23 березня 2026 р. № 400/11942/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування наказу від 02.08.2025 року № 2229,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 02.08.2025 № 2229 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та висновок службового розслідування, затверджений керівником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.08.2025 № 142692-2025 відносно ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що не допускав порушення службової дисципліни, тому підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутні. Копії відповідного наказу та висновку службових розслідувань відповідач не надав, позивач із ними не ознайомлений, та підстави застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції йому не відомі. Позивач вважає недоведеним відповідність рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання та зауважив, що відповідачем не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов'язаного з його звільненням.
Відповідач позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві. Вказав, що склад дисциплінарного проступку у діях позивача встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів, пояснень опитаних осіб, тому спірний наказ та висновок службового розслідування є правомірними, а отже відповідач діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача, внаслідок чого, підстави для задоволення позову відсутні.
Ухвалою від 10.11.2025 суд відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування, затвердженого керівником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.08.2025 за № 142692 - 2025 відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10.11.2025 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, запропонував позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 28.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.01.2026.
В судове засідання сторони не з'явились, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини
Позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції України в Миколаївській області на посаді «інспектор взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький)».
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.07.2025 № 702 о/с ДСК «Про відрядження працівників поліції ГУНП в Миколаївській області» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було відряджено з 10.07.2025 до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» для виконання бойових (спеціальних) завдань.
29.07.2025 т.в.о.командира БПОП (стрілецький) ГУНП підполковник поліції Мазунін С.М., доповів начальнику ГУНП в Миколаївській області, що 24.07.2025 при перевірці особового складу, розквартированого в м. Краматорськ, виявлено відсутність без поважних причин інспектора взводу № 1 БПОП (стрілецький) ОСОБА_1 . Подальшою перевіркою встановлено, що останній самовільно покинув місце дислокацій підрозділу, розташованого на території м. Краматорськ Донецької області.
Наказом ГУНП від 29.07.2025 № 2188 призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП.
Наказом ГУНП від 02.08.2025 № 2229 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 8 та 13 частини третьої статті 1, частини першої статті 5, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 - VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), вирішено застосувати до інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача від 02.08.2025 № 2229 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області», звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань проходження публічної служби, а саме проходження служби позивачем в Національній поліції України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Частинами першою - третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина шоста статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (частина друга статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського (частина п'ята статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною сьомою статті 19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»» (дата набрання чинності - 01.05.2022) з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина третя статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина п'ята статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина шоста статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частиною першою статті 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до частин першої - другої статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абзац перший частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту).
На виконання частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Статуту.
Згідно з частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що наказом ГУНП від 21.06.2024 № 519 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП.
Актами від 24.07.2025, 25.07.2025, 26.07.2025, 28.07.2025, 29.07.2025, 30.07.2025, 31.07.2025, 01.08.2025 засвідчено факт відсутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі без поважних причин.
На підставі інформації про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , в період з 24.07.2025 на робоче місце не виходив, про причини своєї відсутності не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав, наказом від 29.07.2025 № 2188 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» призначено за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження.
В ході службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2025, 25.07.2025, 26.07.2025, 28.07.2025, 29.07.2025, 30.07.2025, 31.07.2025, 01.08.2025 безпідставно не з'являвся на робочому місці у БПОП (стрілецький) ГУНП, про що складені акти про відсутність на службі останнього в робочі дні, які належним чином зареєстровано (від 29.07.2025 за № 139854 - 2025, від 30.07.2025 № 140808 - 2025, від 30.07.2025 № 140810 - 2025, від 29.07.2025 № 139356-2025, від 29.07.2025 № 139864-2025, від 30.07.2025 № 140786-2025, від 31.07.2025 № 141749 - 2025, від 01.08.2025 № 141981 -2025), які підписані поліцейськими БПОП (стрілецький), а саме: начальником відділення моніторингу та контролю майором поліції Семенюком А. О. , заступником командира роти № 1 БПОП майором поліції Шаповаловим Д.А. , інспектором групи кадрового забезпечення капітаном поліції Матвійчуком Ю. В .
Враховуючи відсутність позивача на службі, дисциплінарною комісією, з метою дотримання вимог частини першої статті 27 Дисциплінарного статуту, 29.07.2025 за № 137735 - 2025 на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_4 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 направлено виклик про необхідність прибуття 01.08.2025 в період з 09:00 до 18:00 до адміністративної будівлі ГУНП, яка розташована за адресою: місто Миколаїв, вулиця Захисників Миколаєва, будинок 5, кабінет 69.
Також у вказаному виклику зазначено про те, що у разі наявних поважних причин неможливості прибуття для надання пояснень, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 необхідно повідомити про це дисциплінарну комісію ГУНП та надати підтверджуючі документи одним з цих способів:
- рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_2 ;
- електронним листом на адресу: mk_ugi@mk.police.gov.ua;
- іншими засобами електронної комунікації на номер НОМЕР_1 .
Однак старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у вищезазначений час не прибув та дисциплінарну комісію ГУНП про причини неможливості прибуття не повідомив. У зв'язку з чим, 01.08.2025 за № 141851 складено акт про відмову останнього від надання пояснень.
01.08.2025 дисциплінарною комісією за результатами проведеного службового розслідування затверджено висновок за фактом порушення службової дисципліни старшим лейтенантом ОСОБА_1 , згідно з яким дисциплінарною комісією встановлено, що службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, завершено. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати таким, що підтвердилися. За вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 8, 13 частини третьої статті 1, частини першої статті 5, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, запропоновано застосувати до інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 02.08.2025 № 2229 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області» застосовано до інспектора взводу № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький ) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи перебування ОСОБА_1 на лікарняному, копію наказу ГУНП в Миколаївській області від 02.08.2025 № 2229 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого поліцейського БПОП (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області» було направлено позивачу рекомендованим листом за місцем його реєстрації та повідомлено ОСОБА_1 в телефонному режимі і за допомогою месенджера Ватсап.
Листом начальника ВК УКЗ ГУНП в Миколаївській області від 04.12.2025 № 230358-2025 повідомлено відділ правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, що оскаржуваний наказ від 02.08.2025 № 2229 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не реалізований та позивач не звільнений з поліції, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.
Аналізуючи вищевказані обставини справи, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача слугували матеріали службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни.
Так, згідно з висновком службового розслідування, «… 24.07.2025 о 10:30 від заступника командира БПОП (стрілецький) … стало відомо про те, що 24.07.2025 приблизно о 10:00 йому зателефонував старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та повідомив про те, що 24.07.2025 приблизно о 06:00 останній без дозволу керівництва підрозділу виїхав з міста Краматорськ Донецької області у напрямку міста Новий Буг Миколаївської області. 24.07.2025 приблизно о 12:45, під час телефонної розмови, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що 24.07.2025 о 06:00 на попутному транспорті виїхав з міста Краматорськ Донецької області та вже перебуває за місцем свого мешкання у місті Новий Буг Миколаївської області, повертатись до місця несення служби у міста Краматорськ Донецької області не бажає. Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 сказав, що його табельна та автоматична вогнепальна зброя знаходиться за місцем його тимчасового мешкання, а саме: Донецька області, місто Краматорськ, вул. … будинок … квартира … ключі від якої він відправив за допомогою послуги компанії «Нова Пошта» …».
Ці обставини ОСОБА_1 у позові не заперечив.
Вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, слугує підставою для накладення дисциплінарного стягнення, якому передує службове розслідування.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання підполковника поліції, нівелює всі попередні заслуги, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством; має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції; в особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
У постановах від 19.04.2021 у справі № 240/2677/20 та від 08.12.2022 у справі № 420/2583/19 Верховний Суд зауважував, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Водночас недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарною комісією було вжито усіх можливих і належних заходів задля забезпечення права позивача надати свої усні та/або письмові пояснення. Дисциплінарна комісія надсилала позивачу виклики на електронну адреси, через застосування телефонних додатків. В свою чергу позивач не повідомив безпосереднього керівника про підстави своєї відсутності та не надав належних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин.
У позові вказано, що під час перебування на службі під час виконання завдань ОСОБА_1 отримав травму та звернувся до медичного закладе, де йому була надана медична допомога.
Суд зазначив, що докази отримання позивачем травми відсутні.
Водночас, навіть, якби відповідні обставини були доведені, це жодним чином не спростовує висновок дисциплінарної комісії про те, що ОСОБА_1 «… самовільно залишив місце дислокації підрозділу … що вказує відмову останнім нести службу … до закінчення строку відрядження …».
Щодо медичних документів, наявних у матеріалах справи суд зазначає про таке.
Листок непрацездатності - сформований програмними засобами електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером цього реєстру електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, призначення страхових виплат відповідно до законодавства про соціальне страхування.
У розділі ІІ затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.06.2021 № 1234 Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності вказано, що дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, надходять з електронної системи охорони здоров'я.
Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).
Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Листок непрацездатності може мати в Реєстрі такі статуси:
закритий;
готовий до сплати (виданий);
помилково сформований;
недійсний;
оплачений.
Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим через сім днів після дати закриття листка непрацездатності та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)».
На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого та складають один страховий випадок.
На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та, які містять посилання на запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я про попередній медичний висновок, формуються листки непрацездатності, як продовження випадку непрацездатності, в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих листків непрацездатності (крім статусу «сформовано помилково»).
Тобто, листки непрацездатності можуть бути видані лише за допомогою електронного реєстраційного програмного забезпечення, крім того, лікар відображає в електронному лікарняному актуальний код, що вказує на причину тимчасової непрацездатності, внаслідок чого, інформація про те, що медичний заклад видав працівнику електронний лікарняний, автоматично відображається в кабінеті застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
В Електронному кабінеті Головного правління Національної поліції в Миколаївській області вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України відсутній електронний листок непрацездатності ОСОБА_1 за період з 24.07.2025 до 28.07.2025. ОСОБА_1 було видано паперову довідку № 145 про тимчасову непрацездатність, тому відповідач не володів самостійно інформацією стосовно перебування позивача на лікарняному, оскільки останній не повідомляв керівництво БПОП (стрілецький) ані усно, ані письмово.
Водночас суд зазначає, що відповідно до наданої відповіді від 04.12.2025 № 230271-2025 УФЗБО ГУНП в Миколаївській області, позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності (на лікарняному) у періоди з 28.07.2025 до 01.08.2025 та з 02.08.2025 до 08.08.2025. Зазначені періоди не охоплюються часовими межами, що включали предмет проведення службового розслідування, а відтак не можуть бути враховані як такі, що пов'язані з обставинами чи результатами розслідування.
Суд зазначає, що перебування працівника у стані тимчасової непрацездатності покладає на нього обов'язок повідомити роботодавця про такий факт у будь-який доступний спосіб (усно, телефоном, електронним повідомленням, через безпосереднього керівника тощо) з метою належної організації службової діяльності та обліку робочого часу. Водночас матеріалами справи та матеріалами службового розслідування не підтверджено, що позивач повідомляв відповідача про перебування на лікарняному у спірний період.
Також позивач не погоджується із застосованим видом дисциплінарного стягнення.
Суд зауважує, що повноваження з обрання заходу дисциплінарного стягнення та з оцінки тяжкості відповідних проступків є дискреційними.
Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Проаналізувавши зміст статті 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, Верховний Суд зауважив, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постановах від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22, від 21.03.2024 у справі № 380/4470/23.
У постанові від 07.03.2024 у справі № 420/3952/20 Верховний Суд зауважив, що визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями відповідача. При цьому суд вправі лише перевірити аргументованість, вмотивованість застосованого виду дисциплінарного стягнення в аспекті вимог статті 19 Дисциплінарного статуту.
Суду не надано жодного доказу, який би свідчив на користь того, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані характер проступку та/або його наслідки, а також особу позивача, ступінь вини, та інші обставини, які впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 40108735) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна