.М.Т.-ЛТД», діючи в інтересах Приватного підприємства «АРТ-ТЕКСГРУП» подано до митного оформлення митну декларацію № 25UA500020002361U6 щодо товару, який отриманий від постачальника JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
- пакувальний лист б/н від 19.01.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) №YQ250119012 від 19.01.2025;
- коносамент №CHN2005082 від 23.01.2025;
- домашній коносамент №WMSS25011143 від 23.01.2025;
- навантажувальний документ №456732 від 01.04.2025;
- сертифікат про походження товару №25С341000109/00005 від 13.02.2025;
- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №KT-UA500010-0093-2019 від 23.09.2019;
- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0011 від 17.01.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4635753 від 03.04.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №356732 від 03.04.2025;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.01.2025;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.01.2025;
- розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 19.01.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 10.01.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода б/н від 26.12.2019;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівля-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20181112 від 12.11.2018;
- договір про надання послуг митного брокера №142/01-2012 від 21.11.2012;
- договір (контракт) про перевезення №05112023 від 05.11.2023;
- інші некласифіковані документи (Акт про зважування №WGT216852) від 03.04.2025;
- інші некласифіковані документи (лист УАМ №8) від 02.03.2016;
- інші некласифіковані документи (сертифікат якості б/н) від 19.01.2025;
- інші некласифіковані документи (фотозображення товару) від 03.04.2025;
- копія митної декларації країни відправлення №223120250000305923 від 20.01.2025;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA500020002361U6 від 03.04.2025.
04.04.2025, на вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиторських послуг №2054 від 03.04.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №411 від 24.12.2024 та №405 від 03.12.2024; каталоги товарів б/н від 04.04.2025.
Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50020/2025/000172 від 04.04.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000110/1 від 04.04.2025.
Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- пункт 2.4 контракту від 12.11.2018 № 20181112 установлює термін оплати кожної партії товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки або відповідно до пункту 2.4.1 покупець має право провести передоплату вартості товару. В рахунку фактурі № YQ250119012 від 19.01.2025 також зазначено про різні варіанти оплати (протягом 90 календарних днів з моменту поставки або передплата), але не уточнено яка саме оплата була/буде по даній поставці. Отже, не є можливим перевірити чи була передплата чи післяоплата по даній партії товару;
- сертифікат про походження товару від 13.02.2025 №25C341000109/00005 не містить код УКТ ЗЕД та вагу брутто до 3 товару, який заявлений у митний декларації;
- наданий прайс лист від 10.12.2024 б/н не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів;
- поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Shanghai. На вказаних умовах поставки FOB перехід власності та ризиків втрати товару відбувається з моменту навантаження товару на борт судна в зазначеному пункті. Згідно наданого до митного контролю коносамента від 23.01.2025 № WMSS25011143, товар у вантажному контейнері було навантажено на борт судна 23.01.2025, але в ньому ж внесено напис surrendered date: 27.02.2025, що суперечить умовам поставки, визначених контрактом та зазначених в інвойсі;
- надана до митного контролю калькуляція вартості товарів від 19.01.2025 б/н не відображає ряду важливих складових ціноутворення тканини (контроль якості, розхідні матеріали, пакування), а нарахування та відшкодування ПДВ наведено без посилання на відповідний нормативний акт країни виробництва.
Позивач не погоджується із таким коригуванням митної вартості товару, яке, на його думку, призвело до безпідставної надмірної сплати ним митних платежів, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до статті 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з пунктом 23-24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до статті 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із частиною 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача.
Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.
Однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення Одеською митницею зазначено, що пункт 2.4 контракту від 12.11.2018 № 20181112 установлює термін оплати кожної партії товару протягом 90 календарних днів з моменту поставки або відповідно до пункту 2.4.1 покупець має право провести передоплату вартості товару. В рахунку фактурі № YQ250119012 від 19.01.2025 також зазначено про різні варіанти оплати (протягом 90 календарних днів з моменту поставки або передплата), але не уточнено яка саме оплата була/буде по даній поставці. Отже, не є можливим перевірити чи була передплата чи післяоплата по даній партії товару.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.4 Контракту №20181112 від 12.11.2018 оплата кожної партії Товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару. Пунктом 2.4.1 передбачено, що покупець має право провести передоплату вартості товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 29.12.2025 року по справі №300/6315/24 та від 12.03.2019 року по справі № 803/3649/15.
Навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17 та від 18.04.2024 року по справі № 420/6297/20.
Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що сертифікат про походження товару від 13.02.2025 №25C341000109/00005 не містить код УКТ ЗЕД та вагу брутто до 3 товару, який заявлений у митний декларації, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 41 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
При цьому, за приписами частини 2 статті 53 МК України сертифікат походження не є документом, який підтверджує митну вартість товару, і не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а тому зазначені відповідачем зауваження щодо вказаного документу не можуть бути підставою для висновку, що заявлена декларантом митна вартість не підтверджена.
З огляду на викладене, зауваження митного органу до сертифікату про походження товару від 13.02.2025 №25C341000109/00005 є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо зауважень митниці до додатково наданих прайс-листів суд зазначає, що, по-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.
Також, в оскаржуваному рішенні, митний орган зазначив, що поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Shanghai. На вказаних умовах поставки FOB перехід власності та ризиків втрати товару відбувається з моменту навантаження товару на борт судна в зазначеному пункті. Згідно наданого до митного контролю коносамента від 23.01.2025 № WMSS25011143, товар у вантажному контейнері було навантажено на борт судна 23.01.2025, але в ньому ж внесено напис surrendered date: 27.02.2025, що суперечить умовам поставки, визначених контрактом та зазначених в інвойсі.
В даному випадку, суд погоджується із доводами позивача, що напис surrendered date: 27.02.2025 на коносаменті від 23.01.2025 № WMSS25011143 означає, що 27.02.2025повний комплект оригіналів коносаментів був зданим в судноплавну лінію в порту відправки - це стала практика будь-якої судноплавної лінії, яка застосовується для того щоб вантаж можна було отримати в судноплавній лінії порту вивантаження на підставі телекс-релізу, без надання оригіналів коносаментів. Дата напису проставляється в той день, коли коносаменти здаються в лінію, і саме тому ця дата відрізняється від дати видачі коносамента (зазначається по даті судовиходу). Повний комплект оригіналів коносамсентів здається в судноплавну лінію по домовленості між Продавцем та Покупцем, при умові відсутності будь-яких заборгованостей. Питання здачі оригіналів коносаментів в лінію жодним чином не суперечить умовам поставки FOB Shanghai.
Крім того, на переконання митного органу, надана до митного контролю калькуляція вартості товарів від 19.01.2025 б/н не відображає ряду важливих складових ціноутворення тканини (контроль якості, розхідні матеріали, пакування), а нарахування та відшкодування ПДВ наведено без посилання на відповідний нормативний акт країни виробництва.
Відповідно до частини 4 статтів 53 МК України, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа крім документів, зазначених у частині 2, 3 статті 53 МКУ, подає (за наявності), зокрема, й розрахунок ціни (калькуляцію).
Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.
Калькуляція вартості - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.
При цьому, законодавство України, зокрема митне законодавство не містить вимог щодо складання калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів, її складових, також калькуляція вартості є внутрішнім документом підприємства. Окрім того, що законодавство України не містить вимог для резидентів України, законодавство України не містить вимог та не розповсюджується на нерезидентів України, яким є виробник товару JIAXING Y AND Q TEXTILE CO.,LTD (Китай), що розробив калькуляцію.
Калькуляція вартості це внутрішній документ бухгалтерського обліку, який ведеться відповідно постачальником - резидентом Китаю. Покупець - Приватне підприємство "АРТ-ТЕКСГРУП" немає жодного впливу на формування цього документа, не може його змінити чи зобов'язати постачальника вести його за іншою формою.
При цьому, наведений у калькуляції вартості товарів від 19.01.2025 розрахунок вартості товарів підтверджує вартість товарів, яка вказана в інвойсі №YQ250119012 від 19.01.2025.
Відтак, суд вважає наведені доводи митного органу є необґрунтованими та безпідставними, а вказані документи не містять розбіжностей та у них відображені всі необхідні відомості щодо вартості перевезеного товару.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» митної вартості товару судом не встановлено.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.
Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Застосування відповідачем резервного методу було обумовлено неможливістю застосування митним органом попередніх методів, в тому числі і методу за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України. Суд зазначає, що копій митних декларацій, що були підставою для коригування митної вартості товарів до суду відповідачем не надано.
У постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом, тощо.
Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000110/1 від 04.04.2025 прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості товару та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000172 від 04.04.2025.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає необхідним задовольнити адміністративний позов та скасувати спірне рішення про коригування митної вартості №UA500020/2025/000110/1 від 04.04.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000172 від 04.04.2025.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "АРТ-ТЕКСГРУП" (65039, вул. Артилерійська, буд. 3, м. Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ 36153970) до Одеської митниці (65078, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44005631) про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000110/1 від 04.04.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000172 від 04.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Приватного підприємства "АРТ-ТЕКСГРУП" (65039, вул. Артилерійська, буд. 3, м. Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ 36153970) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені статтею 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.