23 березня 2026 року м. Київ справа №320/52572/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у зв'язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення даних щодо виключення з військового обліку громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), у зв'язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров'я, відповідно до тимчасового посвідчення від 13.06.2022 року, довідки військово-лікарської комісії від 13.06.2022 року №253.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідними документами, зокрема довідкою військово-лікарської комісії, тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного та довідкою ТЦК та СП. Вказане рішення ВЛК є чинним, не скасованим та не визнаним недійсним у встановленому законом порядку, а відтак породжує для відповідача як суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Позивач зазначає, що відповідно до вимог законодавства, зокрема Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також підзаконних нормативно-правових актів, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено функції ведення та актуалізації відомостей Реєстру, у тому числі щодо результатів проходження військово-лікарської експертизи та виключення особи з військового обліку. Незважаючи на наявність усіх необхідних правових підстав та документального підтвердження, відповідач не вніс відповідні відомості до Реєстру, що підтверджується відсутністю інформації про виключення позивача з військового обліку у його електронному військово-обліковому документі. Таким чином, на переконання позивача, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні покладеного на нього обов'язку щодо ведення Реєстру та забезпечення достовірності і актуальності внесених до нього даних. У зв'язку з цим позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту його порушеного права є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача внести до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку за станом здоров'я.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/52572/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 адміністративну справу №320/52572/25 прийнято до розгляду та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи містяться:
-відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач не надав належних доказів та не дотримався встановленого порядку звернення для внесення змін до Реєстру, зокрема не подавав відповідної заяви та документів. Крім того, відповідач посилається на відсутність у нього можливості перевірити обставини, пов'язані з проходженням позивачем військово-лікарської комісії, у зв'язку з вилученням документів у межах кримінального провадження, а також наголошує, що виключення з військового обліку можливе лише за наявності належним чином оформленого та перевіреного висновку ВЛК. За таких обставин відповідач вважає свої дії правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.
-відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки рішення ВЛК про його непридатність до військової служби є чинним і не скасованим, а тому підлягає обов'язковому врахуванню відповідачем незалежно від наявності чи відсутності окремого звернення. Позивач наголошує, що вилучення документів у межах кримінального провадження не впливає на юридичну силу прийнятого рішення ВЛК та не звільняє відповідача від обов'язку внесення відповідних відомостей до Реєстру. Крім того, позивач вказує, що фактично звертався до відповідача з відповідними заявами, однак останній не вчинив необхідних дій, що свідчить про протиправність його бездіяльності та підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
13.06.2022 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 гр. ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 39А, ст. 66Б, ст. 54Г згідно з Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року, що підтверджується записом у тимчасовому посвідченні від 13.06.2022 року та довідкою військово-лікарської комісії від 13.06.2022 року №253.
Згідно довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.06.2022 року №2/4/1812 гр. ОСОБА_2 на підставі військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2022 року визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 39-А, 66-Б, 54-Г гр. ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402) та виключений з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Однак, згідно даних застосунку Резерв+ інформація щодо непридатності позивача за станом здоров'я з його виключенням з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів - відсутня.
Документальних доказів звернення позивача до відповідача із заявою про виключення його з обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби за станом здоров'я, відповідно до тимчасового посвідчення від 13.06.2022 року, довідки військово-лікарської комісії від 13.06.2022 року №253 до суду не надано.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено перелік підстав, за наявності яких військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами ч. 8 ст.2 Закону №2232-XII, виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з ч.1, 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.3 ст. 37 призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені ст.9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних (п.6 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (п.20 Порядку №1487).
Відповідно до приписів п.79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, відповідач зобов'язаний внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.10.2018 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи міститься тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , органом видачі якого зазначений ІНФОРМАЦІЯ_6 , який підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 .
В означеному тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного містяться такі дані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.06.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 39-А, 66-Б, 54-Г гр. II наказу МОУ №402 - 2008р.
У графі 13 «Взято на військовий облік» тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 вказано, що взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 13.06.2022.
У графі 14 означеного тимчасового посвідчення військовозобов'язаного вказано, що цього ж дня 13.06.2022 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 ст.37 п.6 пп.3 ЗУ «Про ВО і ВС».
У матеріалах справи також міститься копія довідки військово-лікарської комісії від 13.06.2022 №253, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ст.39-А, 66-Б, 54-Г гр. II розкладу хвороб визнаний непридатним до в/с з виключенням з військового обліку.
Суд також враховує, що в рамках кримінального провадження №62024100130000414 від 07.03.2024, ТУ ДБР у м. Києві під час обшуку вилучено відповідні документи військовозобов'язаних осіб виключених з військового обліку за станом здоров'я.
Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 25.07.2024 у справі №757/31717/24-к зазначено, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України - перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Означеною ухвалою суду надано дозвіл на вилучення інформації в електронному вигляді (створення/виготовлення копії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг») в частині створення облікового запису, актуалізації (внесення змін) відомостей та повної історії оброблення облікових карток (створення інформації, її редагування, внесення будь-яких змін та видалення) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо зняття військовозобов'язаних осіб з військового обліку за станом здоров'я, у період часу з 24.02.2022 по дату винесення ухвали, посадовими особами, якими отримано доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», зокрема: ОСОБА_4 , Військового комісара Начальника ТЦК та СП, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Означені дані отримані судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, з огляду на принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбаченого ч.4 ст.9 КАС України.
Між тим, суд зауважує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження його проживання у Голосіївському районі м.Києва та виконання ним обов'язків після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік.
