Справа № 420/6817/25
23 березня 2026 року м.Одеса
розглянувши у порядку письмового провадження зауваження на протокол судового засідання на технічний запис судового процесу по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерського районного суду Херсонської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до Білозерського районного суду Херсонської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
17.03.2026 року через електронний суд від представника позивача надійшли зауваження на протокол судового засідання від 15.01.2026 року, відповідно до яких представник позивача просить поновити пропущений з поважних причин строк встановлений ст. 231 КАС України на подачу до суду письмових зауважень щодо неправильності записів у протоколі судового засідання за 15.01.2026 року та врахувати зауваження до протоколу судового засідання за 15.01.2026 року.
В обґрунтування зауважень представник позивача зазначає, що протокол судового засідання за 15.01.2026 року містить відомості про дослідження судом матеріалів справи, в тому числі другого тому (запис №87 о 10.35 год) та третього тому до 253 аркушу (запис №88 о 10.38 год).
17.03.2026 року представником позивача отримано копію технічного запису судового засідання у справі, в тому числі за 15.01.2026 року.
Згідно технічного запису судового засідання за 15.01.2026 року судом в цей день в судовому засіданні було досліджено лише перший том справи та 52 аркуші другого тому справи (38 хвилина запису), на що суд акцентував увагу (44 хвилина запису) під час відкладення судового розгляду у зв'язку з припиненням інтернет зв'язку з представником позивача, що не відповідає відомостям зазначеним у протоколі судового засідання за 15.01.2026 року щодо дослідження судом другого та третього томів справи.
З урахуванням зазначеного просить врахувати наступні зауваження до протоколу судового засідання за 15.01.2026 року:
1. запис №87 о 10.35.01 про дослідження судом другого тому справи - не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні 15.01.2026 року судом досліджено лише 52 аркуші другого тому справи, що зафіксовано на 35-38 хвилинах технічного запису судового засідання;
2. запис №88 о 10.38.23 про дослідження судом третього тому справи на 253 аркуші - не відповідає дійсності.
Розглянувши клопотання про поновлення строку подання зауважень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Процесуальні питання стосовно внесення зауважень щодо протоколу судового засідання врегульовані ст. 231 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до положень вказаної норми учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом і протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їх неповноти або неправильності.
Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання в порядку письмового провадження. За ініціативою суду розгляд зауважень щодо технічного запису і протоколу судового засідання може здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Так, у вказаній заяві представник позивача просить поновити йому строк на подання заяви стосовно зауважень до протоколу судового засідання від 15.01.2026 року з огляду на те, що копії протоколів та технічних записів були отримані ним - 17.03.2026 року.
Аналізуючи наведені доводи представника позивача, суд зазначає, що відповідно до наявних в справі матеріалів, рішення суду було доставлено до електронного кабінету позивача та його представника 27.01.2026 року о 13:56 годині.
03.03.2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду з заявою про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, в якому просив на підставі ст. 232 КАС України видати копію технічного запису судового засідання по справі № 420/6817/25 за позовом ОСОБА_1 .
Представнику позивача 06.03.2026 року було видано копію технічного запису останнього судового засідання від 27.02.2026 року.
11.03.2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду повторно з заявою про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, в якій просив суд видати належну копію технічного запису судового засідання по справі № 420/6817/25 за позовом ОСОБА_1 за всі дати в які судом проводився судовий розгляд справи, а саме: 22.12.2025 року, 15.01.2026 року, 29.01.2026 року, 05.02.2026 року, 18.02.2026 року, 27.02.2026 року.
Також просив надати доступ до всіх записів судового та підготовчого засідань по справі в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі для їх завантаження через електронний кабінет.
Представнику позивача 17.03.2026 року було видано копії технічних записів судового засідання від 22.12.2025 року, 15.01.2026 року, 29.01.2026 року, 05.02.2026 року та 18.02.2026 року.
При цьому суд зазначає, що позивач та його представник мають власний електронний кабінет, а тому мають можливість ознайомитись з протоколом судового засідання та його технічним записом. Представник позивача, відповідно до вищезазначених протоколів судового засідання, приймав участь у кожному засіданні.
З урахуванням вимог Положень, секретарем судового засідання 15.01.2026 року сформовано протокол судового засідання, який невідкладно після судового засідання було внесено до КП ДСС та підписано електронно-цифровим підписом.
Відповідний протокол судового засідання був доставлений до електронного кабінету позивача 15.01.2026 року о 22:44 годині, а його представнику - 15.01.2026 року о 22:40 годині.
Так само, секретарем судового засідання 29.01.2026 року сформовано протокол судового засідання, який невідкладно після судового засідання було внесено до КП ДСС та підписано електронно-цифровим підписом.
Відповідний протокол судового засідання був доставлений до електронного кабінету позивача 29.01.2026 року о 20:19 годині, а його представнику - 29.01.2026 року о 20:19 годині.
Ведення запису судового процесу є елементом принципу гласності і відкритості судового процесу, що передбачений ч. ч.13, 14 ст. 10 КАС України.
Так, відповідно до ч. ч. 13, 14 ст. 10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно до ч. ч. 1-3 ст. 229 КАС України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
Технічний запис та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ст. 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання.
У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) найменування адміністративного суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання;
3) справа, що розглядається, ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
5) назва процесуальної дії;
6) час вчинення процесуальної дії;
7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа;
8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.
Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Процесуальними гарантіями законності та об'єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.
Протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису. Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
Фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Результатом фіксування судового засідання є створення:
Технічного запису судового засідання - електронного файлу в форматі відео- та (або) звукозапису. При цьому файл відеозапису судового засідання містить в собі одночасно відео- та звукозапис судового засідання.
Протоколу судового засідання або журналу судового засідання відповідно до вимог процесуального законодавства.
Протокол судового засідання складається відповідно до правил цивільного, господарського та адміністративного судочинства. Це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться відео- та (або) звукозапис.
Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Протокол (журнал) судового засідання автоматично зберігається в централізованому файловому сховищі разом з технічним записом судового засідання, який є додатком до протоколу (журналу).
У випадку сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті (за доступності відповідного функціоналу) учаснику справи автоматично надається доступ для скачування запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до автоматизованої системи діловодства суду автоматично направляється відповідна інформація про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, вказане Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 231 КАС України, строк подання зауважень до усіх протоколів судових засідань у даній справі розпочався 28.02.2026 та сплив 04.03.2026 року. Зауваження на протокол від 15.01.2016р. подані 17.03.2025р.
Щодо посилання представника позивача про отримання записів судового засідання лише 17.03.2026 року, то вказані доводи є безпідставними та не приймаються судом до уваги, оскільки як позивач, так і його представник мали можливість отримати доступ до технічного запису протоколу судового засідання.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано до суду доказів поважності причин пропуску процесуального строку, таких обставин не встановлено і судом, а отже відсутні підстави для поновлення строку на подання зауважень до протоколу судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 КАС України у разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
Враховуючи той факт, що заявником пропущено строк на подання зауважень до протоколу судового засідання, а підстави для поновлення такого строку відсутні, суд дійшов висновку про залишення таких зауважень без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 229, 230, 231, 232, 243, 256, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про поновлення строку на подання зауважень на протокол судового засідання від 15.01.2026 року - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили у строки, визначені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 293-295 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.