20 березня 2026 року м. Київ справа №320/53340/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ»
доДержавного агентства України ПлейСіті
провизнання протиправним та скасування рішення,
30 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» (позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства України ПлейСіті (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Державного агентства України ПлейСіті № 61-Р від 31.07.2025 року Про застосування фінансової санкції (штрафу) за порушення вимог законодавства про азартні ігри до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Елемент».
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням про застосування фінансової санкції (штрафу), вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав.
1) Накладання фінансових санкцій суперечить принципам юридичної визначеності, своєчасності і розумного строку, що закріплені в ст. 4 ЗУ «Про адміністративну процедуру».
Так, позивач зазначає, постановою Кабінету Міністрів України №101 від 09.02.2022, затверджено Порядок застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), де вказано, що Порядок визначає механізм застосування КРАІЛ фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 та 59 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (п.1 Положення).
За висновками позивача, постанова Кабміну № 101 регулює порядок застосування фінансових санкцій (штрафів) виключно Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, а не іншим органом, зокрема - Державним агентством України ПлейСіті, на момент прийняття Рішення № 61-Р від 31.07.2025 року був відсутній порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог частини четвертої статті 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який би визначав механізм застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених зазначеною статтею, безпосередньо Агентством ПлейСіті.
Отже, як вказує позивач, застосування Агентством ПлейСіті фінансових санкцій відбулося за відсутності належного нормативно-правового регулювання, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що суперечить приписам частини четвертої статті 58 ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
2) Завданням та повноваженнями Уповноваженого органу наведені в п. 1 ст. 8 Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №?768-IX, є зокрема: заходи щодо запобігання та виявлення порушень організаторами азартних ігор законодавства про азартні ігри; виявлення порушень вимог цього Закону та/або ліцензійних умов складає та надсилає організаторам азартних ігор розпорядження про усунення таких порушень, що є обов'язковим до виконання.
Товариство зауважує, що жодних заходів щодо запобігання цього правопорушення Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей та Державним Агентством України ПлейСіті здійснено не було. Як і не було розпоряджень щодо усунення порушень від КРАІЛу або Агентства ПлейСіті.
Як вказує позивач, починаючи з 09 квітня 2025 року, тобто з моменту державної реєстрації Державного агентства України «ПлейСіті», від Уповноваженого органу не надходило жодних повідомлень чи роз'яснень щодо порядку подання звітності - зокрема, не було затверджено або доведено до відома ліцензіатів графік (календар) звітування, формат подання, а також засоби чи адресу електронної пошти, на яку така звітність має подаватися.
У зв'язку з чим, Товариство вважає застосування фінансових санкцій за ст. 58 ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» було передчасним, оскільки всі звітності Товариства є в розпорядженні Агентства ПлейСіті.
3) Відкриття нового адміністративного провадження щодо несвоєчасного подання звітності, що розцінюється Агентством ПлейСіті, як порушення вимоги підпункту 25 частини першої статті 15 ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» за що передбачена відповідальність п. 3 ч. 1 ст. 58 зазначеного Закону, на підставі якого винесено Рішення № 61-Р від 31.07.2025 року, порушує загальний принцип «non bis in idem», тобто заборони подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
На думку позивача, важливо врахувати, що 21 липня 2025 року під час слухання у Державному агентстві України ПлейСіті у справі про застосування фінансових санкцій (штрафів) до Товариства розглядалось питання щодо неподання звітності організатора азартних ігор за 1 квартал, 1 півріччя, 9 місяців 2022 року, під час якого з'ясовано, що Товариством додатково були подані зазначені звітності 15 та 16 липня 2025 року, що зареєстровані Агентством ПлейСіті за вхідними № 766/10, № 770/10 та № 772/10 від 16 липня 2025 року, за результатами якого адміністративна справа відносно Товариства була закрита без застосування фінансових санкцій. Оскільки перше адміністративне провадження було завершене, за результатом якого є закриття адміністративної справи, а друге адміністративне провадження не було розпочате паралельно чи як частина єдиної реакції - то передбачуваність правового реагування для Товариства відсутня, що таким чином порушується ст. 61 Конституції, та також принцип non bis in idem, що закріплений статті 4 Протоколу № 7 ЄСПЛ.
4) У Акті, надісланому Товариству, відсутні відомості про тип заходу (плановий чи позаплановий), а також не зазначено форму проведення заходу державного нагляду (контролю) - перевірка, ревізія, обстеження, огляд чи інше. Другий примірник Акту не було вручено керівнику чи уповноваженій особі Товариства в останній день державного контролю (нагляду).
Позивач зазначає, що така неповнота оформлення акта порушує вимоги частини шостої статті 7 Закону №877-V та свідчить про істотні процедурні порушення під час здійснення контролю.
Рішення, що оскаржується у даній справі, порушує права та законні інтереси позивача, зокрема щодо неврахування пояснень при прийнятті рішення, довільного і суб'єктивного трактування положень законодавства посадовими особами відповідача, недотримання форми оформлення акта та свідчить про істотні процедурні порушення під час здійснення контролю з боку Уповноваженої особи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справ, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказаною ухвалою витребувано від відповідача: належним чином завірені копії всіх матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
24 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» представником Державного агентства України ПлейСіті подано відзив на позов.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх нормативної необґрунтованості.
Зазначає, повноваження Агентства ПлейСіті у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Положенням про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505.
Відповідно до підпунктів 11, 13, 17 частини першої статті 8 Закону про азартні ігри Агентство ПлейСіті: здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень організаторами азартних ігор законодавства про азартні ігри; отримує безоплатно від організаторів азартних ігор необхідну для виконання ним своїх повноважень звітність (у тому числі фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність організатора азартних ігор, звіт організатора азартних ігор та звіт про вжиті заходи для запобігання виникненню та боротьби з ігровою залежністю), а також інформацію та документи, що стосуються діяльності з організації та проведення азартних ігор та/або реклами азартних ігор, у формах та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері; застосовує фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом.
Повноваження Агентства ПлейСіті щодо застосування фінансових санкцій (штрафів) також передбачені частиною 4 Положення.
Отже, Агентство ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері та застосовувати фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03 березня 2022 року № 2115-IX (далі - Закон України № 2115-IX) було передбачено обов'язок подання звітності протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Проте, пунктом 8 розділу I Закону України № 4116-ІХ (опублікованого 04.01.2025 в Голосі України № 2) було внесено зміни до Закону України № 2115-IX, шляхом доповнення пункту 1 підпунктом 9 такого змісту:
« 9) дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, організаторами азартних ігор та операторами державних лотерей звітності та іншої інформації, у тому числі такої, що містить фінансово-економічні показники, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.
Організатори азартних ігор та оператори державних лотерей протягом 60 календарних днів з дня опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» зобов'язані подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, неподану звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону».
Отже, з 05.01.2025 для організаторів азартних ігор почався відлік (протягом 60 календарних днів) для подання звітності, що мала бути подана за увесь період неподання, тобто до 05.03.2025 року. При цьому, у визначений термін, тобто до 05.03.2025 звітність ТОВ «Фьорст Елемент» подана не була.
Відповідач зазначає, Агентством ПлейСіті було розпочато адміністративне провадження та повідомлено про залучення ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» до адміністративного провадження про порушення товариством вимог законодавства про азартні ігри. Також надіслано Акт про порушення вимог законодавства про азартні ігри ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» від 10.07.2025 № 4/2/2025. Актом про порушення вимог законодавства про азартні ігри ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» від 10 липня 2025 року № 4/2/2025 було встановлено факт неподання ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» звітності організатора азартних за I квартал, I півріччя, 9 місяців 2022 року, чим порушено вимоги підпункту 25 частини першої статті 15 Закону та вимоги абзацу другого підпункту 9 пункту 1 Закону України № 2115-IX. Проте, 16.07.2025 на електронну пошту Агентства ПлейСіті від ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» надійшли листи від 15.07.2025 року вх. №2025/7-15 та від 16.07.2025 № 2025/7-16, якими надано Звіт організатора азартних ігор за I квартал, I півріччя, 9 місяців 2022 року. Зазначені звіти ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» подано несвоєчасно з порушенням строків, передбачених абзацом другим підпункту 9 пункту 1 Закону України № 2115-IX.
Разом з цим, враховуючи факт подання ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» необхідної звітності та заслухавши пояснення представника компанії під час слухань в рамках адміністративного провадження, на підставі пункту 6 частини другої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» (якщо адміністративний орган, за ініціативою якого відкрито провадження, вважає, що питання, з якого воно було відкрито, або його мета стали неможливими), адміністративне провадження було закрите.
Оскільки така звітність була подана несвоєчасно, Агентством ПлейСіті було розпочато нове адміністративне провадження щодо розгляду питання про порушення вимог пункту 3 частини першої статті 58 Закону та застосування фінансової санкції (штрафу) саме за несвоєчасне подання звітності.
Відповідач акцентує, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» (далі - Постанова № 336) вирішено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Водночас пунктом 2 Постанови № 336, яка набрала чинності з 01 квітня 2025 року, установлено, що правонаступником прав і обов'язків КРАІЛ є Державне агентство ПлейСіті.
Станом на момент вчинення порушення позивачем та прийняття рішення Агентством ПлейСіті про застосування фінансової санкції (штрафу) до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», Порядок застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 101 був та залишається чинним.
Оскільки зазначений Порядок визначає механізм застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 та 59 Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», то при реалізації своїх повноважень в частині застосуванні заходів реагування у вигляді штрафів, Агентство ПлейСіті керується, зокрема і цим Порядком.
Також, як вказує відповідач, не подання вчасно організатором азартних ігор звітності (у тому числі фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності організатора азартних ігор, звіт організатора азартних ігор та звіт про вжиті заходи для запобігання виникненню та боротьби з ігровою залежністю) не є підставою для проведення заходів державного нагляду (контролю) оскільки факт подання невчасно вже зафіксовано вхідним номером і датою поданої звітності і необхідності додатково перевіряти цей факт немає необхідності, оскільки він не зміниться.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.02.2021 №56 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет.
Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», пункту 11 частини першої статті 8 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей», яким встановлено, що Агентство ПлейСіті є правонаступником прав і обов'язків Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, абзацу четвертого пункту 2 Порядку застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 101 та у зв'язку з виявленням уповноваженою посадовою особою Державного агентства України ПлейСіті порушень організатором азартних ігор ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» вимог законодавства України про азартні ігри, Агентством ПлейСіті складено акт про порушення вимог законодавства про азартні ігри Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» від 23.07.2025 №14/2/2025.
Відповідно до акта від 23.07.2025 №14/2/2025 встановлено:
ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44137382, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вул. Прахових Сім'ї, будинок 50, поверх 3) було несвоєчасно надано звітність організатора азартних за І квартал, І півріччя, 9 місяців 2022 року, чим порушено вимоги підпункту 25 частини першої статті 15 Закону, абзацу другого підпункту 9 пункту 1 Закону України № 2115-ІХ, а також абзаців другого та третього пункту 2 розділу II «Порядок складання форм звітності організатором азартних ігор» Порядку.
Рішенням Державного агентства України ПлейСіті від 31.07.2025 « 61-рзастосовано до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» штраф у розмірі 400 000 грн відповідно до пункту 3 частини першої статті 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Вважаючи таке рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор регулює Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (Закон №768-IX).
Відповідно до частини третьої та четвертої статі 3 Закону №768-IX, цей Закон є спеціальним (базовим) законом у регулюванні суспільних відносин у сфері організації та проведення азартних ігор. У разі якщо будь-яким іншим законом України встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила цього Закону.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів, у тому числі щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, у сфері організації та проведення азартних ігор регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №768-IX метою державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є створення умов для зниження соціальних ризиків, пов'язаних з їх організацією та проведенням, та забезпечення дотримання організаторами азартних ігор вимог законодавства.
Згідно з частиною другою означеної статті принципами державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор є: 1) захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян; 2) забезпечення дотримання однакових для всіх гравців умов азартної гри; 3) забезпечення принципу відповідальної гри; 4) забезпечення дотримання принципів прозорості, стабільності, відкритості, рівності, справедливості та об'єктивності під час проведення азартних ігор; 5) унеможливлення зовнішнього впливу на результати азартних ігор; 6) підтримка розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримка та розвиток спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні; 7) заборона протиправного впливу на проведення спортивних подій та їх результати; 8) захищеність персональних даних; 9) запобігання виникненню та боротьба з ігровою залежністю (лудоманією).
Частиною першою статті 6 Закону №768-IX встановлено, державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, а також Уповноваженим органом у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Уповноважений орган (частина третя статті 6 Закону №768-IX).
Згідно з пунктом 25 часини першої статті 15 Закону №768-IX у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов'язаний: подавати до Уповноваженого органу звітність у формі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 58 Закону №768-IX організатори азартних ігор несуть відповідальність за такі порушення: ненадання передбаченої цим Законом звітності, а так само ненадання документів, інформації, або надання недостовірної інформації на запит Уповноваженого органу - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.
Пунктом 3 частини першої статті 58 Закону №768-IX також встановлено, що організатори азартних ігор несуть відповідальність за такі порушення: несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання передбаченої цим Законом звітності, а так само несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання документів, інформації на запит Уповноваженого органу - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 р. № 505 затверджено Положення про Державне агентство України ПлейСіті.
Відповідно до пунктів 1-3 Положення №505 Державне агентство України ПлейСіті (Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Агентство ПлейСіті у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Агентства ПлейСіті є:
1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні;
3) внесення на розгляд Міністра цифрової трансформації пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Відповідно до пп. 3 п.4 Положення №505 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань у сфері організації та проведення азартних ігор: застосовує фінансові санкції (штрафи), передбачені Законом.
Отже, Агентство ПлейСіті є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати реалізацію державної політики в сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері та застосовувати фінансові санкції (штрафи), передбачені цим Законом.
Судом встановлено, оскаржуване рішення від 31.07.2025 №61-Р про застосування фінансової санкції (штрафу) за порушення вимог законодавства про азартні ігри до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» прийнято у зв'язку із встановленням несвоєчасного надання звітності організатора азартних ігр за І квартал, і півріччя, 9 місяців 2022 року, чим порушено вимоги підпункту 25 частини першої статті 15 Закону №768-IX., абз. 2 пп.9 пункту 1 Закону № 2115-ІХ, а також абзаців другого та третього пункту 2 розділу ІІ «Порядок складання форм звітності організатором азартних ігор» Порядку.
Так, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» від 04.12.2024 № 4116-ІХ (далі - Закон України № 4116-ІХ) встановлено, що нормативно-правові акти Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, видані до набрання чинності цим Законом, діють до визнання їх такими, що втратили чинність, у встановленому порядку.
Перелік звітності організаторів азартних ігор та Порядок подання звітності організаторами азартних ігор були затверджені рішенням КРАІЛ від 22.04.2022 № 135 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за №566/37902.
Абзацом другим пункту 2 розділу II «Порядок складання форм звітності організатором азартних ігор» Порядку подання звітності організаторами азартних ігор, затвердженого рішенням КРАІЛ від 22 квітня 2022 року №135 (Порядок) встановлено, що звіт організатора азартних ігор складається щокварталу за І квартал (станом на 31 березня звітного року), перше півріччя (станом на 30 червня звітного року), 9 місяців (станом на 30 вересня звітного року) та за рік (станом на 31 грудня звітного року) наростаючим підсумком з початку звітного періоду. Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу II «Порядок складання форм звітності організатором азартних ігор» Порядку Звіт організатора азартних ігор подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідно до пункту 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4116 нормативно-правові акти Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, видані до набрання чинності цим Законом, діють до визнання їх такими, що втратили чинність, у встановленому порядку.
Водночас, Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03 березня 2022 року № 2115-IX (далі - Закон України № 2115-IX) було передбачено обов'язок подання звітності протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Проте, пунктом 8 розділу I Закону України № 4116-ІХ (опублікованого 04.01.2025 в Голосі України № 2) було внесено зміни до Закону України № 2115-IX, шляхом доповнення пункту 1 підпунктом 9 такого змісту: « 9) дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, організаторами азартних ігор та операторами державних лотерей звітності та іншої інформації, у тому числі такої, що містить фінансово-економічні показники, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.
Організатори азартних ігор та оператори державних лотерей протягом 60 календарних днів з дня опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» зобов'язані подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, неподану звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону».
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 4116- ІХ встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2025 року, крім, зокрема, пункту 8 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Таким чином, зміни внесені в пункт 1 Закону України № 2115-IX (опубліковані 04.01.2025 в газеті «Голосі України» № 2) набрали чинності 05.01.2025, оскільки самим законом передбачено набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону.
Отже, з цієї дати (05.01.2025) для організаторів азартних ігор почався відлік (протягом 60 календарних днів) для подання звітності, що мала бути подана за увесь період неподання, тобто до 05.03.2025 року.
Суд акцентує, позивачем в позовній заяві не заперечувався факт несвоєчасної подачі зазначеної вище звітності, доказів зворотнього суду також позивачем надано не було.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій позивач наполягає на порушенні відповідачем ст. 61 Конституції та також принципу non bis in idem, що закріплений статті 4 Протоколу № 7 ЄСПЛ, тобто заборони подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Надаючи оцінку таким посиланням позивача, суд враховує таке.
Статтею 61 Основного Закону закріплено, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:
Нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Положення попереднього пункту не перешкоджають відновленню провадження у справі згідно із законом та кримінальною процедурою відповідної держави за наявності нових або нововиявлених фактів чи в разі виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи.
Жодних відступів від положень цієї статті не допускається на підставі статті 15 Конвенції.
Поняття «те саме правопорушення» елемент idem принципу ne bis in idem у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції слід розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або, по суті, одних і тих самих фактів (рішення у справі «Сергій Золотухін проти Росії», п. 82). В цьому рішенні ЄСПЛ встановив, що важливо було зосередитися на тих фактах справи, які складали сукупність конкретних фактичних обставин стосовно одного й того ж обвинуваченого, та були нерозривно пов'язані між собою у часі та просторі, наявність таких фактів мала бути доведена для засудження або порушення кримінальної справи (п. 84).
ЄСПЛ у своєму рішенні від 16.06.2016 в справі «Ігор Тарасов проти України» (Igor Tarasov v. Ukraine), заява № 44396/05) зазначив, що ст. 4 Протоколу № 7 необхідно розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або по суті одних і тих самих фактів (одне й те саме місце, один і той самий час, та сама поведінка особи); констатував порушення ст. 4 Протоколу № 7 у зв'язку з притягненням особи до кримінальної відповідальності після накладення на неї адміністративного стягнення фактично за те саме діяння.
Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem - "двічі за одне й те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2025 у справі № 910/1128/23).
Судом встановлено, Агентством ПлейСіті було розпочато адміністративне провадження та повідомлено про залучення ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» до адміністративного провадження про порушення товариством вимог законодавства про азартні ігри.
Актом про порушення вимог законодавства про азартні ігри ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» від 10 липня 2025 року № 4/2/2025 було встановлено факт неподання ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» звітності організатора азартних за I квартал, I півріччя, 9 місяців 2022 року, чим порушено вимоги підпункту 25 частини першої статті 15 Закону та вимоги абзацу другого підпункту 9 пункту 1 Закону України № 2115-IX.
Проте, 16.07.2025 на електронну пошту Агентства ПлейСіті від ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» надійшли листи від 15.07.2025 року вх. №2025/7-15 та від 16.07.2025 № 2025/7-16, якими надано Звіт організатора азартних ігор за I квартал, I півріччя, 9 місяців 2022 року.
Відтак, враховуючи факт подання ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» необхідної звітності та заслухавши пояснення представника компанії під час слухань в рамках адміністративного провадження, на підставі пункту 6 частини другої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру» (якщо адміністративний орган, за ініціативою якого відкрито провадження, вважає, що питання, з якого воно було відкрито, або його мета стали неможливими), адміністративне провадження було закрите.
Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Статтею 36 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлені підстави для початку адміністративного провадження.
Адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається:
1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги;
2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.
Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про адміністративну процедуру», підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою адміністративного органу відповідно до принципів законності та офіційності є:
1) виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом;
2) настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта;
3) порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом.
Сторонами не заперечується, відповідні звіти ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» дійсно подано до Уповноваженого органу.
У той же час, вказане не спростовує факт подання таких звітів несвоєчасно з порушенням строків, передбачених абзацом другим підпункту 9 пункту 1 Закону України № 2115-IX.
Отже, оскільки така звітність була подана несвоєчасно, Агентством ПлейСіті було розпочато нове адміністративне провадження щодо розгляду питання про порушення вимог пункту 3 частини першої статті 58 Закону та застосування фінансової санкції(штрафу) саме за несвоєчасне подання звітності.
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 3 частини першої статті 58 Закону встановлено, що організатори азартних ігор несуть відповідальність за несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання передбаченої цим Законом звітності, а так само несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання документів, інформації на запит Уповноваженого органу, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50 мінімальних заробітних плат.
Отже, суд дійшов до висновку, що у даному випадку відсутнє порушення принципу «non bis in idem», оскільки профільний Закон розділяє відповідальність за ненадання передбаченої цим Законом звітності та відповідальність за несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання передбаченої цим Законом звітності.
Так, Агентством ПлейСіті було розпочато адміністративне провадження та повідомлено про залучення ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» до адміністративного провадження про порушення товариством вимог законодавства про азартні ігри, а також надіслано Акт про порушення вимог законодавства про азартні ігри ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» від 23.07.2025 № 14/2/2025. Крім, того було запрошено керівника або уповноважену особу ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», як учасника адміністративного провадження, з'явитися 31.07.2025 об 10 год. 00 хв. до приміщення Державного агентства України ПлейСіті за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3 на розгляд питання про застосування фінансових санкцій (штрафів).
31 липня 2025 року в Агентстві ПлейСіті відбулося слухання у справі про застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», за результатами якого прийнято рішення від 31.07.2025 року № 61-Р «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про азартні ірги до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», яким застосовано штраф у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн відповідно до пункту 3 частини першої статті 58 Закону до ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ».
Оскільки звітність позивачем була подана несвоєчасно, що не заперечується позивачем, Агентством ПлейСіті було розпочато нове адміністративне провадження щодо розгляду питання про порушення вимог пункту 3 частини першої статті 58 Закону та застосування фінансової санкції (штрафу) саме за несвоєчасне подання звітності, оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, що прийнято в межах наданих повноважень.
Щодо доводів позивача про відсутність у Агентства ПлейСіті повноважень на застосування санкцій відповідно до Порядку застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 101.
01 квітня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4116-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей», прикінцевими та перехідними положеннями якого Кабінетові Міністрів України доручено до 01 квітня 2025 року ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей і утворити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» (далі Постанова № 336) вирішено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Водночас пунктом 2 Постанови № 336, яка набрала чинності з 01 квітня 2025 року, установлено, що правонаступником прав і обов'язків КРАІЛ є Державне агентство ПлейСіті.
Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про азартні ігри, до приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Станом на момент вчинення порушення позивачем та прийняття рішення Агентством ПлейСіті про застосування фінансової санкції (штрафу), Порядок застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 101 був та залишається чинним. Оскільки зазначений Порядок визначає механізм застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 та 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», то при реалізації своїх повноважень в частині застосуванні заходів реагування у вигляді штрафів, Агентство ПлейСіті керується, зокрема і цим Порядком.
Беручи до уваги, той факт, що Агентство ПлейСіті є правонаступником прав та обов'язків КРАІЛ, у зв'язку з ліквідацією останнього та положеннями та пункту 2 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, якими передбачено дію нормативно-правових актів у частині, що не суперечать Закону до їх приведення у відповідність із Законом, Агентством ПлейСіті було застосовано вимоги Порядку застосування Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей фінансових санкцій (штрафів), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 року № 101, зокрема, пунктом 4 якого, визначалося, що підставою для прийняття рішення КРАІЛ про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб'єктів господарювання у випадках, передбачених Законом, є зокрема, акт, складений КРАІЛ про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.
Враховуючи зазначене, посилання позивача, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у відповідача був відсутній порядок затверджений Кабінетом Міністрів України, який би передбачав механізм застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених статтями 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» суд відхиляє як нормативно необґрунтовані, оскільки Агентство Плей Сіті як правонаступник КРАІЛ, в своїй діяльності керується, зокрема, і положеннями нормативно-правових актів, що були видані до набрання чинності цим Законом, до моменту поки вони не будуть визнані такими, що втратили чинність у встановленому законом порядку.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частиною четвертою статті 3 Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів, у тому числі щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, у сфері організації та проведення азартних ігор регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".
Закон України «Про адміністративну процедуру» регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов'язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлено, що:
адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації; адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом; адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта; адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи; функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.
Таким чином, виходячи з положень статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру» Агентство ПлейСіті є адміністративним органом, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації, зокрема, інспекційну (контрольну, наглядову) функцію.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.
Статтею 37 Закону України «Про адміністративну процедуру» передбачено, що підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою адміністративного органу відповідно до принципів законності та офіційності є виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом; настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта.
Як встановлено судом, несвоєчасне подання Звіту організатора азартних ігор стало підставою для ініціювання адміністративного провадження у справі про порушення ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» вимог законодавства про азартні ігри.
Статтею 46 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження розпочинається з дня прийняття рішення про початок адміністративного провадження компетентним адміністративним органом за власною ініціативою або вчинення першої процедурної дії у справі.
Агентством ПлейСіті було повідомлено Позивача про залучення його до адміністративного провадження про порушення товариством вимог законодавства про азартні ігри.
Водночас частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон про нагляд) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 2 Закону про нагляд встановлено, що контроль за додержанням організаторами азартних ігор вимог Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та ліцензійних умов здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Порядок здійснення заходів державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор визначається статтею 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Частиною другою статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» передбачено, що планові перевірки організаторів азартних ігор проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше одного разу на три роки, відповідно до річних планів, затверджених Уповноваженим органом.
Частиною п'ятнадцятою статті 4 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановлено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Пунктом 3 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342, визначено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб'єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).
Таким чином, при проведенні планової перевірки орган державного нагляду (контролю) перевіряє весь перелік питань для проведення заходів державного нагляду (контролю), затверджений в уніфікованій формі акта у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
Для перевірки окремих питань органи державного нагляду (контролю) наділені правом проводити позапланові перевірки.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону про азартні ігри позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу, оформленим наказом, з питань, зазначених у такому наказі. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) отримано звернення або повідомлення про порушення організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;
2) з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, виявлених під час проведення попередньої планової або позапланової перевірки;
3) за результатами аналізу інформації, документів, звітності, отриманих від організатора азартних ігор, виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання ним законодавства про азартні ігри та/або про надання недостовірної інформації, у тому числі у документах, що подавалися для отримання ліцензії;
4) за результатами моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри;
5) з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу;
6) отримано повідомлення від іншого органу державної влади про факти, що можуть свідчити про порушення організатором азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри, виявлені посадовою особою такого органу під час виконання своїх повноважень, із зазначенням інформації та документів, які це підтверджують;
7) в інших випадках, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Не подання вчасно організатором азартних ігор звітності (у тому числі фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності організатора азартних ігор, звіт організатора азартних ігор та звіт про вжиті заходи для запобігання виникненню та боротьби з ігровою залежністю) не є підставою для проведення заходів державного нагляду (контролю).
Поряд з цим, пунктом 4 Порядку застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101, передбачено самостійну підставу про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор та інших суб'єктів господарювання, як акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) за порушення організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри.
Тобто, законодавець розмежовує підстави (акти) для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій (штрафів) до організаторів азартних ігор на:
1) акт, складений Агентством ПлейСіті за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю) за порушення організаторами азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри;
2) акт, складений Агентством ПлейСіті про порушення вимог законодавства про азартні ігри та/або законодавства про рекламу.
Таким чином, Агентство ПлейСіті в рамках розгляду адміністративної справи про порушення ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» вимог законодавства про азартні ігри, керувалося Законом України «Про адміністративну процедуру», як законом, яким встановлено порядок здійснення функції публічної адміністрації, зокрема, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», як законом, яким передбачено застосування фінансових санкцій (штрафів) за несвоєчасне або з порушенням встановленого порядку надання передбаченої цим Законом звітності, Порядком застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 101, яким передбачено підставу для застосування фінансової санкції (штрафу).
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що рішення від 31.07.2025 №61-Р, що оскаржується у даній справі, прийнято Державним агентством України ПлейСіті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення даного спору по суті.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.