ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2026 р. справа № 300/7638/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі, також - відповідач, МОУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - третя особа, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 7, протокол № 81/д від 11.09.2025 року) в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги як дружині померлого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_2 , викладене в пункті 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 81/д від 11.09.2025 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" відповідно до частки, як члену сім'ї (дружині) військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що чоловік позивачки - ОСОБА_2 беручи участь у заходах щодо відсічі та стримування збройної агресії проти України загинув під час виконання обов'язків військової служби та захисту Батьківщини. З метою отримання одноразової грошової допомоги як дружині загиблого військовослужбовця, позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Відповідачем за результатами розгляду заяви позивачки прийнято рішення про повернення поданої нею заяви на доопрацювання, оскільки чоловік позивачки, військовослужбовець ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, яке не є наслідком отриманого ним поранення, у зв'язку з чим право на отримання одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України № 975, а не Постанови Кабінету Міністрів України № 168. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки її чоловік помер внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, а причина смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини. Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити (а.с. 1-88).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 90-91).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
13.11.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає що чоловік позивачки помер внаслідок захворювання - гострої коронарної смерті, яке виникло у зв'язку з проходженням військової служби. Зважаючи на дану обставину, вказує, що підстави для призначення та виплати позивачці одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 відсутні, оскільки смерть чоловіка позивачки настала внаслідок захворювання, а не загибелі чи поранення військовослужбовця. Беручи до уваги даний факт, а також зважаючи на те, що військовослужбовець ОСОБА_2 помер природньою смертю, а не внаслідок загибелі (поранення, контузії, каліцтва), то грошова допомога може бути призначена та виплачена на підставі норм Постанови Кабінету Міністрів України № 975. З огляду на це, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 94-123).
20.11.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивачки надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді на відзив позивачка вказує, що за змістом довідки регіональної ВЛК її чоловік помер внаслідок захворювання, та причина смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини, у зв'язку з чим вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168. З огляду на це, вказує на необґрунтованість позиції відповідача та просить позов задовольнити (а.с. 125-134).
25.11.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов друкований примірник відзиву на позовну заяву із додатками (а.с. 135-191).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 25.02.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 23).
За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1473/3/277 від 14.04.2025, ОСОБА_2 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в АДРЕСА_1 (а.с. 28).
За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1473/3/278 від 14.04.2025, ОСОБА_2 дійсно в період з 26.04.2022 по 01.08.2022, з 03.08.2022 по 07.09.2022, з 16.09.2022 по 19.09.2022, з 23.12.2022 по 08.05.2023, з 22.05.2023 по 11.09.2023, з 30.09.2023 по 17.11.2023, з 28.11.2023 по 25.03.2024, з 04.04.2024 по 20.05.2024, з 08.06.2024 по 23.06.2024 та з 03.07.2024 по 09.10 2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в АДРЕСА_1 (а.с. 29-30).
Відповідно до змісту довідки ВЛК № 3446 від 15.09.2022, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: мінно-вибухова травма, акубаротравма, гострий правобічний середній гнійний отит, змішана двобічна конструктивна та нейросенсорна приглухуватість, з тимчасовим порушенням функції. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби (а.с. 59).
Відповідно до змісту довідки ВЛК № 89 від 23.11.2022, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: акубаротравма слухового аналізатора, двобічний кохлеарний неврит, розрив барабанної перетинки справа, стан після тимпанопластики справа. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби (а.с. 60).
Відповідно до змісту довідки ВЛК № 1294 від 04.04.2024, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: наслідки вибухової травми, акубаротравми з порушенням цілісності правої барабанної перетинки у вигляді хронічного правобічного адгезивного отиту, хронічної правобічної змішаної конструктивної та нейросенсорної приглухуватості ІІІ ступеня, лівобічної нейросенсорної приглухуватості ІІ ступеня зі сприйняттям ШМ на праве вухо 0 м, на ліве - біля вушної раковини, розмовної мови 3,0 м на праве вухо, 5,0 м на ліве вухо. Стан після операції тимпанопластика І типу справа. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузія диску L2, кили дисків L3, L4, L5, ретролістез тіла L5 1 ступеня у вигляді вертеброгенної правобічної радикулопатії L5-S1 з больовим, м'язово-тонічним синдромами з незначним порушенням функції. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби (а.с. 61).
Відповідно до змісту довідки ВЛК № 5245 від 03.07.2024, проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 , діагноз: наслідки вибухової травми у вигляді цефалгічного та вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції, акубаротравми з порушенням цілісності правої барабанної перетинки у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості ІІІ ступеня на праве та ІІ ступеня на ліве вухо при середній втраті слуху 67,5 ДБ на праве та 53,75 ДБ на ліве вухо. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, протрузія диску L2, кили дисків L3, L4, L5, ретролістез тіла L5 1 ступеня у вигляді вертеброгенної правобічної радикулопатії L5-S1 з больовим, м'язово-тонічним синдромами з незначним порушенням функції. Ускладнена катаракта лівого ока Захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби. Атеросклероз, стенозуюча форма із збереженням прохідності периферичного русла. Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, компенсована форма, варикоз притоків. Міопія ст. 0,5D лівого ока при гостроті зору з корекцією 0,9. Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби (а.с. 62).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер в населеному пункті: село Рибне, Гуляйпільська ТГ, Пологівський район, Запорізька область, причина смерті: гостра коронарна смерть, відповідно до змісту донесення № 1473/3/1458/нт від 10.10.2024 (а.с. 25).
10.10.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 призначено спеціальне розслідування у зв'язку із смертю начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 768 від 10.10.2024 (а.с. 44-45).
Відповідно до змісту акта спеціального розслідування обставин смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 від 19.10.2024, останній 10.10.2024 близько 16:30 звернувся до медичного стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 зі скаргами на стан здоров'я: помірну задишку, давлячі відчуття в грудині. Такі відчуття він відчув ще зранку. Лікар евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 оглянув ОСОБА_2 здійснив вимірювання артеріального тиску та пульсу, а також заслухав серцеву діяльність. ОСОБА_2 вийшов на подвір'я, де втратив свідомість. Медичний персонал стабілізаційного пункту негайно розпочав реанімаційні заходи: інтубацію трахеї, перевід на штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, введення внутрішньовенно адреналіну, атропіну. Реанімаційні заходи тривали 40 хвилин, але не були ефективними. Біологічну смерть констатовано о 17:20 10.10.2024 ОСОБА_2 . Причиною смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 стало захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов'язана із проходженням військової служби (а.с. 31-35, 41).
11.10.2024 судово-медичним експертом КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" видано лікарське свідоцтво про смерть № 5733, відповідно до змісту якого, ОСОБА_2 помер в зоні бойових дій, причина смерті - гостра коронарна смерть, смерть настала внаслідок захворювання, у випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників - не встановлено (а.с. 26-27).
З 11.10.2024 начальник польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодший сержант ОСОБА_2 виключений із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та знятий з усіх видів грошового забезпечення, що підтверджується копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 301 від 27.10.2024 (а.с. 55-57).
19.10.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 спеціальне розслідування у зв'язку із смертю начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 визнано завершеним. Причиною смерті визнано захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 779 від 19.10.2024 (а.с. 46-49).
11 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України у протоколі засідання штатної ВЛК НОМЕР_3 регіональної ВЛК № 2025-0317-1332 від 17.03.2025 зазначила, що захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, , що підтверджено військово-обліковими документами: "Гостра коронарна смерть", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 5733, виданим 11.10.2024 КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" ЗОР та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 14.10.2024 Виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області. Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з такого протоколу (а.с. 58).
Пологівський районний відділ поліції ГУНП в Запорізькій області постановою від 28.10.2024 закрив кримінальне провадження № 12024082320001864, оскільки факт скоєння злочину щодо ОСОБА_2 не встановлено, натомість підтверджено факт настання смерті внаслідок хвороби (а.с. 114).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.10.2024, виданого Виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер в селі Рибне, Пологівський район, Запорізька область (а.с. 24).
Відповідно до копії паспорта позивачки серії НОМЕР_5 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.08.1992 року укладено шлюб, який зареєстровано Середньоберезівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області (а.с. 19).
07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка - ОСОБА_2 відповідно до норм Постанови КМУ № 168 (а.с. 50, зворотна сторона а.с. 110 - а.с. 111).
ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву позивачки із доданими до неї документами, про що повідомив позивачку листом № 3246 від 30.06.2025 (а.с. 51).
ІНФОРМАЦІЯ_7 направив директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України лист № 11/1/4015 від 19.05.2025 до якого долучив заяву позивачки та додані до неї документи. Відповідно до змісту даного листа, відомості про позивачку викладені в розділі І - встановлених осіб, які звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168, та які не відносяться до осіб, яким частка одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови КМУ № 168 не розподіляється (а.с. 157). До даного листа долучено доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, в якій щодо позивачки зазначено "має право" (а.с. 159-161).
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні від 11.09.2025 прийняла рішення про повернення поданої позивачкою заяви на доопрацювання, оскільки смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не травми, контузії, каліцтва чи поранення, у зв'язку з чим, заявниця може отримати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975, а не Постановою Кабінету Міністрів України № 168, як про це звернулася заявниця, що викладено у витязі з протоколу засідання комісії № 81/д від 16.09.2025 (а.с. 53-54).
Вважаючи дії відповідача щодо повернення поданої нею заяви протиправними, з метою зобов'язання здійснити повторний розгляд заяви та прийняти рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України від 25.03.1992 за № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі, також - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 за № 2011-XII.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі, також - Закон України № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України № 2011-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Звідси слідує, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Виходячи з такого законодавчого врегулювання, вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби.
Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі, також - Порядок № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, призваному на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 9) отримання військовозобов'язаним, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Відповідно до змісту пункту 9 Порядку № 975, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до приписів пункту 11 Порядку № 975 одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть); у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть; у разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть). Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253).
За правилами пункту 12 Порядку № 975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 9 цього Порядку, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 32 цього Порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.
Пунктом 20 Порядку № 975 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги. У разі подання заяви в паперовій формі до неї додаються копії документів разом з оригіналами (для посвідчення цих копій), а у разі подання заяви засобами електронної пошти заява та копії документів подаються з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. До заяви додаються завірені копії: свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; висновку судово-медичної експертизи за результатами токсикологічного дослідження про неперебування/перебування загиблої (померлої) особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або документа, виданого закладами судово-медичної експертизи, органами Національної поліції та/або закладом охорони здоров'я, в якому настала смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, що таке дослідження не здійснювалося; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги усиновлювачам загиблої (померлої) особи; свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності, - для виплати грошової допомоги непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи; рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю загиблої (померлої) особи з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого у встановленому порядку, - для виплати одноразової грошової допомоги чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім'єю із загиблою (померлою) особою; медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров'я, - подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на допомогу та визначення часток на отримання ними допомоги; свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати одноразової грошової допомоги онукам загиблої (померлої) особи; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби); рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім'ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону; витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи.
Відповідно до пункту 32 Порядку № 975, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Порядком, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Як встановлено судом раніше, 07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка - ОСОБА_2 відповідно до норм Постанови КМУ № 168.
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні від 11.09.2025 прийняла рішення про повернення поданої позивачкою заяви на доопрацювання, оскільки смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не травми, контузії, каліцтва чи поранення, у зв'язку з чим, заявниця може отримати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України № 975, а не Постановою Кабінету Міністрів України № 168, як про це звернулася заявниця, що викладено у витязі з протоколу засідання комісії № 81/д від 16.09.2025.
З приводу даних мотивів для відмови у задоволенні заяви позивачки, слід звернути увагу на наступне.
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі, також - Постанова № 168), згідно з пунктом 2 якої сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови № 168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови № 168 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
За приписами абзацу 3 пункту 2 Постанови № 168 розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Постанови № 168, у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
За приписами абзацу 8 пункту 2 Постанови № 168, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Отже, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15000000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови № 168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29.03.2024 (справа № 440/3321/23) від 21.08.2024 (справа № 160/20229/22), від 18.11.2024 (справа № 240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:
у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (абзац 1 пункту "а" частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту "а" частини першої стаття 16-2 Закону № 2011-ХІІ);
у розмірі 15000000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови № 168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови № 168).
Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких читко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.
Так, на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15000000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що відповідно до змісту акта спеціального розслідування обставин смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 від 19.10.2024, останній 10.10.2024 близько 16:30 звернувся до медичного стабілізаційного пункту військової частини НОМЕР_1 зі скаргами на стан здоров'я: помірну задишку, давлячі відчуття в грудині. Такі відчуття він відчув ще зранку. Лікар евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 оглянув ОСОБА_2 здійснив вимірювання артеріального тиску та пульсу, а також заслухав серцеву діяльність. ОСОБА_2 вийшов на подвір'я, де втратив свідомість. Медичний персонал стабілізаційного пункту негайно розпочав реанімаційні заходи: інтубацію трахеї, перевід на штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, введення внутрішньовенно адреналіну, атропіну. Реанімаційні заходи тривали 40 хвилин, але не були ефективними. Біологічну смерть констатовано о 17:20 10.10.2024 ОСОБА_2 . Причиною смерті начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 стало захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов'язана із проходженням військової служби.
11.10.2024 судово-медичним експертом КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" видано лікарське свідоцтво про смерть № 5733, відповідно до змісту якого, ОСОБА_2 помер в зоні бойових дій, причина смерті - гостра коронарна смерть, смерть настала внаслідок захворювання, у випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників - не встановлено.
19.10.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 спеціальне розслідування у зв'язку із смертю начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення, молодшого сержанта ОСОБА_2 визнано завершеним. Причиною смерті визнано захворювання, що призвело до смерті. Смерть, так, пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 779 від 19.10.2024.
11 регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України у протоколі засідання штатної ВЛК НОМЕР_3 регіональної ВЛК № 2025-0317-1332 від 17.03.2025 зазначила, що захворювання молодшого сержанта ОСОБА_2 , який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, , що підтверджено військово-обліковими документами: "Гостра коронарна смерть", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 5733, виданим 11.10.2024 КП "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" ЗОР та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 14.10.2024 Виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області. Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується витягом з такого протоколу.
Пологівський районний відділ поліції ГУНП в Запорізькій області постановою від 28.10.2024 закрив кримінальне провадження № 12024082320001864, оскільки факт скоєння злочину щодо ОСОБА_2 не встановлено, натомість підтверджено факт настання смерті внаслідок хвороби.
Відповідно до Законів України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" наведено визначення терміну "загибель (смерть)".
Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" наслідком як загибелі, так і смерті особи, є її виключення із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Будь-яка загибель передбачає припинення життя внаслідок впливу зовнішніх чинників стрімкої дії (вибух, постріл, удар, дія хімічних речовин), які не сумісні із життям та не залишають людині шансу вижити.
Смерть, на відміну від загибелі, характеризується припиненням життя через захворювання, які викликають збої в функціонуванні (роботі) внутрішніх органів людини, що забезпечують її життєдіяльність.
Якщо ці збої були викликані пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, то розмір допомоги визначено на рівні 15000000 грн.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги, проте спірним у цій справі є питання розміру грошової допомоги, який регламентується різними постановами Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачці право на отримання допомоги у збільшеному розмірі. Відтак позивачкою помилково ототожнюється поняття "загибель (смерть) внаслідок поранення" із "смертю внаслідок захворювання".
Доказів заподіяння ОСОБА_2 поранення (травми, контузії чи каліцтва), які б слугували причиною смерті, суду не надано. Також суду не надано доказів взаємозв'язку отриманих ОСОБА_2 раніше травм, відомості про які містяться в довідках ВЛК та його смертю. В констексті доводів позивачки про відсутність у позивача хвороб до проходження ним військової служби, суд звертає увагу позивачки, що можливість отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 168 передбачена тільки за умови отримання поранення (травми, контузії чи каліцтва) які призвели до смерті, а не хвороби військовослужбовця, які призвели до його смерті.
Варто зазначити, що норми Постанови КМУ № 168 не передбачають можливості виплати одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця за інших причин, ніж внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24.
З приводу посилань позивачки на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, то суд звертає увагу позивачки, що фактичні обставини справ № 280/2749/24, № 380/9868/23 та № 300/7638/25 є схожими за своїм змістом, однак, в силу частини 5 статті 242 КАС України, суд зобов'язаний враховувати саме останній правовий висновок Верховного Суду у схожих за фактичними обставинами справах. Зважаючи на це, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 суд не бере до уваги, оскільки у своїй постанові, прийнятій після прийняття постанови, на яку посилається позивачка, зроблено інші правові висновки, які викладені в цьому рішенні.
Таким чином, зважаючи на те, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, а не поранення (травми, контузії чи каліцтва), то у позивачки не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.94, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 );
відповідач - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітряних сил України, буд. 6, м. Київ, 03168);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ).
Суддя Главач І.А.