ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" березня 2026 р. справа № 300/9317/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву позивача про відвід суді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 , 29.12.2025 через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою суду від 31.12.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №300/9317/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
15.01.2026 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, яке буде проводитися без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12.02.2026 залишено заяву позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - без задоволення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного від 16.02.2026 клопотання про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 ) (через Міністерство оборони України) належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу №120 від 15.11.2025 "Про результати службового розслідування" у частині, що стосується притягнення позивача до дисциплінарної та/або матеріальної відповідальності.
Ухвалою суду від 18.03.2026 в задоволенні заяви позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (через необхідність допиту свідків) у справі № 300/9317/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.
20.03.2026 позивачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про відвід судді Микитюка Р.В., яка мотивована тим, що позивач не згідний з ухвалою суду від 18.03.2026 про відмову у задоволенні заяви позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Також зазначає, що сукупність взаємопов'язаних обставин, які проявилися у перебігу розгляду цієї справи та які з позиції об'єктивного спостерігача дають підстави сумніватися, що справа й надалі розглядатиметься без наперед сформованого ставлення до процесуальної позиції позивача. Звертає увагу на те, що підставою для відводу є послідовна сукупність, одновекторність і логічний зв'язок між ними, зокрема, спочатку позов було залишено без руху через нібито відсутністю вказівку щодо сторони третьої особи, хоча така вказівка в позові була, далі при відкритті провадження суд не надав жодної належної процесуальної реакції на подані із позовом клопотання про загальне провадження та витребування доказів, потім повторне клопотання про перехід у загальне провадження було відхилено із твердженням, що воно взагалі не містить обґрунтування, хоча таке обґрунтування фактично було викладене, після цього позивач був змушений вдруге звертатися із клопотанням про витребування доказів і лише тоді суд відреагував, а насамкінець, коли після витребування матеріалів з'явилася реальна можливість конкретизувати предмет допиту свідків, суд послався на те, що розгляд по суті вже розпочався і тому свідків допитувати не можна, додатково заявивши, що письмових доказів достатньо. Вказані обставини, на переконання позивача, викликають сумніви щодо неупередженості судді у даній справі, а тому відповідно до статті 36 КАС України суддя підлягає відводу.
Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.
Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, та обов'язково повинні бути обґрунтовані підстави для цього сумніву.
Окрім цього, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, незгода позивача з ухвалами суду про відмову у задоволенні заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ухвалені головуючим по справі, не може бути підставою для відводу судді.
Окрім цього, як вбачається із поданої заяви позивача, жодних інших обставин, які в змісті положень ст.36 КАС України є підставами для відводу судді, окрім незгоди із судовими рішеннями, ним не наведено.
Таким чином заява позивача про відвід судді є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу (ч.4 ст. 40 КАС України).
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
передати адміністративну справу № 300/9317/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.