Справа № 420/34960/25
23 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невнесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести зазначені періоди до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
II. Позиція сторін
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 420/1192/20, яке набрало законної сили 29.10.2021 року зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008. При цьому, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 08.08.2025 № 22303-20941/Д-02/8-1500/25 Позивача повідомлено, що підстав для внесення змін до відомостей про застраховану особу у Реєстр застрахованих осіб відсутні, оскільки рішення суду начебто не зобов'язує робити такі дії. Вважаючи вказане протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ позивач звернувся до суду з даним позовом.
04.11.2025 року ГУ ПФУ в Одеській області надано до суду відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, оскільки згідно п. 3 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від 08.07.2010 № 2464-VI контроль за додержанням законодавства про збір та ведення єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску здійснюється органами доходів та зборів. Питання сплати єдиного внеску не належить до компетенції Пенсійного фонду України та його територіальних підрозділів. Для внесення Позивачу до Реєстру застрахованих осіб періодів підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008 Головному управлінню необхідна довідка Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо перебування особи на обліку, як платника єдиного соціального внеску в розрізі місяців і років за період 2006 рік та 2008 рік. В зв'язку з відсутністю вищевказаної довідки Головне управління не матиме можливості внести періоди підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за наявності відповідного рішення суду. Крім того, відповідач вважає, що оскільки маючи рішення суду, яке набрало законної сили ще у 2021 році, Позивач почав вчиняти певні дії через 4 роки та звернувся до суду лише в жовтні 2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
03.11.2025 року на виконання ухвали суду від 20.10.2025 року відділом призначення пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Одеській області надано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 20.10.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача щодо спірних правовідносин, у т.ч. докази зарахування позивачу до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 р. по справі № 420/1192/20 або пояснення щодо підстав такого не зарахування.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком з 27.04.2019 року, призначеної за рішенням суду згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
13.09.2021 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/1192/20, яке набрало законної сили 29.10.2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.04.2019 року із врахуванням періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
08.08.2025 ГУ ПФУ в Одеській області листом № 22303-20941/Д-02/8-1500/25 на звернення Позивача щодо пенсійного забезпечення повідомило, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 по справі № 420/1192/20 ОСОБА_1 з 27.04.2019 призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії періодів підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008. Оскільки зазначеним рішенням суду не зобов'язано вносити зміни за відповідні періоди з відповідними сумами в реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, підстави для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстр застрахованих осіб відсутні. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо невнесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів його підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон № №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, зокрема, -
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. ( стаття 1 Закону №1058-ІV).
- застрахована особа має право:
отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування. (пункти 4, 5 частини першої статті 16 Закону №1058-ІV).
- Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від : державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". ( частина перша статті 21 Закону №1058-IV)
- на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. ( абз. перший частини першої статті 21 Закону №1058-IV)
- персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема, частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат. (абзац перший пункту 2 частини третьої статті 21 Закону №1058-IV)
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. ( частини перша та друга статті 24 Закону №1058-IV)
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі - Закон № 2464-VI), за яким
- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом. ( пункт 7 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI )
- Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. ( пункт 2 частини 1 статті 14-1 Закону № 2464-VI)
Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення 10-1), передбачено
- Це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб. ( пункт 1 розділу І Положення №10-1 )
- реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. ( пункт 5 розділу І Положення №10-1 )
- відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. ( пункт 3 розділу IV Положення №10-1 )
- у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду. ( абзаци другий, третій пункту 4 розділу IV Положення №10-1 )
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що Пенсійний фонд України є уповноваженим органом вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру.
При цьому, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Територіальні органи Пенсійного фонду України здійснюють внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 420/1192/20 зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періоди підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008. Даним рішенням суд встановив, що ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 26.02.2001 року та з 27.12.2016 року припинено державну реєстрацію його підприємницької діяльності. При цьому, на підставі листа ГУ ПФУ в Одеській області від 23.03.2021 року №1500-0504-8/34710 судом було встановлено, що позивачем сплачені страхові внески за періоди підприємницької діяльності з 26.02.2001 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в повному обсязі, звіти за 2006 та 2008 роки не надані до відділу персоніфікованого обліку за формою ІНДАНІ-СПД, що відповідає відсутності позначок за вказані періоди в формі ОК-5. Вказані обставини вплинули на висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині зарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком періодів здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року включно.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. ( частина 4 ст. 78 КАС України)
Повертаючись до обставин цієї справи, на виконання даного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року у справі № 420/1192/20 Головним управлінням ПФУ в Одеській області до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період його підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008 та з 27.04.2019 року призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ГУ ПФУ в Одеській області листом від 08.08.2025 № 22303-20941/Д-02/8-1500/25 на звернення позивача повідомило, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 по справі № 420/1192/20 не зобов'язано вносити зміни за відповідні періоди з відповідними сумами в реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому підстави для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстр застрахованих осіб відсутні.
Отже, спірність питання у даній справі полягає у протиправній бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області у не внесенні до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р. на підставі вказаного судового рішення у справі № 420/1192/20.
Вирішуючи дані спірні правовідносини суд враховує наступне.
Як зазначалсь вище, страховий стаж для призначення пенсії обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону у т.ч. за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. ( стаття 24 Закону №1058-IV).
При цьому, вказаним листом ГУ ПФУ не заперечує, що на виконання даного рішення суду по справі № 420/1192/20 ОСОБА_1 з 27.04.2019 призначена пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врахувавши до його страхового стажу періоди підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008.
Крім того, суперечливим є довід ГУ ПФУ, викладений у відзиві на позов, щодо неможливості внесення до Реєстру застрахованих осіб періодів підприємницької діяльності позивача з 01.01.2006 по 31.12.2006 та з 01.01.2008 по 30.11.2008 без довідки податкового органу щодо перебування особи на обліку, як платника єдиного соціального внеску в розрізі місяців і років за період 2006 рік та 2008 рік з огляду на підтвердження своїм листом від 23.03.2021 року №1500-0504-8/34710 про повну сплату позивачем сплачених страхових внесків за вказані періоди підприємницької діяльності.
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає необгрунтованою відмовою ГУ ПФУ у невнесенні до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р.
Враховуючи, що за нормами Положення №10-1 підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб у разі ліквідації страхувальника є рішення суду, суд, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та на правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р.
Щодо доводу відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України, суд вказує про таке.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки про порушення своїх прав щодо невнесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів підприємницької діяльності позивач дізнався з отриманого листа ГУ ПФУ в Одеській області датованого від 08.08.2025 р., а до суду з даним позовом позивач звернувся у жовтні 2025 року, то строк звернення до суду не є пропущеним.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень..
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ( частина 3 ст. 161 КАС України)
При зверненні до суду позивачем не надано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3 028,00 гривні.
Відтак, за подання даного позову розмір судового збору складає 1 211,20 грн. ( 3028,00* 0,4)
Враховуючи, що при подані позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір, а за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому несплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави.
Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невнесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періодів підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування періоди підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2006 по 31.12.2006 р. та з 01.01.2008 по 30.11.2008 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна