про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
20 березня 2026 року м. Київ справа № 640/29527/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України та Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України в якому просить суд:
- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 16.04.2015 по 17.03.2020, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості з врахуванням вже виплаченої їй суми у розмірі 195 102,40 грн;
- на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020 по дату надання відповідачем відповіді (довідки) щодо розмірів посадового окладу по посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (або рівнозначній посаді) відповідно до штатних розписів з врахуванням коефіцієнту підвищення заробітку відповідно до розмірів посадових, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, згідно окладів відповідно до штатних розписів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
11 травня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 (суддя Шевченко А.В.) прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Виключено ДПС України з числа відповідачів у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку адміністративна справа була передана для повторного автоматизованого розподілу.
За результатами автоматизованого розподілу справа 26.03.2024 була передана на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк, протягом якого необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині самостійного визначення коефіцієнтів підвищення посадового окладу з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021;
- привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень та надати суду три примірники позовної заяви;
- уточнити склад відповідачів.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 про залишення позовної заяви без руху було зазначено, що "прохальна частина уточненої позовної заяви фактично містить вимоги до ГУ ДПС у м. Києві про нарахування та виплату коефіцієнта підвищення посадового окладу 16.04.2015 по 17.03.2020, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020 по дату надання відповідачем відповіді (довідки) щодо розмірів посадового окладу по посаді заступника начальника ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (або рівнозначній посаді) відповідно до штатних розписів, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, згідно окладів відповідно до штатних розписів.
Водночас, виходячи з описової частини уточненої позовної заяви, позивач просить суд стягнути середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, а саме: з 17.03.2020 по дату написання позовної заяви; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.03.2020 по дату подання уточненого позову 05.11.2021; зобов'язати відповідача - ДПС України, надати реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України, відомості щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону №1683-VII, що сприятиме повному захисту прав, свобод та інтересів позивача. Проте, прохальна частина заявлених позову не містить таких позовних вимог.
Крім того, позивачем не зазначено кінцеву дату, по яку вона просить виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з врахуванням коефіцієнту підвищеного заробітку за розрахунковий період знаходження позивача у вимушеному прогулі з 17.03.2020.
Таким чином, прохальна частина позову (предмет позову) не відповідає заявленим у позовній заяві підставам та предмету позову, описаному в обґрунтуванні уточненої позовної заяви. Крім того, виходячи з наведеного позивачем обґрунтування, зокрема в частині необхідності зобов'язання відповідача - ДПС України, надати реєстратора Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «Про очищення влади» - Міністерству юстиції України, відомості щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону №1683-VII, що сприятиме повному захисту прав, свобод та інтересів позивача, позивачем не заявлено у прохальній частині в якості предмету позову означене прохання та, відповідно, не уточнено склад відповідачів...".
16 березня 2026 року представником позивача подано до суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою виправлено склад відповідачів на ДПС України та ДФС України, а також уточнено прохальну частину позовних вимог, а саме:
- стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням обов'язкових коефіцієнтів підвищення (2019 - 2021 роки), індексу інфляції та 3% річних;
- визначити кінцеву суму стягнення безпосередньо у рішенні суду на дату його прийняття;
- зобов'язати відповідачів (ДФС України та ДПС України як правонаступника) проінформувати Міністерство юстиції України стосовно відкликання відомостей про позивача як про особу, до якої застосовано Закон України "Про очищення влади".
Відповідно до положень частин першої, п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Зміст позовних вимог визначає предмет позову. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.
Верховний Суд в постанові від 18.09.2020 у справі №916/1423/18 виснував, що реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом із взяттям до уваги його правових обґрунтувань. Такі висновки підтверджують правильність методу юридичного аналізу, який покладає на суд обов'язок, незважаючи на застосовані позивачем словесні формулювання, зрозуміти суть його звернення щодо обрання певного способу судового захисту.
Суд зазначає, що уточнена позовна заява повинна відповідати положенням статті 160 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що виходячи з долученої до матеріалів справи уточненої позовної заяви змінено склад відповідачів з ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДПС у м. Києві на ДПС України та ДФС України.
При цьому, з прохальної частини заявлених позовних вимог не вбачається за можливе встановити, до кого саме із нового складу відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням обов'язкових коефіцієнтів підвищення (2019 - 2021 роки), індексу інфляції та 3% річних.
Крім того, уточнена позовна заява не містить:
зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів (з моменту отримання цієї ухвали), протягом якого позивачу необхідно у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень та надати суду примірники позовної заяви (уточненої) відповідно до кількості відповідачів та уточнити склад відповідачів (за необхідності).
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись статтями 121, 241, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно:
- привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень та надати суду примірники позовної заяви (уточненої) відповідно до кількості відповідачів;
- уточнити склад відповідачів (за необхідності).
Копію ухвали суду надіслати учасникам справ (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.