Справа № 420/14480/24
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії щодо видачі направлення на медичний огляд до М(ВЛ)К ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії видати направлення на медичний огляд до М(ВЛ)К ОСОБА_1 для встановлення причинного зв'язку захворювання, отриманого ним у зв'язку з проходженням служби, для подальшого оформлення пенсії по інвалідності.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що 06.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області щодо надання направлення на проходження медичної (військово- лікарської) комісії МВС для визначення причинного зв'язку захворювання позивача з проходженням служби . 04.04.2024 ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області відмовила ОСОБА_1 у видачі направлення на проходження медичного огляду відсутні. Бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області стала підставою для звернення з цим позовом до суду за захистом законних прав позивача.
Ухвалою від 15.05.2024 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розглядати справу в письмовому провадженні без виклику представників сторін.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в ЄДР, що підтверджується відповідними доказами наявними у матеріалах справи.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
ОСОБА_1 , майор міліції, працював на посаді оперуповноваженого відділу боротьби з груповою злочинністю Управління карного розшуку ГУМВС України в Одеській області, звільнений з 06 листопада 2015р. з займаної посади у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів). Згідно витягу з наказу начальника ГУМВС України в Одеській області, вислуга років майора міліції ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 16 років 02 місяці 21 день, у пільговому обчисленні 22 роки 01 місяць 19 днів.
Позивач стверджує, що під час несення служби ним було отримано захворювання "закритокутова ґлоукома" лівого ока. Внаслідок розвитку даної хвороби 22.11.2023 медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України, видано довідку серії 12 ААГ № 836460, згідно якої позивачу призначено інвалідність III групи безстроково. Позивач є пенсіонером, отримує пенсію як особа з інвалідністю 3-ї групи загальне захворювання.
13.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області з проханням провести розрахунок розміру грошового забезпечення майору міліції ОСОБА_1 , оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення пенсії за інвалідністю відповідно до розділу "III" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
16.02.2024 ГУМВС України в Одеській області надало відповідь , в якій повідомила, що Ліквідаційна комісія ГУМВС України не володіє інформацією щодо розміру (відсотків від грошового забезпечення) пенсії ОСОБА_1 та направили звернення до сектору соціально-гуманітарних питань ДУ ТМО по Одеській області.
29.02.2024 сектором соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей ДУ ТМО МВС України по Одеській області розглянута заява позивача від 13.02.2024 № Ж-38, повідомлено позивачу, що визначення причинного зв'язку захворювань у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та тих, що звільнилися зі служби, є завданням військово-лікарської комісії. За результатами розгляду поданих позивачем документів, повідомлено, що відсутнє свідоцтво ВЛК встановленого зразка з висновком про пов'язаність захворювання з проходженням служби в ОВС. Відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААГ № 836460 причиною інвалідності визначено загальне захворювання по зору, однак не зазначено, що дане захворювання виникло у зв'язку з проходженням служби Підстав для направлення наданих матеріалів до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №2262-ХІІ не має.
06.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області щодо надання направлення на проходження медичної (військово- лікарської) комісії МВС.
04.04.2024 ГУМВС України в Одеській області надала відповідь на звернення ОСОБА_1 від 06.03.2024 стосовно видачі направлення на медичний огляд до М(ВЛ)К, в якій повідомлено, що згідно діючих нормативно-правових актів, підстав для видачі ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду до ВЛК відсутні.
Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст.18 цього Закону: Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства. Групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII Основи законодавства України про охорону здоров'я (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що військово- лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
На момент звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ діяло Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС, затвердж. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 р. № 85 , із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства внутрішніх справ України від 20 травня 2013 року N 482 від 31 серпня 2015 року N 1039. (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 квітня 2017 року № 285) . Згідно з п. 1.3. 5 Порядку № 85 одним з основних завдань військово-лікарської комісії є проведення військово-лікарської експертизи з метою визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби.
Наразі діє Положення про діяльність медичної (військово лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року №285 (далі - Порядок № 285) , який визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку № 285 одним з основних завдань М(ВЛ)К є, зокрема: 3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі колишні особи рядового і начальницького складу).
П. 4 розділу І Порядку № 285 передбачено, що рішення М(ВЛ)К щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються М(ВЛ)К відповідно до вимог цього Положення, законодавства, чинного на дату звільнення зазначених осіб зі служби.
П.5 розділу 1 Порядку № 285 встановлено, що особи, які звільнені з військової служби без проведення медичного огляду М(ВЛ)К або не згодні з постановою М(ВЛ)К про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та які ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються М(ВЛ)К. Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.
Відповідно до розділу ІІ. П.1. "Лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби)".
П.2. "Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України" по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО)".
П.14. "Функції штатних М(ВЛ)К: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз".
Розділ ІІІ. П. 3. "Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форму якого наведено в додатку 7 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об'єднань, з'єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).
Відповідно до розділу V. п. 12. "Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби (кадрові апарати)… Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу мають право звернутися із заявою до М(ВЛ)К щодо перегляду раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К. Такі особи повинні подати до М(ВЛ)К наявну медичну документацію, складену в період проходження служби, у разі наявності поранень (контузій, травм або каліцтв) - документацію щодо обставин їх отримання та надання у зв'язку із цим медичної допомоги. У таких випадках рішення (постанови) М(ВЛ)К приймаються щодо захворювань, поранень (контузії, травми або каліцтва), діагнози яких були встановлені в період проходження служби в поліції, органах внутрішніх справ, НГУ.
Розділ VIII. П. 1. "За результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв). П.2. Рішення (постанови) М(ВЛ)К обов'язкові до виконання. П. 3. Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби. П. 4. Рішення (постанови) М(ВЛ)К приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд".
Відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААГ № 836460 від 22.11.2023 причиною інвалідності позивача визначено загальне захворювання по зору, комісією не зазначено, що дане захворювання виникло у зв'язку з проходженням служби в ОВС. Разом з тим, позивач вважає, що захворювання виникло внаслідок проходження служби, що має право визначити ВЛК при проведенні експетизи та медичного огляду позивача.
Відповідно для оформлення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України №2262-12, позивач повинний мати висновок ВЛК щодо причинного зв'язку захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Направлення на медичний огляд оформляється за місцем служби - в даному випадку ГУ МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, дають суду підстави для висновків, які свідчать про бездіяльність відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не видачі направлення на медичний огляд до М(ВЛ)К ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії видати направлення на медичний огляд до М(ВЛ)К ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , для встановлення наявності/відсутності причинного зв'язку інвалідності з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА