Справа № 420/7589/26
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що тривалість незаконного позбавлення позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок війни склала 346 днів (з 16.12.2024 р. по 27.11.2025 р. Протиправність вказаних дій відповідача встановлена рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 р. Протиправні дії відповідача змінили життя позивача, та змінили його на гірше. Жодного разу за все його життя йому не доводилось бути у такій ситуації, жодного разу він не відчував такого відчуття безпорадності, приниження, які йому доводиться переживати. Самостійним стрес - фактором стала поведінка відповідача. Повне ігнорування свого обов'язку, наслідком цього є фактично жебрацький стан через неможливість користуватись пільгами та компенсаціями, на які має право позивач відповідно до закону. Жодна причетна до цього службова особа відповідача навіть не вибачилась перед позивачем. Моральна шкода, яка була завдана позивачу діями відповідача, полягає в шкоді здоров'ю позивача по трьом складовим: душевне благополуччя (відчуття безпорадності та розгубленості, тривалість страждань, вимушених змін в організації свого життя); соціальне благополуччя (напружена психічна атмосфера у сім'ї); матеріальне благополуччя (непередбачені витраті, які є істотними для сім'ї позивача). На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідач завдав йому моральну шкоду, оцінену ним в 200000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши позовну заяву разом з додатками, суддя приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Приписами п.2 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В свою чергу, ч.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що позивач, заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, заподіяну протиправними діями бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, не заявив позовні вимоги щодо вирішення публічно-правового спору.
У постановах від 26.06.2019 р. (справа № 263/5125/18), від 03.07.2019 р. (справа № 676/1557/16-ц), від 13.11.2019 р. (справа № 638/14694/18), посилаючись, зокрема, і на приписи ст.21 КАС України та свої попередні висновки, Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що вимоги про відшкодування шкоди слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Натомість вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи суть спірних правовідносин, суб'єктний склад сторін у справі, суддя приходить до висновку, що такий спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
Керуючись ст.ст.19, 170 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко