Справа № 420/6023/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор»:
1) нарахувати та виплатити період з 01.12.2015 по 27.11.2017 ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період;
2) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки - 21 добу за 2022 рік, з урахуванням індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 та з урахуванням раніше виплачених сум;
3) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років - 40 діб за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 11.03.2026 прийнято звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25; встановлено Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" новий двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25.
Згідно з наданим до суду звітом, ОСОБА_1 здійснено нарахування згідно з судовим рішенням, розмір яких складає 48 428,87 грн з урахуванням ПДФО. Кошторисом видатків Установи на 2025 рік, асигнування для розрахунків по перерахункам не затверджувались, у зв'язку з чим державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» протягом 2025 року неодноразово направлялись листи про нагальну потребу у додатковому фінансуванні для здійснення розрахунків за вказаним рішенням суду, а саме 06.10.2025 спрямовано листа до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих. № 6/9-6960/Чв, 12.11.2025 спрямовано листа до Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за вих.№ 6/9- 7827/Фм. На даний час асигнування для проведення вищезазначених розрахунків державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» не затверджувались. При надходженні додаткового фінансування на вказані цілі, розрахунок з ОСОБА_1 установою буде проведено в повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.03.2026 призначено судове засідання щодо розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25 на 23.03.2026 о 10:30 год.
12.03.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на звіт ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», згідно з якими 11.09.2025 та 28.10.2025 відповідач надав відповідь на адвокатський запит, в якому було зазначено, що проведено відповідні розрахунки сум на виконання рішення суду та зазначено, що Відповідачем подано заявку на виділення у додаткових коштах загального фонду кошторису з метою виконання рішень суду. Крім того, було надано розрахунок нарахованих сум.
При вивченні наданих розрахунків, було встановлено, що відповідач провів належне нарахування лише по одному пункту зобов'язуючого характеру, щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.11.2017 включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Щодо інших пунктів рішення суду відповідач не провів належних нарахувань.
Так грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки - 21 добу за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення було нараховано 59,58 грн, а перерахунок компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років - 40 діб за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення було нараховано лише 204,18 грн. Вказані нарахування були зроблені після другого адвокатського звернення.
При цьому відповідачем при проведення перерахунків компенсації за невикористані відпустки було навмисно занижено розмір індексації грошового забезпечення який було враховано під час перерахунку з метою заниження належних виплат.
Таким чином, відповідач здійснив невірні, явно занижені, розрахунки виплат, які підлягають нарахуванню позивачу на виконання рішення суду, та замовив кошти для виплат в заниженому розмірі, що вказує на умисні дії направлені на невиконання рішення суду в повному обсязі та порушення прав позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування по справі додаткових доказів.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку щодо зміни способу і порядку виконання рішення по даній справі.
Суд наголошує, що встановлення способу виконання шляхом стягнення за наявності обґрунтованих заперечень позивача щодо правильності нарахувань призведе до легалізації судом потенційно невірних розрахунків відповідача.
Оскільки судом встановлено наявність розбіжностей у розрахунках та фактичне оспорювання позивачем сум, нарахованих на виконання рішення, питання про зміну способу виконання на стягнення є передчасним. Суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює розрахунки, в межах процедури зміни способу виконання, якщо ці розрахунки є спірними.
Враховуючи викладене, оскільки на даному етапі неможливо встановити безспірну суму, яка підлягає стягненню, а заперечення позивача вказують на неналежне виконання обов'язку щодо нарахування, суд приходить до висновку про неможливість вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення до моменту усунення розбіжностей у нарахуваннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З урахуванням приписів ст. ст. 9, 80 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність витребування доказів, які необхідні для розгляду процесуального питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 80, 378 КАС України, суд
Зняти з розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення по від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25.
Витребувати від Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» відомості (детальні розрахунки та інші докази) про виконання судового рішення від 23.04.2025 по справі № 420/6023/25 в частині нарахування грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки 21 добу за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення; перерахунку компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як батьку, який має двох та більше дітей до п'ятнадцяти років 40 діб за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Витребувані докази надати до суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор», що у випадку ненадання витребуваних доказів судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк