23 березня 2026 року м. Київ справа №320/46221/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 25.04.2025 у розмірі 52 144,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 52 144,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.;
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 25.04.2025 позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 52 144 грн 77 коп., що підтверджується квитанцією № №0.0.4333102468.1 від 25.04.2025. Квартира, що була придбана позивачем 25.04.2025 є першим нерухомим майном (житлом), що придбала ОСОБА_1 . Позивач двічі зверталась до відповідача із письмовими заявами щодо повернення помилково сплаченого збору. Однак, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Київській області прийнято рішення про відмову в поверненні коштів. Підставою для відмови повернення помилково сплаченого збору є ті обставини, що поданий позивачем пакет документів є недостатнім для прийняття рішення про повернення помилково сплаченого збору, у зв'язку з неможливістю встановити факт того, чи приймала позивач попередньо участь у приватизації. Вважаючи неправомірною відмову відповідача у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач змушений був звернутися із даним позовом до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/46221/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
25.04.2025 між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладений договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко О.В., реєстровий №675.
Відповідно до пункту 2.1. Договору продаж квартири вчинено за узгодженою сторонами ціною, що становить 4 919 302,00 грн.
Згідно пункту 2.3., відповідно до Звіту №К140425-3 про незалежну оцінку майна, ринкова вартість об'єкту оцінки складає 5 214 477,00 грн.
Позивач (покупець) під час укладання договору сплатила 52 144,77 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № №0.0.4333102468.1 від 25.04.2025.
Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради №16-13.01-0815 від 18.07.2020 місце проживання позивача зареєстровано: АДРЕСА_2 з 01.04.2006 по теперішній час.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади 2025/006586870 від 20.05.2024 року позивач зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка від 02.08.2022 №3001-5001948812 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Позивач звернулась до АТ «Ощадбанк», який надав Довідку № 10026/08-1269 від 23.05.2025 про те, що АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів.
Згідно довідки АТ «Ощадбанк» №10026/08-1268 від 22.05.2025, Списки на приватизацію за адресою проживання: АДРЕСА_1 в Банк не надходили.
Згідно довідки Маріупольської міської ради Донецької області №24-620-24.1 від 01.09.2025, «У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, через активні бойові дії, блокування та подальшу окупацію міста Маріуполя, доступ до документів, що перебувають на обліку департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, в тому числі й до документів з питань приватизації, наразі відсутній. Також станом на теперішній час у департаменті по роботі з активами Маріупольської міської ради відсутній доступ до реєстру приватизації.
У зв'язку із вищезазначеним, розгляд питання надання інформації про участь у приватизації житлового фонду буде можливим після завершення воєнного стану в Україні, деокупації території Маріупольської міської територіальної громади, відновлення повноцінної роботи органів місцевого самоврядування Маріупольської міської територіальної громади та у разі збереження документів відділу обліку та приватизації житлового фонду управління міського майна департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради».
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за позивачем наявні відомості про об'єкт речових прав за адресою: АДРЕСА_1 , тип об'єкта - квартира.
29.05.2025 позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна при нотаріальному посвідченні Договору.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач надав відповідь від 12.06.2025 №22935-27210/Л-05/В-2800/25, у якій повідомив, що довідка АТ «Ощадбанк» №10026/08-1268 від 22.05.2025 не може бути взята до уваги, оскільки стосується придбаного майна, а також через відсутність інших довідок про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за період з 04.11.2004 до 25.04.2025.
Заявою від 04.07.2025 на адресу відповідача, позивач повідомила, що з 04.11.2004 по 24.04.2025 жодного разу нею нерухоме майно не було придбане, не отримувалося у дарунок чи у спадок. Участі у приватизації позивач не брала та не використовувала житлові чеки.
Позивач також повторно 04.07.2025 звернулася до відповідача з письмовою заявою щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна при нотаріальному посвідченні Договору.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач надав відповідь від 29.07.2025 №2600-0503-8/134667, у якій повідомив, що у Головного управління наразі відсутні підстави для повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів та складання подання про повернення коштів ОСОБА_1 , оскільки надані останньою документи є неповними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно, не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до абзацу 2, 3 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 року (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбає житло вперше, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Вказаний висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, від 05.11.2025 у справі № 340/3681/24.
Вказані у пункті 15-2 Порядку № 1740 документи, позивач, при державній реєстрації об'єкта нерухомого майна, не подав, внаслідок чого сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу.
Суд зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно інформаційних довідок від 20.05.2025 та 27.08.2025, наявність у позивача інших зареєстрованих прав на нерухоме майно, крім зазначеної квартири, а також речові права на житло за позивачем не зареєстровані.
Судом встановлено, що з 02.08.2022 позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа.
Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, вся територія Маріупольського району Донецької області (включно з містом Маріуполем) визнана тимчасово окупованою російською федерацією.
У зв'язку з цим, внутрішньо переміщені особи позбавлені можливості надати довідки з місць проживання (після 1992 року), які є тимчасово окупованою територією.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач вчинила необхідні конклюдентні дії для отримання відповідної інформації стосовно відсутності у неї реалізованого права на приватизацію до дати купівлі нею квартири - 25.04.2025 та для збирання необхідного пакету документів для підтвердження зазначеного вище факту.
Суд зауважує, що розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Враховуючи викладене, отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах.
В матеріалах справи наявна довідка АТ "Ощадбанк", в якій зазначено, що наразі АТ "Ощадбанк" не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцем проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, в територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів.
Вказані обставини свідчать про те, що у позивача відсутня реальна можливість отримати довідку з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, оскільки м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою територією.
Враховуючи наведене вище, вимоги відповідача щодо надання довідок про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є такими, що за своєю суттю не можуть бути виконані.
Крім того, суд зауважує, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач до суду не надав.
У даному випадку суд враховує правову позицію викладену в постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2018 по справі № 819/33/17, від 04.04.2019 по справі № 819/1553/17, від 23.04.2019 по справі № 802/1566/17-а, згідно якої за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачений помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти сплачені позивачем при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла підлягають поверненню.
Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Суд додатково звертає увагу позивача, що поверненню підлягають кошти фактичного сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна без урахування банківського збору, який був сплачений позивачем.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 25.04.2025 у розмірі 52 144,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Ефективний захист порушеного права позивача потребує:
визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 25.04.2025 у розмірі 52 144,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 52 144,77 грн, сплата якого підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом у коригуванням обраного способу захисту.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 25.04.2025 у розмірі 52 144,77 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 52 144,77 грн, сплата якого підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 25.04.2025 №0.0.4333102468.1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.