23 березня 2026 року м. Київ № 320/42073/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, податковий/контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві поновити з 31.12.2024 реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , оскільки наявність помилки у первинній декларації, виправлення якої було здійснено шляхом подачі уточнюючої декларації, не може бути підставою для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку. При цьому, позивачем наголошено на тому, що помилковість рішення ДПС спричинена виключно проведенням камеральної перевірки, без перевірки фактичних даних та без повідомлення позивача про факт такої перевірки та залучення його представника, що позбавило можливості своєчасного подання достовірної інформації з метою запобігання прийняттю безпідставного рішення.
Окрім того, на думку позивача, податковий орган не дотримався процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, і тому, анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи не відповідає положенням ПК України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечив проти позовних вимог, вказавши, що в порушення вимог п.п. 293.8.2 п. 293.8 ст. 293 ПКУ ФОП ОСОБА_1 після декларування перевищення граничного обсягу доходу за 2024 рік в податковій декларації №9425042601 від 09.02.2025 не подав відповідні заяви про перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3 групи або про відмову від спрощеної системи оподаткування до 20.01.2025 року. Вказано, що ФОП ОСОБА_1 подав уточнюючу декларацію платника єдиного податку реєстраційний № 9429396509 від 04.07.2025, в якій декларував зменшення обсягу отриманого в 2024 році доходу та відсутність перевищення граничного обсягу доходу - сума задекларованого доходу 5892541,48 грн., сума задекларованого єдиного податку 5892541,48 грн., податок за ставкою 15% відсутній. До зменшення сума єдиного податку (р.18 декларації) 2168,14 гривень.
Разом з тим, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, щодо якого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду даної справи є правомірність/протиправність рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Тобто, дана справа не належить до переліку справ, категорії яких визначено частиною четвертою статті 257 КАС України.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватись з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав та просив суд адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25.09.2023 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис № 2000650010002059042.
Відповідно до Витягу з реєстру платників єдиного податку від 01.08.2019 №1926513404506 позивач є платником єдиного податку другої групи.
Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами якої складено акт від 02.05.2025 №797/26-15-24-01-19-03/13/3196206999, яким встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абз. 1-3 підпункту 298.2 статті 298 Кодексу (у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу).
На підставі висновків акта перевірки від 02.05.2025 №797/26-15-24-01-19-03/13/3196206999 відповідачем прийнято рішення від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про виключення з реєстру платника єдиного податку, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 299.3 статті 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Положеннями абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Так, згідно з положеннями пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Так, перевірка суб'єкта підприємницької діяльності-платника єдиного податку на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не відноситься до камеральних перевірок, а може проводитись шляхом призначення та проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків у відповідності до норм ПК України.
Так, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: «реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування» (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі №805/206/17-а, від 10.11. 2021 р. у справі № 200/697/20-а).
Отже, контролюючим органом повинна бути проведена камеральна перевірка платника податків та прийнято рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Натомість, у відношенні ФОП ОСОБА_1 проведено фактичну перевірку та складено акт від 02.05.2025 №797/26-15-24-01-19-03/13/ НОМЕР_1 , на підставі висновків якого контролюючим органом прийнято рішення від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.
Тобто, контролюючим органом не було проведено документальної планової або позапланової перевірки платника податків ФОП ОСОБА_1 , а рішення від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/3196206999 прийнято на підставі акта камеральної перевірки.
Відтак, оскаржуване рішення прийнято без дотримання процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Вказану позицію також підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №440/3106/23.
Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів проведення документальної перевірки позивача, що свідчить про передчасність прийнято рішення від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №818/945/17.
Таким чином, рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві поновити з 31.12.2024 реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 13.06.2025 №800/26-15-24-01-21-13/3196206999 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) поновити з 31.12.2024 реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку другої групи.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.