КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
23 березня 2026 року Справа № 640/22941/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровської обласної прокуратури,
Офісу Генерального прокурора,
Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-3), в якому просить суд
- визнати протиправними та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 20.08.2020 № 194дп-20 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури,
- визнати протиправними та скасувати наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 27.08.2020 № 220-к про звільнення керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 ,
- визнати протиправними та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора від 17.09.2020 № 333-к,
- визнати протиправними та скасувати висновок комісії з службового розслідування від 24.06.2020,
- поновити позивача на посаді,
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позиції сторін
Позивач вказує, що кадрова комісія на підставі дисциплінарної скарги та доданих до неї матеріалів службового розслідування, прийняла незаконно рішення № 194 дп-20 від 29 серпня 2020 року про накладення дисциплінарного, яким позивача звільнено з органів прокуратури.
Наполягає, що рішення КДКП прийнято без перевірки викладених у висновку службового розслідування фактів, без встановлення обставин ніби то вчиненого дисциплінарного проступку, та відповідно без надання оцінки таким обставинам, тобто, без проведення власного розслідування в рамках дисциплінарного провадження, здійснивши його по суті формально, у зв'язку із чим таке рішення не може вважатися обґрунтованим та законним.
Зауважив, що службове розслідування не проводилось щодо нього, що позбавило права позивача брати участь у розслідуванні, надавати пояснення, докази щодо відсутності в його діях дисциплінарного проступку.
Врахування та мотивування КДКП свого рішення висновком службового розслідування від 24.06.2020 є необґрунтованим, оскільки проведено службове розслідування не щодо позивача, згадування його у висновку не є підставою для врахування такого висновку під час проведення дисциплінарного провадження щодо позивача.
Також зазначає, що Кадрова комісія, під час здійснення дисциплінарного провадження, окрім як висновку службового розслідування, не досліджувала інші документи, докази, не вчиняла жодних інших дій (опитування прокурорів, інших осіб, яким відомі обставини події, не зверталася із запитами до медичних закладів, де позивач знаходився на амбулаторному лікуванні, до ресторану «Україночка» де безпосередньо відбулася подія, яка стала приводом для службового розслідування тощо), які в своїй сукупності доводять факт наявності чи відсутності в діях позивача складу саме дисциплінарного проступку.
КДКП в основу рішення покладено також показання свідків та працівників поліції, надані ними в рамках кримінального провадження, порушеного щодо обставин подій в ресторані «Україночка». При цьому, в ході дисциплінарного провадження, свідків та працівників поліції КДКП допитано не було.
Наголосив, що дисциплінарне провадження відносно нього № 07/3/2-678дс-196дп-20 безпідставно було об'єднано з дисциплінарним провадженням № 07/3/2-679дс-197дп-20 відносно прокурора ОСОБА_2 керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3. Саме його підлеглий, тобто прокурор ОСОБА_3 й отримав вогнепальне поранення, з приводу чого Дніпропетровською обласною прокуратурою і здійснювалося службове розслідування, яке враховано КДКП. Більшість описової частини рішення КДКП присвячена обставинам стрілянини в прокурора, надавалась оцінка діям прокурора, в яких взагалі не фігурував позивач.
КДКП порушила право позивача на участь у засіданні з розгляду висновку про наявність в діях прокурора дисциплінарного проступку. Позивачем не були отримані усі зібрані в процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали. Позивач отримав лише копію скарги та висновок про наявність в діях дисциплінарного проступку.
Також, позивач зазначив, що перебував під час дисциплінарного провадження на лікарняному, просив КДКП перенести засідання, в свою чергу комісія повідомила позивача про засідання з розгляду висновку на 20.08.2020. Позивач повторно надсилав листа із повідомленням про перебування на лікарняному та з проханням забезпечити його присутність. Однак, 20.08.2020 засідання комісією було проведено без участі прокурора, чим порушено його право на участь у розгляді висновку.
Щодо складу дисциплінарного проступку, застосованого КДКП рішенням та спірним наказом, підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності стали пункти 5 та 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру». У провину позивачеві ставиться саме нехтування заборонами і обмеженнями, пов'язаними з карантином, що ще й нібито викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури. Проте, в засобах масової інформації викликав резонанс не той факт, що позивач, надаючи допомогу пораненому прокурору був без маски, а саме факт стрілянини в прокурора до якої позивач не має жодного відношення.
Вважає, що карантинні обмеження можуть встановлюватись лише актом, ухваленим Верховною Радою України. Введені карантинні норми є неконституційними. Відповідно, не можна стверджувати, що перебування в громадському закладі без маски чи респіратора порочить звання прокурора і можуть викликати у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Таких доказів КДКП не встановлено та в рішенні не наведено.
Позивач вважає застосований вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не пропорційним характеру інкримінованого проступку.
Зазначив, що накази Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220к і від 17.09.2020 № 333-к про звільнення з посади у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності підлягають скасуванню, оскільки вони видані на підставі незаконного рішення Комісії від 20.08.2020 № 194дп-20.
Відтак, спірні висновок службового розслідування, рішення КДКП та відповідно накази про звільнення Генерального прокурора та Офісу вважає такими, що підлягають скасуванню, а позивача належить поновити на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідач-1 (Дніпропетровська обласна прокуратура) вказує про правомірність рішення КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20 та наказів Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220- к про звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури та від 17.09.2020 № 333-к, згідно з яким він вважається звільненим з органів прокуратури з 18.09.2020.
Проведеним службовим розслідуванням, висновок якого затверджено 24.06.2020, досліджено обставини подій щодо отримання тілесних ушкоджень прокурором ОСОБА_4 . Обставини події щодо травмування прокурора набули розголосу у засобах масової інформації та спричинили значний суспільний резонанс, який підриває авторитет органів прокуратури, так як подія відбулася в умовах порушення працівниками Криворізької місцевої прокуратури КМУ Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Зазначає, що службове розслідування розпочато та проводилось за фактом подій, а не стосовно конкретної особи. Відповідно, враховуючи положення Інструкції №343 від 06.12.2017 про порядок проведення службового розслідування, доводи позивача про те, що відносно нього мало проводитись службове розслідування є безпідставними та необгрунтованими.
Відповідач також зазначив, що враховуючи сьомий розділ Інструкції №343 висновок службового розслідування є юридичним оформленням результатів службового розслідування, в якому викладаються (фіксуються) встановлені під час його проведення відомості, а також пропозиції комісії щодо застосування до прокурора заходів дисциплінарного впливу.
За вих. №11-766вих20 від 24.06.2020 до відділу забезпечення діяльності кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора направлено для розгляду дисциплінарну скаргу стосовно керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_1 . Доводи позовної заяви щодо порушення порядку проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.
Застосований позивачем спосіб захисту вважає неналежним.
Відповідач-2 (Офіс Генерального прокурора) вважає, що процедура відкриття дисциплінарного провадження, проведення самої перевірки, складання висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора та його розгляд Комісією, проведено з додержанням вимог Закону.
Рішенням кадрової комісії від 23.07.2020 № 164дп-20 дисциплінарні провадження № 07/3/2- 678дс-196дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 та № 07/3/2-679дс-197дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_2 були об'єднані в одне провадження № 07/3/2- 678дс-196дп-20. За результатами здійснення вказаного дисциплінарного провадження 31.07.2020 членом Комісії складено висновок про наявність в діях прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, розгляд якого призначено на 07.08.2020. Відповідне повідомлення було оприлюднено 03.08.2020. Та, прокурорами 04.08.2020 від ОСОБА_1 та 05.08.2020 і 06.08.2020 від ОСОБА_2 надійшли клопотання про перенесення розгляду у зв'язку з неможливістю їх особистої участі. Засідання було перенесено на 20.08.2020, про що на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення. Зокрема, ОСОБА_1 13.08.2020 повторно направив на електронну адресу Комісії клопотання про перенесення засідання на іншу дату з огляду на неможливість забезпечення участі у зв'язку з лікарняним. До зазначеного клопотання позивач повторно залучив виписку із медичної картки стаціонарного хворого, у якій вказано дату виписки - 02.08.2020. Вказуючи на положення пп. 3 п. 10 розділу ІІІ Порядку № 226, яке не передбачає встановлення поважності причин повторної неявки прокурора на засідання Комісії, підстав для перенесення засідання у Комісії не було. Доводи позивача про порушення Комісією порядку здійснення дисциплінарного провадження вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що Комісією повно та ґрунтовно вивчено матеріали дисциплінарного провадження, та з урахуванням всіх наявних доказів, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про прокуратуру», прийнято рішення від 20.08.2020 № 194дп-20, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури.
Зазначає, що обставини події, за яких відбулося травмування прокурора, що відображено висновком службового розслідування від 24.06.2020, набули розголосу у засобах масової інформації та спричинили значний суспільний резонанс, який підриває авторитет органів прокуратури, так як подія відбулася в умовах порушення працівниками Криворізької місцевої прокуратури №3 загальнодержавного карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
В ході розгляду висновку, КДКП враховано висновок службового розслідування складений 24.06.2020. Згідно з висновком службового розслідування, комісія прокуратури Дніпропетровської області вважає встановленим той факт, що 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв. керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 та, зокрема, керівник Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 , перебуваючи в публічному місці - приміщенні ресторану готельного комплексу «Україночка», демонструючи нехтування вимогами законодавства в присутності працівників установи, підлеглих прокурорів Криворізької місцевої прокуратури№ 3, працівників поліції, а також медичних працівників свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.
У зв'язку зі встановленим, кадрова комісія дійшла висновку, що в діях керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_2 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки ними грубо порушено вимоги п. 10 ст. 3, п. 3 і п, 4 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також дії, які можуть зашкодити їх репутації як прокурора та авторитету органів прокуратури, викликавши негативний суспільний резонанс, також вчинено грубе порушення правил прокурорської етики.
За результатами розгляду висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, обставини, викладені у дисциплінарній скарзі, підтвердились та свідчать про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, тобто скоєння дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачено п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
Рішення КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20 вважає обґрунтованим та правомірним.
Зазначив, що Генеральний прокурор, видаючи оскаржувані накази діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про прокуратуру». Накази Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220- к про звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури та від 17.09.2020 № 333-к, згідно з яким він вважається звільненим з органів прокуратури з 18.09.2020 є законними, а доводи позивача щодо наявності підстав для їх скасування необґрунтованими та не доведеними.
Вимоги щодо поновлення на посаді відповідно не підлягають задоволенню.
Щодо оскаржуваного позивачем висновку службового розслідування від 24.06.2020 зазначив, що висновок службового розслідування по своїй природі не є документом який створює правові наслідки, це лише оформлений результат розслідування який носить рекомендаційний характер для посадової особи, яка буде вирішувати питання чи були в діях особи відносно якої проводилося службове розслідування будь-які порушення та чи є підстави для вжиття адміністративних чи організаційних заходів. Вказуючи на ч. 2 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру» відкриття дисциплінарного провадження можливе і без проведення службового розслідування та зауважив, що оцінка обґрунтованості висновків комісії з проведення службового розслідування щодо наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку могла бути надана виключно Комісією. Додав, що прийняття рішення про скасування висновку службового розслідування віднесено до виключних повноважень посадових осіб, визначених в пункті 2 розділу VІІІ Інструкції. Оскільки його затверджено уповноваженою особою та на цей час не скасовано, доводи позивача про незаконність висновку службового розслідування є необґрунтованими.
Процесуальні дії у справі
16 жовтня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.11.2020 відповідачем - 1 подано до суду відзив.
02.12.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив із додатковим доказами.
11.02.2021, 01.04.2021 відповідачем-2 подано відзив із матеріалами дисциплінарного провадження.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
14.10.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14.10.2024 справа розподілена судді Войтович І.І.
24.10.2024, ухвалою суду прийнято до провадження дану адміністративну справу №640/22941/20, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
12.11.2024 відповідачем - 2 (Офіс генерального прокурора) подано до суду відзив.
05.08.2025, ухвалою суду задоволено клопотання Офісу Генерального прокурора, суд постановив перейти до розгляду адміністративної справи № 640/22941/20 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16 вересня 2025 року о 09:30 год.
16.09.2025, в судовому засіданні, за участі представника позивача Юрченка В.А., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Кудіної Т.А., судом на місці ухвалено про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи та актуалізувати свою правову позицію.
Наступне судове засідання призначено на 15 жовтня 2025 року о 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
15.10.2025, за наслідками проведених підготовчих дій у справі, за участі представника позивача Юрченка В.А., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представника відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кудіної Т.А., суд своєю ухвалою від 15.10.2025 закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 19 листопада 2025 року о 09:30 год.
19.11.2025, в судовому засіданні, за участі представник позивача Юрченко В.А., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Андрієнко О.О., у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві в судовому засіданні оголошено перерву.
10.12.2025, в судовому засіданні, за участі позивача ОСОБА_1 , представників позивача Юрченко В.А., Козуліної А.В., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Синюк О.М., суд, порадившись на місці, ухвалив оголосити перерву, про дату, час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.
Наступне судове засідання призначено на 15 січня 2026 року о 10:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
15.01.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Юрченко В.А., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Синюк О.М., у зв'язку із тим, що відбій повітряної тривоги у м. Києві було оголошено незадового до початку судового засідання, що унеможливило своєчасне прибуття представника відповідача-3 до суду, суд, порадившись на місці, ухвалив оголосити перерву, про дату, час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.
Наступне судове засідання призначено на 22 січня 2026 року о 10:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
22.01.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Юрченко В.А., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Синюк О.М., суд, порадившись на місці, ухвалив оголосити перерву для надання представнику позивача можливості подати додаткові пояснення, про дату, час та місце наступного судового засідання сторін повідомити додатково.
Наступне судове засідання призначено на 03 лютого 2026 року о 10:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
Судове засідання призначене на 03.02.2026 о 10:00 год. знято з розгляду у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.
Наступне судове засідання призначено на 03 березня 2026 року о 10:20 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
03.03.2026 представником позивача подано до суду пояснення, розрахунок середнього заробітку.
03.03.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Козуліної А.В., представника відповідача-1 (Дніпропетровської обласної прокуратури) Стретович М.О., представників відповідача -2 (Офісу генерального прокурора) Кіцнак П.О., Синюк О.М., встановивши позиції сторін, дослідивши надані сторонами докази, за відсутності заперечень учасників по справі, судом на місці ухвалено про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Встановлені судом обставини
До кадрової комісії 07.07.2020 надійшли дисциплінарна скарга виконувача обов'язків прокурора Дніпропетровської області Біжка С.В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Зокрема, в скарзі було вказано на постанову КМУ від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлено карантинні заборони та обмеження, та вказано, що незважаючи на це, 21.05.2020, приблизно о 23 годині 30 хвилин, прокурор ОСОБА_1 , перебуваючи у публічному місці - у приміщенні ресторану готельного комплексу «Україночка» на вулиці Гетьманській 80 у м. Кривому Розі, демонструючи нехтування вимогами законодавства в присутності працівників установи, прокурорів (конфіденційна інформація), працівників поліції, а також медичних працівників, свідомо порушив передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.
Скаржник вказав на грубе порушення прокурором ОСОБА_1 вимог п. 10 ст. 3, п. 3 і п. 4 частини 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, вчинив дії, які можуть зашкодити його репутації як прокурора та авторитету органів прокуратури, викликавши негативний суспільний резонанс. В його діях вбачає ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ст.43 Закону України «Про прокуратуру».
Також, була подана дисциплінарна скарга щодо прокурора ОСОБА_2 , серед іншого, за аналогічних обставин, вказано на тому, що останнім грубо порушено вимоги п. 10 ст. 3, п. 3 і п. 4 частини 4 статті 19 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс), вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, вчинив дії, які можуть зашкодити його репутації як прокурора та авторитету органів прокуратури викликавши негативний суспільний резонанс, вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6, 8 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження вказані скарги того ж дня розподілено члену кадрової комісії ОСОБА_5 , за результатами розгляду якої 13.07.2020 прийнято рішення про відкриття стосовно прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного провадження № 07/3/2-678дс-196дп-20, та прийнято рішення про відкриття стосовно прокурора ОСОБА_2 дисциплінарного провадження № 07/3/2-679дс-197дп-20.
Рішенням кадрової комісії від 23.07.2020 № 164дп-20 дисциплінарні провадження №07/3/2-678дс-196дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 та №07/3/2-679дс-197дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження - № 07/3/2-678дс-196дп-20.
31.07.2020 членом Комісії складено висновок про наявність в діях прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, розгляд якого призначено на 07.08.2020.
Відповідне повідомлення оприлюднено 03.08.2020.
На електронну адресу Комісії 04.08.2020 від ОСОБА_1 та 05.08.2020 і 06.08.2020 від ОСОБА_2 надійшли клопотання про перенесення розгляду у зв'язку з неможливістю їх особистої участі.
Засідання з розгляду висновку про наявність в діях прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дисциплінарного проступку було перенесено на 20.08.2020, про що на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено відповідне повідомлення.
ОСОБА_1 13.08.2020 повторно направив на електронну адресу Комісії клопотання про перенесення засідання на іншу дату з огляду на неможливість забезпечення участі у зв'язку з лікарняним. До зазначеного клопотання позивач повторно залучив виписку із медичної картки стаціонарного хворого, у якій вказано дату виписки - 02.08.2020.
ОСОБА_2 17.08.2020 повторно направив на електронну адресу Комісії клопотання про перенесення засідання на іншу дату з огляду на неможливість забезпечення участі у зв'язку з лікарняним. Однак підтверджуючих документів не долучено.
20.08.2020 засідання Кадрової комісії відбулось.
Так, під час засідання 20.08.2020 з розгляду висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку Комісією встановлено, що до прокуратури Дніпропетровської області надійшло повідомлення керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 про те, що 21.05.2020, приблизно о 23 год. 20 хв., поблизу готелю «Україночка» між прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 та його знайомою ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої остання здійснила постріл з пристрою, схожого на травматичний пістолет, спричинивши ОСОБА_3 вогнепальне кульове поранення передньої черевної порожнини.
За даним фактом 22.05.2020 СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області відповідні відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040780000967 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
На виконання наказу прокурора Дніпропетровської області від 25.05.2020 № 86 комісією прокуратури області проведено службове розслідування за інформацією керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_2 про отримання тілесних ушкоджень прокурором вказаної прокуратури ОСОБА_3 . За результатами службового розслідування складено висновок від 24.06.2020, затверджений виконувачем обов'язків прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_7 .
Допитаний як потерпілий у кримінальному провадженні № 12020040230000967 прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 пояснив, що 21.05.2020, приблизно о 19 год., прийшов повечеряти до готельно-ресторанного комплексу «Україночка». Приблизно о 23 год. підійшла його дівчина ОСОБА_8 з їх спільним знайомим ОСОБА_9 , тому він піднявся та попросив її вийти з приміщення літнього майданчика на вулицю. Знаходячись біля входу до готельно-ресторанного комплексу, вони з ОСОБА_6 сварились. В ході сварки ОСОБА_3 побачив в правій руці ОСОБА_10 пістолет та відмахувався від неї, вдаривши по руці, після чого пролунав постріл. Він не бачив, щоб ОСОБА_10 цілилась в нього, проте знав, що у неї є пістолет та дозвіл на зброю. Про його поранення зрозумів лише коли зайшов до приміщення готелю, де його побачили колеги та відвели до конференц-зали та надавали допомогу. Згодом приїхала швидка медична допомога та його госпіталізували до КЗ «Криворізька міська лікарня № 2», де його прооперували.
Разом з тим, за інформацією із непідтверджених джерел, в тому числі із засобів масової інформації в мережі Інтернет, в ресторані готельного комплексу «Україночка», який знаходиться поблизу адміністративної будівлі Криворізької місцевої прокуратури № 3, 21.05.2020 у вечірній час відбувалося святкування дня народження одного з керівників правоохоронних органів м. Кривий Ріг.
Опитаний у ході службового розслідування заступник начальника відділу поліції - начальник відділу кримінальної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 повідомив, що він 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв., за вказівкою начальника Криворізького ВП ОСОБА_12 , разом з начальником сектору оперативних розробок і боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки ОСОБА_13 виїхав на місце події за викликом, який надійшов на лінію « 102», за фактом вогнепального поранення працівника прокуратури ОСОБА_3 , яке сталося біля готельно-ресторанного комплексу «Україночка».
У цей час на місці події знаходилися працівники Криворізьких місцевих прокуратур та керівництво, а саме: керівник Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 , які перебували у стані, схожому на алкогольне сп'яніння (мали хитку ходу та невиразне мовлення).
Щодо подій, які відбувалися 21.05.2020 ОСОБА_1 пояснив, що в цей день після 18.00 год. він прибув до відділу управління СБ України у м. Кривий Ріг для привітання начальника відділу ОСОБА_14 з Днем народження. Надалі, в період часу з 19.00 год. до 23.00 год., займався особистими справами. Після 23.00 год. йому зателефонував керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 та повідомив про отримання його підлеглим прокурором ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 знаходився неподалік від місця події, він прибув до приміщення готельного комплексу «Україночка», де побачив пораненого ОСОБА_3 та з метою надання допомоги підійшов до пораненого. Згодом до приміщення зайшли представники патрульної поліції та факт його присутності біля ОСОБА_3 зафіксовано нагрудною камерою інспектора полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг. Надалі присутні повідомили про виклик швидкої допомоги та, враховуючи, що слідчо-оперативною групою розпочато проведення слідчих дій, він залишив місце події та поїхав додому. На думку ОСОБА_1 , пояснення заступника начальника відділу поліції - начальника відділу кримінальної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про його присутність на місці події не є належним доказом вчинення ним дисциплінарного проступку, так як він не заперечує факт своєї присутності вже після події отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Він не заперечує факт присутності біля постраждалого без засобів індивідуального захисту та недотримання безпечної відстані, оскільки вказані дії були обумовлені гострою необхідністю вжиття заходів з метою надання допомоги постраждалому. При цьому зазначив, що ним неправомірні дії не вчинялися. Він вів себе коректно та жодних вказівок, у тому числі незаконних, не висловлював, а насамперед намагався надати допомогу потерпілому. Висновок службового розслідування базується на сумнівній інформації із непідтверджених джерел, в тому числі засобів масової інформації, в мережі Інтернет, яка жодним чином не підтверджується та носить вигаданий характер з метою умисної дискредитації ОСОБА_1 особисто та органів прокуратури м. Кривого Рогу в цілому.
Наведені у поясненнях ОСОБА_11 та ОСОБА_13 обставини також підтверджуються поясненнями працівників Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме - т.в.о. начальника ОСОБА_15 , заступника начальника - начальника сектору кримінальної поліції ОСОБА_16 , т.в.о. начальника сектору превенції ОСОБА_17 та наданим одним із учасників подій на умовах анонімності відеозаписом.
У ході службового розслідування, з додержанням вимог ст. 222 КПК України вивчено стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12020040230000967, відомості про яке 22.05.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12020040230000967 здійснюється групою прокурорів, очолюваною прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_18 .
Допитаний як свідок інспектор взводу № 3 полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг ОСОБА_19 повідомив, що 21.05.2020 о 19 год. заступив до робочої зміни та перебував у складі екіпажу патрульної поліції «Буран 206» на авто марки «Тойота Пріус», р/н н НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_20 . Приблизно о 23 год. 24 хв. на робочий планшет надійшло повідомлення про вибух або підпал в готелі «Україночка» по АДРЕСА_1 . В цьому ж повідомленні був вказаний номер заявника 068-140-82-70. Зателефонувавши на вказаний номер, заявник нічого конкретно пояснити не міг, у розмові з ним по телефону було зрозуміло, що особа перебуває в нетверезому або неадекватному стані. Прибувши приблизно о 23 год. 33 хв. до центрального входу вказаного готелю, там уже знаходився автомобіль державної служби охорони та двоє працівників служби. Біля працівників служби охорони перебували чоловіки, одного з яких він упізнав як ОСОБА_21 , на якого 12.04.2020 складав протокол за ст. 130 КУпАП, дівчина на ім'я ОСОБА_10 та 5-6 чоловіків, яких він раніше не бачив. З увімкненою нагрудною камерою ОСОБА_19 пройшов до приміщення готелю, де його зустріли офіціанти та провели до приміщення банкетного залу ресторану. У банкетному залі, біля сервірованого столу з продуктами, на стільці сидів раніше не знайомий мужчина. Біля нього перебувало ще троє чоловіків, один з яких тримав рушник в області живота потерпілого, а інші тримали його під руки. Також там знаходились дівчата, постійно виходили та заходили люди. Після прибуття працівників швидкої медичної допомоги ОСОБА_19 вийшов на вулицю до напарника та знаходився там до приїзду слідчо-оперативної групи. Вказані обставини відповідають відеозапису з нагрудної камери патрульного ОСОБА_19 .
Під час досудового розслідування допитана як свідок ОСОБА_22 показала, що з серпня 2017 року вона працює портьє в готельно-ресторанному комплексі «Україночка» ТОВ «Векторлайн». У період карантину в їхньому закладі працює лише літня тераса з виносом їжі, тераса працює на задньому закритому подвір'ї ресторану. О 10 год. 21.05.2020 вона прийшла на роботу та впродовж дня перебувала у приміщенні готельно-ресторанного комплексу «Україночка. Близько 19 год. до літньої тераси закладу прийшли чоловіки у кількості приблизно до 10 осіб, які розмістилися за столиками на терасі. Переважну більшість чоловіків вказаної компанії вона знає візуально як постійних відвідувачів їхнього закладу. Біля 23 год. компанія чоловіків розрахувалася за меню та стала збиратися покинути ресторан. Після цього в приміщення готелю зайшла невідома їй дівчина разом з хлопцем. Дівчина сказала, що приїхала до своїх знайомих - відвідувачів ресторану, які зараз знаходяться на терасі. Після цього вона провела дівчину та хлопця до тераси ресторану, де дівчина, підійшовши до компанії відвідувачів, привіталася з ними, з чого вона зрозуміла, що вони знайомі. Після цього вона прослідувала до рецепції у фойє готелю. Невідомий хлопець, який був разом з дівчиною, вийшов на вулицю. В цей час офіціант ОСОБА_23 повідомила, що дівчина чинить сварку з одним із чоловіків з компанії. Разом з охоронцем вони вийшли на терасу, де стали очевидцями сварки між дівчиною та чоловіком, під час якої дівчина ображала останнього. Вона зробила їм зауваження і попросила вийти на вулицю. Сварка тривала 1-2 хв., після чого дівчина почала виштовхувати чоловіка в напрямку виходу з ресторану на вулицю. Що відбувалося між чоловіком та дівчиною на терасі, вона не бачила, а приблизно о 23 год. 20 хв. почула один гучний хлопок. До фойє з вулиці зайшов вказаний чоловік, який тримався обома руками за живіт, на його одязі була кров. В цю мить вона почула на вулиці ще один хлопок, але за звуком не схожий на перший та зрозуміла, що у мужчину вистрелили. Дівчина залишилась на ганку, де поряд з нею стояли троє невідомих хлопців. Після виклику нею на місце події співробітників приватної охорони, вона зазирнула у скляні вхідні двері на ганок закладу та побачила там дівчину, в її руках був предмет, схожий на пістолет. У той момент, коли на терасі відпочивала компанія чоловіків, інших відвідувачів на терасі не було.
Допитані як свідки охоронець закладу ОСОБА_24 та офіціант ОСОБА_25 дали аналогічні показання щодо обставин події.
Допитана ОСОБА_6 пояснила, що 21.05.2020, приблизно з 18 год. 30 хв. вона разом з друзями знаходилися в кафе «Автограф» та біля 22 год. спробувала зателефонувати ОСОБА_3 , але його телефон був відключений. Вона почала хвилюватися і разом з друзями поїхала до закладу «Україночка». Зайшовши у приміщення, вона підійшла до столика, де сидів ОСОБА_3 зі своїми друзями. Разом з ОСОБА_3 вони вийшли з приміщення готелю і вона почала з'ясовувати, чому у нього відключений телефон. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав вести себе агресивно та в ході конфлікту вони почали наносити удари один одному. Вона дістала з сумочки пристрій для відстрілу гумовими кулями марки «Форт 10Р», на який у неї був дозвіл. Перебуваючи на відстані витягнутої руки, ОСОБА_3 завдав їй удар лівою рукою в область передпліччя та вона почала втрачати рівновагу. В цей момент ОСОБА_3 вдарив по її правій руці та стався постріл, після якого ОСОБА_3 зайшов до ресторану, а вона пішла до своїх друзів.
Окрім цього, ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_3 разом зі своїми колегами знаходився в банкетному залі на першому поверсі приміщення готельно-ресторанного комплексу «Україночка».
У ході службового розслідування встановлено суттєві розбіжності між викладенням обставин події у поясненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , та обставинами, які підтверджуються відеозаписами та іншими матеріалами, дослідженими у ході службового розслідування.
Зокрема, пояснення про перебування на літньому майданчику готельно-ресторанного комплексу «Україночка» суперечать відеозаписам, на яких зафіксовано, що всі учасники події знаходились у приміщенні банкетного залу закладу, в якому розбірливо видно стіл, сервірований на більше ніж 10 осіб, за яким знаходились всі учасники події. Також членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_30 здійснено виїзд до м. Кривий Ріг та встановлено, що станом на 11.03.2020 літній майданчик у готельно-ресторанному комплексі «Україночка» взагалі відсутній. У дворі закладу знаходиться майданчик для стоянки автомобілів, підвісне крісло та стіл з двома стільцями, за яким фізично не могли розміщуватись всі особи, які були свідками події.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлено карантин та заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнесцентрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох осіб за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема, захист обличчя, очей, рук) і перебування відвідувачів, крім часу приймання їжі, у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Наведене свідчить, що 21.05.2020 в готельно-ресторанному комплексі «Україночка» ТОВ «Векторлайн» відвідувачі, у тому числі працівники прокуратури, перебували всупереч забороні, запровадженій постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Згідно з висновком службового розслідування, комісія прокуратури Дніпропетровської області вважає встановленим той факт, що 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв. керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 та керівник Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 , перебуваючи в публічному місці - приміщенні ресторану готельного комплексу «Україночка», демонструючи нехтування вимогами законодавства в присутності працівників установи, підлеглих прокурорів Криворізької місцевої прокуратури№ 3, працівників поліції, а також медичних працівників свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.
Водночас, детальним аналізом доданих до дисциплінарних скарг відеозаписів подій у приміщенні готельно-ресторанного комплексу «Україночка» встановлено, що банкет 21.05.2020 мав місце не на його літньому майданчику, а всередині приміщення цього закладу, де стіл сервіровано різноманітними блюдами та алкогольними напоями. Учасники згаданих подій стояли за сервірованим столом у банкетному залі, користувалися відповідним посудом з цього столу, а на спинках крісел за столом знаходився відповідний їх одяг. Із вказаного можна зробити висновок про наявну нещирість та нечесність прокурорів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при наданні ними пояснень щодо обставин перебування у зазначеному вище закладі, зокрема щодо святкування на літній терасі комплексу.
Таким чином, зазначеними особами, незважаючи на те, що на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлено карантин та заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох осіб за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема, захист обличчя, очей, рук) і перебування відвідувачів, крім часу приймання їжі, у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів, вказані вимоги ними проігноровано. Наведене свідчить про те, що 21.05.2020 в готельно-ресторанному комплексі «Україночка» ТОВ «Векторлайн» відвідувачі, в тому числі працівники прокуратури, перебували всупереч забороні, запровадженій постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Обставини подій в ресторані «Україночка» набули розголосу у засобах масової інформації та спричинили значний суспільний резонанс, який підриває авторитет органів прокуратури, оскільки вона відбулася в умовах порушення працівниками Криворізької місцевої прокуратури № 3 загальнодержавного карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У зв'язку з цим, кадрова комісія дійшла висновку, що в зазначених діях керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1 та керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_2 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», оскільки ними грубо порушено вимоги п. 10 ст. 3, п. 3 і п, 4 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також дії, які можуть зашкодити їх репутації як прокурора та авторитету органів прокуратури, викликавши негативний суспільний резонанс, також вчинено грубе порушення правил прокурорської етики.
Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, так і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
Таким чином, за результатами розгляду висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, обставини, викладені у дисциплінарній скарзі, підтвердились та свідчать про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, тобто скоєння дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачено п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
Вчинення прокурорами подібних дисциплінарних проступків є несумісними із подальшим зайняттям цими прокурорами будь-яких посад в органах прокуратури і не може мати наслідком накладення більш м'якого стягнення ніж звільнення з посади в органах прокуратури.
Вчинення дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами дисциплінарного провадження, зокрема показаннями ОСОБА_31 , ОСОБА_13 , ОСОБА_32 , ОСОБА_16 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 .
Комісія зважила на характер проступку, його наслідки, особи прокурорів, ступінь їх вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, взято до уваги, що грубий характер дисциплінарного правопорушення є очевидним, оскільки недотримання прокурорами правил прокурорської етики та поведінки не може бути виправдано жодними обставинами, є несумісним із подальшим зайняттям ними будь-якої посади в органах прокуратури. Зазначене діяння є підставою для застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади в органах прокуратури, яке є найбільш суворим і застосовується лише в тому випадку, коли немає підстав для застосування більш м'яких видів стягнення, передбачених ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220-к, керуючись пунктом 4 частини першої, частиною другою статті 9 та пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 7, 8 пункту 22 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», наказано звільнити керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
Підстава: рішення КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20.
Наказом Офісу генерального прокурора від 17.09.2020 № 333-к, керуючись ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», наказано вважати ОСОБА_1 звільненим з посади в органах прокуратури з 18 вересня 2020 року.
Підстава: рішення КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20, наказ Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220-к, листки непрацездатності серії АДЮ №075066 від 03.08.2020 та серії АЮД № 075276 від 01.09.2020.
Не погоджуючись із висновком комісії службового розслідування, рішенням КДКП про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення, наказом Генерального прокурора та Офісу щодо звільнення, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Відповідно, предметом спору у справі є висновок комісії з службового розслідування від 24.06.2020, рішення КДКП від 20.08.2020 № 194дп-20 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, наказ Генерального прокурора від 27.08.2020 № 220-к про звільнення, наказ Офісу Генерального прокурора від 17.09.2020 № 333-к щодо дати звільнення, які підлягають перевірці судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в ч. 3 даної статті кодексу.
Застосовано судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 4 статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (із змінами, затвердженими всеукраїнською конференцією прокурорів від 21.12.2018, від 28.08.2021, далі - Кодекс), відповідно до Преамбули якого Кодекс визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою.
Згідно зі статтею 4 Кодексу професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення будь-якого виду дискримінації; незалежності та самостійності; політичної нейтральності; презумпції невинуватості; справедливості, неупередженості та об'єктивності; професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури; прозорості службової діяльності, конфіденційності; утримання від виконання незаконних наказів та вказівок; недопущення конфлікту інтересів; компетентності та професіоналізму; доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості; поваги до незалежності суддів.
За частиною другою статті 11 Кодексу прокурор повинен своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
Згідно частини другої статті 16 Кодексу при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини 2 статі 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація №R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи на 106 сесії 11.05.2000), державний службовець має здійснювати свої повноваження відповідно до закону, і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.
Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Окрім цього, згідно з Стандартами професійної відповідальності та викладенням основних обов'язків та прав прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Відповідно до п. 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об'єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 року) особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № R (2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року), державний службовець повинен завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.
Згідно з пунктом 51 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів (КРЕП) від 23 листопада 2018 року № 13 (2018) «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» визначено, що повага до верховенства права зумовлює високі етичні стандарти у поведінці прокурорів та суддів, як під час, так і за межами виконання службових обов'язків, що дозволяє створити у суспільстві довіру до правосуддя. Прокурори діють від імені людей і в інтересах суспільства. Тому вони повинні завжди підтримувати особисту доброчесність і діяти відповідно до закону, справедливо, неупереджено та об'єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості, право на справедливий суд і принципи рівності сторін, поділ влади та обов'язкову силу остаточних судових рішень. Вони зобов'язані бути вільними від політичного чи іншого впливу.
Згідно з частиною 1 статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема:
вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5);
систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6).
Слід зазначити, що у розділі II Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів викладено основні вимоги до професійної поведінки прокурора і вони майже відтворюють зміст загальних обов'язків прокурора, наведених у ст. 19 Закону № 1697-VII, спеціальних актах законодавства у сфері запобігання корупції та іншого законодавства. Така подібність випливає із засад діяльності прокуратури визначених статтею 3 Закону № 1697-VII та основних принципів професійної етики прокурорів передбачених у ст. 4 Кодексу.
Статтею 31 Кодексу у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.
За правилами статей 32, 33 Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу.
Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Згідно статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
За змістом частини 1 та 2 статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
У зв'язку із набранням чинності з 25.09.2019 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) до 01.09.2021 зупинено дію положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, що регламентували роботу КДКП.
Крім того, її голова та члени вважаються звільненими з посади, а їх повноваження - достроково припиненими (пп. 2 п. 21 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення»).
Відповідно до пп. 7 п. 22 розд. ІІ Закону № 113-ІХ тимчасово, до 01.09.2021, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Згідно з п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351 з 02.01.2020 розпочав роботу Офіс Генерального прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 18.08.2020 № 384) створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів та затверджено її склад.
Відповідно до пп. 8 п. 22 розд. ІІ Закону № 113-ІХ Генеральний прокурор визначає:
- перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур;
- порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження;
- порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Відповідно, повноваження кадрової комісії, створеної наказом Генерального прокурора, діяли та були чинні до 01.09.2021.
На виконання зазначених приписів Закону, наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок № 226).
Пунктами 2, 4 розділу І Порядку № 226 передбачено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.
Таким чином, за приписами Закону № 113-ІХ та прийнятого на його підставі Порядку, у силу покладених на неї функцій, Кадрова комісія є незалежним органом, наділеним ознаками суб'єкта владних повноважень, який самостійно розглядає дисциплінарні скарги та здійснює дисциплінарні провадження щодо прокурорів.
Згідно пунктів 5 та 6 розділу І Порядку №226 процедура здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону та цим Порядком.
Дисциплінарне провадження передбачає:
- відкриття дисциплінарного провадження;
- проведення перевірки дисциплінарної скарги;
- розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №226 перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пунктів 10-13 розділу І Порядку №226 для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг.
Дисциплінарні скарги реєструються робочою групою кадрової комісії.
Робоча група кадрової комісії у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена кадрової комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.
Рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийнято рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурору, додається копія дисциплінарної скарги.
Також копія рішення про відкриття дисциплінарного провадження у цей же строк надсилається керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про звільнення прокурора з посади, з роз'ясненням, що вказаний прокурор не може бути звільнений за власним бажанням до завершення дисциплінарного провадження.
Відповідно до пунктів 16 та 17 розділу І Порядку №226 після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.
Дисциплінарні провадження щодо прокурора (прокурорів) за необхідності можуть об'єднуватися (роз'єднуватися) за рішенням кадрової комісії з одночасним визначенням члена кадрової комісії, який буде проводити подальшу перевірку.
Під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №266).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №266 проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.
За результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №226).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №226 висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд кадрової комісії та мають бути надані членам такої комісії не пізніше як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Таке засідання призначається у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.
Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку №266 повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п'ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
До повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, а також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №266).
За пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №266 висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього лише у разі одного з таких випадків:
1) прокурор повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;
2) прокурор не з'явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;
3) прокурор не з'явився на засідання повторно.
Прокурор, який не братиме участі в засіданні кадрової комісії, має право надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні цієї комісії.
Відповідно до пунктів 11, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі.
У разі прийняття рішення про відвід члена кадрової комісії, такий член кадрової комісії не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.
Вимогами пунктів 15, 16, 17, 18, 19 та 20 розділу ІІІ Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень:
- про накладення дисциплінарного стягнення;
- про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;
- про закриття дисциплінарного провадження.
Рішення кадрової комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член кадрової комісії має право голосувати "за" чи "проти" рішення кадрової комісії. У разі рівного розподілу голосів приймається рішення, за яке проголосував голова кадрової комісії.
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення та рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів кадрової комісії. Якщо рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не набрало чотирьох голосів, кадровою комісією ухвалюється рішення про закриття дисциплінарного провадження.
Кадрова комісія приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження на засіданні, на якому було розглянуто висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. У разі відсутності на засіданні прокурора, щодо якого здійснюється провадження, кадрова комісія перед прийняттям рішення обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Член кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Рішення у дисциплінарному провадженні повинно бути прийнято комісією у строк, що не перевищує два місяці від дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Порядку №266 рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийняте не пізніше ніж через один рік із дня вчинення прокурором проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Перебіг строку для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняється з дня надходження до кадрової комісії дисциплінарної скарги про вчинення прокурором відповідного дисциплінарного проступку.
За пунктом 22 розділу ІІІ Порядку №266 рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора за результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято у разі: якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 24 розділу ІІІ Порядку №266 передбачено, що рішення кадрової комісії викладається у письмовій формі, підписується головою, секретарем та іншими членами кадрової комісії, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні кадрової комісії. У разі відмови члена кадрової комісії підписати рішення або протокол у такому рішенні робиться відповідна відмітка.
Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягується до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких кадрова комісія ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.
Згідно пунктів 26 та 27 розділу ІІІ Порядку №266 копія рішення кадрової комісії вручається прокурору, стосовно якого воно прийнято, або протягом семи робочих днів надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівнику органу прокуратури, у якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.
Рішення кадрової комісії, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури (Офісу Генерального прокурора) протягом семи робочих днів.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №266 прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);
3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Згідно частини першої статті 50 Закону № 1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
В свою чергу, суд зазначає, що враховуючи повноваження КДКП, оцінка обґрунтованості висновків комісії з проведення службового розслідування щодо наявності в діях ОСОБА_35 дисциплінарного проступку могла бути надана виключно Комісією.
КДКП враховано не лише доводи скарги, але й матеріали службового розслідування, висновок, показаннями відповідних осіб, причетних до обставин подій 21.05.2020 в згаданому готельному комплексі, в період діючих карантинних заборон та обмежень.
Відповідно, суд зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача щодо протиправних висновків службового розслідування від 24.06.2020, чинного, не скасованого на час засідання КДКП та прийняття нею рішення. Обраний позивачем спосіб захисту є неналежним.
За даною категорією справ, суд вказує зокрема, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, у зв'язку з чим, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Відтак, в межах розгляду даної справи суд може надати правову оцінку рішенню КДКП виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності для застосованої кваліфікації та виду стягнення.
Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Враховуючи позицію та доводи позивача, суд зазначає що КДКП має дискреційні повноваження на встановлення порушення позивачем правил прокурорської етики, вчинення ним дисциплінарного проступку, за наслідками дій/бездіяльності прокурора вночі 21.05.2020, у приміщенні ресторану готельного комплексу «Україночка», за подій яких, прокурор не забезпечив дотримання ним карантинних обмежень та заборон встановлених чинною постановою КМУ від 11.03.2020 №211, перебував у приміщенні без засобу індивідуального захисту. Грубий характер дисциплінарного правопорушення прокурора є очевидним, оскільки недотримання прокурорами правил прокурорської етики та поведінки не може бути виправдано жодними обставинами, є несумісним із подальшим зайняттям ними будь-якої посади в органах прокуратури. Вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у недотриманні, нехтуванні карантинних заборон та обмежень, будучі в статусі прокурора, перебуваючи в місці, де відбувались події, що набули загального суспільного розголосу, має відповідно наслідок, допущення такої поведінки підриває як авторитет самого прокурора, органів прокуратури так і держави в цілому, іншого дисциплінарного стягнення у виді як звільнення з державної служби, враховуючи встановлення наявних беззаперечних доказів, не може бути застосовано.
У висновку, суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин адміністративний суд враховуючи положення статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з'ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформованими у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 640/18630/20.
Враховуючи вище встановлене та зазначене, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, до кадрової комісії 07.07.2020 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов'язків прокурора Дніпропетровської області Біжка С.В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Членом кадрової комісії ОСОБА_5 , за результатами розгляду скарги 13.07.2020 прийнято рішення про відкриття стосовно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження № 07/3/2-678дс-196дп-20.
Також, членом кадрової комісії ОСОБА_5 розглядалась скарга від 02.07.2020 виконувача обов'язків ОСОБА_7 щодо прокурора ОСОБА_2 , 13.07.2020 також ним прийнято рішення 13.07.2020 про відкриття дисциплінарного провадження щодо вказаного прокурора № 07/3/2-679дс-197дп-20.
Скарги стосувались обставин подій 21.05.2020, приблизно о 23 год. 30 хв., у публічному місці - у приміщенні ресторану готельного комплексу «Україночка», де прокурори демонструючи нехтування вимогами законодавства в присутності працівників установи, прокурорів Криворізької місцевої прокуратури № 3, працівників поліції, а також медичних працівників, свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, без перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури, відповідно в період діючої постанови КМУ від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою на всій території України з 12.03.2020 до 22.05.2020 встановлено карантинні обмеження та заборони. Зокрема, прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10 ст. 3, п. 3 і п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, вчинив дії, які можуть зашкодити його репутації як прокурора та авторитету органів прокуратури, викликавши негативний суспільний резонанс, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».
Судом вище означено положення п. 17 розділу І Порядку № 226, та оскільки в дисциплінарній скарзі обставини вказували на наявність одного чи кількох пов'язаних між собою дисциплінарних проступків, рішенням кадрової комісії від 23.07.2020 № 164дп-20 дисциплінарні провадження № 07/3/2-678дс-196дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 та № 07/3/2-679дс-197дп-20 стосовно прокурора Проценко А.Є. були правомірно об'єднані в одне провадження № 07/3/2-678дс-196дп-20.
31.07.2020 членом Комісії складено висновок про наявність в діях прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, розгляд якого призначено на 07.08.2020, повідомлення про що було оприлюднено 03.08.2020.
04.08.2020 від ОСОБА_1 , зокрема, надійшло клопотання про перенесення розгляду у зв'язку з неможливістю їх особистої участі. Засідання з розгляду висновку було перенесено на 20.08.2020, про що на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора було розміщено відповідне повідомлення. Прокурор Коценко М.В. 13.08.2020 повторно направив на електронну адресу Комісії клопотання про перенесення засідання на іншу дату з огляду на неможливість забезпечення участі у зв'язку з лікарняним, долучив виписку із медичної картки стаціонарного хворого із датою виписки - 02.08.2020. В свою чергу, дата засідання Комісії визначена 20.08.2020.
Суд зазначає про згаданий вище п. 10 розділу ІІІ Порядку № 226 згідно якого висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за участі належним чином повідомленого прокурора і може бути розглянутий без нього лише у разі одного з таких випадків, зокрема, прокурор не з'явився на засідання повторно. Оскільки прокурор Коценко М.В. не зв'явився на засідання, був належним чином повідомленим, а його клопотання не мали належних обгрунтувань та доказів щодо неможливості прибуття, а саме враховуючи дату закриття лікарняного, який відповідно не перешкоджав участі у засіданні з розгляду висновку.
В свою чергу, суд враховує, що прокурор не був позбавлений права надіслати до Комісії свої пояснення.
Також, суд враховує, твердження позивача про отримання ним дисциплінарної скарги та висновку. В свою чергу, пункт 8 розділу ІІІ Порядку №266 передбачає надіслання прокурору разом із повідомленням також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали.
Суд вказує, що частина 2 статті 47 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що до повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Враховуючи зазначене, суд вказує, що застосована норма Закону України «Про прокуратуру» є вищою положень Порядку №266, та вважає, що не надіслання прокурору разом із повідомленням матеріалів не нівелює право прокурора на звернення до Комісії із відповідним клопотанням. Як встановлено, прокурору Коценко М.В. було відомо про засідання Комісії та він не звертався до Комісії із клопотанням про надіслання зібраних у процесі перевірки матеріалів дисциплінарного провадження.
Позивач у справі вказує на протиправність висновку службового розслідування, затвердженого 24.06.2020, врахування такого КДКП та мотивування свого рішення на основі висновку службового розслідування, у зв'язку із чим суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора від 06.12.2017 № 343 (далі - Інструкція №343, чинна у відповідній редакції) приводами для призначення службового розслідування є: звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені; доручення посадових осіб, уповноважених на призначення службових розслідувань; подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції; письмовий запит члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою); рапорт прокурора, в тому числі щодо ініціювання проведення службового розслідування для спростування безпідставних звинувачень або підозр стосовно нього; повідомлення Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.
Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції №343 підставами для проведення службового розслідування є наявність даних, серед іншого, про подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс; вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Відповідно до розділу VІ Інструкції №343 обставини (час, місце, наслідки тощо) події, у зв'язку з якою проводиться службове розслідування. Правомірність дій (бездіяльності) прокурора, що призвели(а) до події чи безпосередньо передували(а) їй. Наявність чи відсутність порушень положень законів чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів, а також встановлення осіб, які їх допустили. Наявність чи відсутність у діянні прокурора ознак кримінального, корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, інших дій, що порочать звання прокурора, порушень Присяги прокурора і правил прокурорської етики, дисциплінарного проступку, їх мотиви. Обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності прокурора чи знімають безпідставні звинувачення або підозри стосовно нього. Характеристика прокурора, стосовно якого проводиться службове розслідування (ставлення до виконання службових обов'язків, поведінка до події, у зв'язку з якою проводиться службове розслідування). Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, інших посадових осіб у забезпеченні належної поведінки підлеглого, стосовно якого проводиться службове розслідування. Характер і розмір завданих порушенням матеріальних збитків, а також можливість їх відшкодування. Наявність прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.
Згідно пунктів 1-4, 6, 7 розділу VІІ Інструкції №343 результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку зазначаються посада, прізвище, ініціали голови та членів комісії, підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, які встановлені за результатами проведення службового розслідування.
У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування; якщо за результатами службового розслідування встановлено ознаки дисциплінарного проступку, - пропозиції щодо ініціювання відкриття стосовно прокурора дисциплінарного провадження або причини неможливості його ініціювання; пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; пропозиції щодо заходів, спрямованих на усунення виявлених під час службового розслідування порушень та недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для його призначення; дані про виявлені під час службового розслідування корупційні ризики у діяльності органів прокуратури; у разі проведення службового розслідування під час таємної перевірки доброчесності - дані щодо підтвердження (спростування) відомостей про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих в анкеті доброчесності прокурора.
Висновок службового розслідування підписує голова та члени комісії, затверджує посадова особа, яка призначила службове розслідування, або особа, яка виконує її обов'язки.
Протягом трьох робочих днів з дня затвердження висновку службового розслідування особа, стосовно якої воно проведене, повідомляється про завершення розслідування. Повідомлення про завершення службового розслідування вручається особі, стосовно якої воно проведене, особисто або надсилається за місцем її проживання. Дата повідомлення особи про завершення службового розслідування фіксується головою комісії шляхом проставлення письмової відмітки на звороті останнього аркуша висновку.
Згідно розділу VIIІ Інструкції №343 визначено, що посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, у тому ініціює питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Висновок службового розслідування може бути скасовано Генеральним прокурором, посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або особами, які виконують їх обов'язки, у разі неповноти службового розслідування, невідповідності висновку службового розслідування фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, а також у разі допущення інших порушень цієї Інструкції, що суттєво вплинули чи могли вплинути на результати службового розслідування.
У разі скасування висновку посадовою особою, яка прийняла таке рішення, призначається додаткове службове розслідування, що проводиться у порядку та строки, визначені цією Інструкцією для проведення службового розслідування.
У разі скасування висновку службового розслідування з підстав його невідповідності фактичним обставинам, встановленим у ході проведення службового розслідування, та за відсутності потреби у проведенні додаткових перевірочних дій комісією протягом 10 робочих днів складається новий висновок на підставі зібраних раніше матеріалів, що подається на затвердження посадовій особі, яка його скасувала, чи особі, яка виконує її обов'язки.
З обставин справи вбачається, що в ході службового розслідування, висновок якого затверджено 24.06.2020, було розпочато та проводилось за фактом подій ушкоджень прокурора Пипки О.О., а не стосовно особи прокурора, позивача у справі. Події стосувались обставин вогнепального поранення працівника прокуратури ОСОБА_3 , яке сталося в приміщенні готельно-ресторанного комплексу «Україночка» вночі 21.05.2020, де на місці події знаходився в тому числі прокурор ОСОБА_1 «у стані, схожому на алкогольне сп'яніння (мали хитку ходу та невиразне мовлення)». Прокурор Коценко М.В, надавав пояснення, заперечував щодо присутності подій поранення прокурора ОСОБА_3 , вказував про те, що за телефонним дзвінком прокурора Проценко прибув надати допомогу. Службовим розслідуванням було досліджено обставини та матеріали відповідно кримінального провадження № 12020040230000967, відомості про яке 22.05.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд зазначає, що висновком службового розслідування встановлено, що 21.05.2020 в готельно-ресторанному комплексі «Україночка» працівники прокуратури, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували всупереч забороні, запровадженій постановою КМУ від 11.03.2020 за № 211, без засобів індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.
Відповідно, враховуючи положення Інструкції №343 від 06.12.2017, доводи позивача про те, що відносно нього мало проводитись службове розслідування є необгрунтованими, оскільки службове розслідування проводилось як згадано вище щодо обставин подій за участі представників прокуратури, поведінка яких викликала суспільний резонанс.
Суд також вказує, що висновок службового розслідування не породжує обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у постанові від 29.11.2019 у справі № 808/965/17.
Також, враховуючи частину 2 статті 45 Закону України «Про прокуратуру» відкриття дисциплінарного провадження можливе без проведення службового розслідування. За даною справою дисциплінарне провадження порушено за скаргою.
Відтак, порушень КДКП порядку розгляду висновку та прийняття спірного рішення судом не встановлено. Протилежного позивачем/представником не наведено, належними та достатніми доказами не доведено.
Судом встановлено, що КДКП під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характеризуючи відомості щодо прокурора ОСОБА_1 , встановлено наявність задовільної характеристики. КДКП зважила на характер проступку, його очевидність та грубість, наслідки проступку, особу прокурора, ступінь його вини та на обставини, які впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. КДКП враховано, що прокурором вчинено дисциплінарний проступок у статусі прокурора, в період діючих карантинних заборон та обмежень.
Необхідно зазначити, що ознак свавільного втручання КДКП у права позивача судом не встановлено, а обраний вид стягнення з огляду на встановлені обставини не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності вчиненому позивачем проступку.
Суд зазначає, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора є повне доведення його вини в ході проведення дисциплінарного провадження, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях прокурора ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
З наведеного слідує, що відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної, недостовірної інформації.
Виходячи із принципу та стандарту доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності слід віддати перевагу стандарту «поза всяким розумним сумнівом», який означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів: це не означає, що у його достовірності взагалі не має ні тіні сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Підґрунтям стандарту «поза всяким розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім'я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
Слід зазначити що дисциплінарний проступок - це винне, протиправне діяння (бездіяльність), яке зазіхає на трудову дисципліну у відповідному організованому колективі (підприємство, установа) шляхом невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов'язків, за яке передбачене застосування дисциплінарних санкцій, що визначені у чинному законодавстві.
Суд у висновку вказує, що КДКП у дисциплінарному провадженні встановлено факти, які безсумнівно свідчать про вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і викликають сумніви у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, вчинення грубого порушення правил прокурорської етики.
Встановлення КДКП грубості вчиненого дисциплінарного проступку не піддається сумнівам та є виключною компетенцією КДКП.
Відтак, враховуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, судом не встановлено протиправності спірного рішення від 20.08.2020 № 194дп-20 та підстав його скасування.
Враховуючи визначені вищевказаним законодавством повноваження та функції Генерального прокурора та Офісу, отримавши вказане рішення КДКП, від 20.08.2020 № 194дп-20 Генеральним прокурором та Офісом обґрунтовано та підставно видано спірні накази від 27.08.2020 № 220-к про звільнення, від 17.09.2020 № 333-к щодо зміни дати звільнення.
Протилежного позивачем, його представником суду не наведено та не доведено належними і достатніми доказами.
Як наслідок, інші заявлені похідні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають розгляду та задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частини другої статті 77 КАС України).
Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решта доводів сторін не впливають на висновки суду.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.