Суд також критично оцінює довідку ВЛК від 13.06.2022 №253, з огляду на наступне.
Так, суд встановив, що у наданій до суду копії довідки військово-лікарської комісії від 13.06.2022 №253 зазначено, що ОСОБА_1 , 1978 р.н., на підставі ст.39-А, 66-Б, 54-Г гр. II розкладу хвороб визнаний непридатним до в/с з виключенням з військового обліку.
Суд зазначає, що Додатком 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Наказ №402, у редакції, чинній на 16.11.2022) викладені Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Пояснення).
Так, щодо застосування хвороб, передбачених ст. 39 Розкладу хвороб, у Поясненнях зазначено, що особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обов'язковому обстеженню, як правило, у стаціонарних умовах спеціалізованого лікувального закладу, при цьому стадія гіпертонічної хвороби визначається з урахуванням рівня артеріального тиску та наявності об'єктивних ознак ураження органів-мішеней, а експертний діагноз формулюється із зазначенням стадії захворювання та характеру таких уражень.
Щодо застосування ст. 54-г переліку хвороб, то у Поясненнях зазначено, що відповідні захворювання оцінюються з урахуванням ступеня порушення функцій організму, клінічного перебігу хвороби, частоти загострень та ефективності лікування, при цьому для встановлення ступеня придатності до військової служби обов'язковим є наявність належно оформленого медичного висновку, складеного за результатами стаціонарного або амбулаторного обстеження у закладах охорони здоров'я, уповноважених проводити військово-лікарську експертизу.
Щодо застосування ст. 66 Розкладу хвороб, у Поясненнях зазначено, що при виявленні захворювань нирок та сечовидільної системи особи підлягають обов'язковому додатковому обстеженню, як правило, у стаціонарних умовах, з метою визначення характеру та ступеня порушення функцій, що має істотне значення для правильного встановлення ступеня придатності до військової служби.
Так, відповідно до п.3.1 глави 3 розділу ІІ Наказу №402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Такого рішення позивач разом з позовом не надав, як і не надав підстав для взяття його на військовий облік не за зареєстрованим місцем його проживання.
За приписами п.3.2. глави 3 розділу ІІ Наказу №402, кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб (п.3.3. глави 3 розділу ІІ Наказу №402).
До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов'язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.
Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (п.3.5 глави 3 розділу ІІ Наказу №402).
Отже, враховуючи надані позивачем дані щодо постановлення 13.06.2022 на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 , в цей же день 13.06.2022 проходження ВЛК та в цей же день 13.06.2022 виключення з військового обліку через визнання ВЛК непридатним до військової служби, на переконання суду, свідчить про порушення процедури проходження ВЛК, передбаченого Наказом №402, та поставлення діагнозів, на підставі яких позивач визнаний непридатним, без необхідних досліджень, в тому числі стаціонарних.
За таких обставин, суд критично оцінює надані позивачем докази щодо визнання останнього непридатним до військової служби.
Суд зауважує, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, що визначений у ст.77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Водночас, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих сумнівів щодо проходження ОСОБА_1 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання його непридатним до військової служби, зокрема, з огляду на:
-наявність зареєстрованого кримінального провадження №62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, у якому поставлено під сумнів взагалі видачу військово-облікових документів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, ОСОБА_4 , який перебував на посаді Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-відсутність доказів проживання позивача на території Голосіївського району м.Києва;
-реєстрацію місця проживання позивача з 18.10.2018 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-відсутність жодних направлень на проведення ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-порушень процедури проходження ВЛК, передбаченого Наказом №402, зокрема, щодо порядку застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Суд враховує, що в умовах дії правового режиму воєнного стану, загальної мобілізації та збройної агресії проти України питання ведення військового обліку, актуальності відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також внесення до нього інформації про виключення особи з військового обліку мають особливо важливе значення для забезпечення обороноздатності держави, належного функціонування системи комплектування Збройних Сил України та реалізації державою своїх конституційних повноважень у сфері захисту суверенітету і територіальної цілісності.
Саме тому будь-яке втручання суду у такі правовідносини шляхом покладення на орган ведення Реєстру обов'язку внести відомості про виключення особи з військового обліку можливе лише за умови наявності беззаперечних, належних, допустимих та достатніх доказів, які достовірно підтверджують як сам факт законного прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, так і відсутність будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо дотримання встановленої процедури його прийняття.
Разом із тим, у цій справі судом встановлено сукупність обставин, які не лише не дають підстав для висновку про очевидну протиправність бездіяльності відповідача, а, навпаки, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо правомірності взяття позивача на військовий облік саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , дотримання процедури направлення та проходження ним військово-лікарської комісії, а також законності документального оформлення висновку про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд окремо зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав особи, однак такий захист не може ґрунтуватися на припущеннях або на неповному, суперечливому чи сумнівному доказовому матеріалі. Покладення судом на відповідача обов'язку внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку в ситуації, коли самі підстави для такого виключення не підтверджені належним чином та викликають обґрунтовані сумніви, фактично означало б легітимацію обставин, достовірність і законність яких не встановлена судом.
Такий підхід був би несумісним із завданнями адміністративного судочинства, принципом верховенства права, вимогами законності та публічним інтересом у сфері належного ведення військового обліку під час воєнного стану.
Отже, з огляду на недоведеність позивачем тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, відсутність належних і достатніх доказів, які б безспірно підтверджували законність проходження ним військово-лікарської комісії саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 , законність визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а також наявність обґрунтованих сумнівів щодо правомірності оформлення відповідних документів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача та для зобов'язання останнього внести до Реєстру відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За наведених обставин у сукупності, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.