Справа № 420/7342/26
23 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17.03.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не реагування та не вжиття заходів передбачених законом на незаконну та безпідставну будівельну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса.
2. Зобов'язати Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської провести позапланову перевірку щодо порушень суб'єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пляж «Золотий берег».
3. Визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
4. Зобов'язати Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса з урахуванням вимог дпочих нормативно-правових актів.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Так, у позовній заяві позивач вказує, що:
- ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно проживає у Київському районі міста Одеси.
Однак, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження вказаної обставини,
Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із їх копією для відповідача.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, докази, які надані позивачем разом із позовом жодним чином не засвідчені.
Також у позові позивач просить суд витребувати у третьої особи та відповідача докази.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, клопотання позивача не відповідає ч.2 ст.80 КАС України, оскільки у ньому не вказано обставини, які можуть підтвердити докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; підстави, з яких випливає, що ці доказ мають відповідач та третя особа, заходи, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно.
Також позивачем не надано докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не реагування та не вжиття заходів передбачених законом на незаконну та безпідставну будівельну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса;
- визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
При цьому у позові не зазначено як саме вказана бездіяльність впливає на права та обов'язки позивача (в тому числі, з урахуванням відсутності факту надання доказів проживання позивача у Київському районі міста Одеси).
Крім того, заявляючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не реагування та не вжиття заходів передбачених законом на незаконну та безпідставну будівельну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса, позивач не вказує які саме заходи та відповідно до яких норм права мав вжити відповідний суб'єкт.
В той же час заявляючи вимогу про визнання протиправною бездіяльності Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивач не вказує підставу, яка на його думку є свідченням допущення такої бездіяльності (як то не реагування на звернення, тощо).
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позов у відповідності до приписів ст.5 КАС України, з урахуванням вищевикладеного судом.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненого позову з копією для відповідача, засвідчених копії доказів, доданих до позову, обґрунтованого клопотання про витребування доказів та доказів визначених суддею.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко