ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2026 р. справа №640/7426/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
Адвокат Загородній Віталій Сергійович (далі, також - представник позивача, адвокат Загородній В.С.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі, також - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Київській області) в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер:3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер:3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для ведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 27.11.2020 ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 3, 8, 14, 19, 40, 68 Конституції України, статей 15-1, 19, 20, 22, 23, 79, 79-1, 80, 81, 84, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України (далі, також - ЗК України), статей 25, 56 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі, також - Закон №858-IV) звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність, для ведення садівництва, що розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району Київської області. Адвокат Загородній В.С. звертає увагу, що згідно з відомостями з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта", вказане клопотання отримано відповідачем 30.11.2020. Однак, станом на 14.03.2021 жодних прийнятих рішень, що набрали чинності щодо надання/відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок на підставі клопотання позивача відсутні.
Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області, позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цією позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків (а.с.2-3).
Представник позивача 29.03.2021 подав до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с.7).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.29-30).
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі, також - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі, також - Порядок №399).
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399 справу №640/7426/21 передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийняти до судового розгляду адміністративну справу №640/7426/21. Постановлено розгляд справи розпочати спочатку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.38-39).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який 21.04.2025, надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.42-52). Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За доводами відповідача, за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_2 від 27.11.2021, було винесено наказ №10-19543/15-20-сг від 31.12.2020, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розташованої за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки, 0,12 га, (3221485500:02:009:001, загальна площа 48.5872 га) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва. Зокрема, відповідач наголошує, що відповідно до наданої інформації відділом Головного управління у Васильківському районі бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб, а відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування лиши після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Окрім цього, відповідач звернув увагу, що у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, яким внесено зміни та доповнення до ЗК України, на час розгляду справи в суді, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не належить право надавити дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею 0,12 га, яка є сформована та має кадастровий номер 3221485500:02:009:001 загальна площа 48.5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням від 02.11.2020, в якому відповідно до вимог статей 3, 8, 14, 19, 40, 68 Конституції України, статей 15-1, 19, 20, 22, 23, 79, 79-1, 80, 81, 84, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, статей 25, 56 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV просила надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність, для ведення садівництва, що розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району Київської області (а.с.21).
Як свідчить роздруківка трекінгу поштового відправлення (Track results) вищезазначене клопотання було відправлено 27.11.2020 та вручене відповідачу 30.11.2020 (а.с.24).
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" наказано відмовити громадянам України (згідно з Додатком) у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розташованих на території Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною площею 4,8000 га, із цільовим призначенням - для ведення садівництва з підстав невідповідності частині 7 статті 118 ЗК України (а.с.49).
У додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", серед осіб яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, під пунктом 19 зазначена - ОСОБА_1 (а.с.47-48).
Водночас, за доводами представника позивача викладеними в позовній заяві станом на момент звернення до суду з адміністративним позовом відповіді на клопотання позивач не отримав.
Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо не розгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області, з метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За змістом частин 1 та 2 статті 84 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1-2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт "в" частини 3 статті 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
З огляду на це, позивач, яка є громадянкою України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах норм, встановлених законом.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині 7 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином наведеними нормами права врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, яка свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року №333 (далі, також - Положення №333) (що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, Головне управління Держгеокадастру у Київській області мало повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.
В той же час, як зазначалось вище, частиною 7 статті 118 ЗК України встановлений місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення, позивачем до відповідача клопотання було відправлено 27.11.2020 та вручене відповідачу 30.11.2020, про що свідчить роздруківка трекінгу поштового відправлення (Track results) (а.с.24).
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" наказано відмовити громадянам України (згідно з Додатком) у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розташованих на території Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною площею 4,8000 га, із цільовим призначенням - для ведення садівництва з підстав невідповідності частині 7 статті 118 ЗК України (а.с.49).
У додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", серед осіб яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, під пунктом 19 зазначена - ОСОБА_1 (а.с.47-48).
Таким чином, із аналізу наведеного слідує, що відповідачем розглянуто клопотання позивача від 02.11.2020, що було вручено 30.11.2020, із порушенням строку встановленого частиною 7 статті 118 ЗК України для розгляду такого клопотання (на один день).
Також, суд зазначає, що відповідач не надав суду доказі направлення ОСОБА_1 мотивованої відмови у наданні дозволу.
В той же час, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, (далі, також - Закон №1423-ІХ) розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і природно-заповідного лісогосподарського призначення; фонду загальнодержавного значення,
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, з дня набрання чинності пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та станом на момент розгляду даної адміністративної справи в суді, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не належить право надавати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею 0,12га, яка є сформована та має кадастровий номер 3221485500:02:009:001 загальною площею 48.5872га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області.
Суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого, станом на момент прийняття судом рішення у цій адміністративній справі належать повноваження щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею 0,12 га, яка є сформована та має кадастровий номер 3221485500:02:009:001 загальною площею 48.5872га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення садівництва, яка розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району, Київської області, не є стороною у цій адміністративній справі.
Також суд бере до уваги наступне.
Як вже зазначалося судом вище по тексту рішення, частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього - є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Такими чином, Земельним кодексом України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням, в якому відповідно до вимог статей 3, 8, 14, 19, 40, 68 Конституції України, статей 15-1, 19, 20, 22, 23, 79, 79-1, 80, 81, 84, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, статей 25, 56 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV просила надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок: сільськогосподарського призначення, державної форми власності, для ведення підсобного сільського господарства, орієнтовною площею: 0,12 га, яка є сформована, має кадастровий номер: 3221485500:02:009:001 (загальна площа: 48,5872 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність, для ведення садівництва, що розташована за територією населеного пункту села Мархалівка, Васильківського району Київської області (а.с.21).
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" наказано відмовити громадянам України (згідно з Додатком) у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розташованих на території Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною площею 4,8000 га, із цільовим призначенням - для ведення садівництва з підстав невідповідності частині 7 статті 118 ЗК України, серед осіб яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, під пунктом 19 зазначена позивач (а.с.47-49).
Також, у додатку до вищезазначеного наказу відповідачем зазначено, що відповідно до наданої інформації відділом у Васильківському районі Головного управління бажана до відведення земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб (а.с.46).
При цьому, частиною 5 статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту й) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Видом документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Приписами статті 56 Закону №858-IV встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;
г) матеріали польових геодезичних робіт;
ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;
е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);
є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3221485500:02:009:001 (загальна площа земельної ділянки 48,5872га), станом на момент прийняття відповідем наказу від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", знаходилася у постійному користування третьої особи, сторони не надали суду доказів припинення такого користування у встановленому законом порядку.
До того ж, позивач не надав суду доказів подання разом із клопотанням від 02.11.2020 нотаріально посвідченої згоди на поділ чи об'єднання земельної ділянки.
З огляду на викладене вище по тексту судового рішення, суд погоджується, що відповідачем розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 02.11.2020, яке було вручено відповідачу 30.11.2020, із порушенням строку встановленого частиною 7 статті 118 ЗК України (в редакції що була чинна на момент розгляду клопотання) для розгляду такого клопотання (на один день), та не надав суду доказів які б свідчили про направлення позивачу вмотивованої відмови.
При цьому, суд зазначає, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній адміністративній справі, розгляду клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельної ділянки кадастровий номер: 3221485500:02:009:001, загальна площа: 48,5872 га, та надання такого дозволу, не входять до повноважень відповідача. Відтак, суд не може покладати на відповідача обов'язок вчиняти дії, які не належать до його компетенції на час розгляду справи, зокрема зобов'язати надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельної ділянки кадастровий номер: 3221485500:02:009:001, загальна площа: 48,5872 га чи зобов'язати повторно розглянути клопотання позивача.
Водночас, суд наголошує, що хоча й клопотання позивача було розглянуто з порушення строку встановленого частиною 7 статті 118 ЗК України (в редакції що була чинною на момент розгляду клопотання) на переконання суду, за наслідками розгляду такого клопотання відповідачем винесено вмотивований наказ від 31.12.2020 №10-19543/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким позивачу правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельної ділянки.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, беручи до уваги фактичні обставини справи, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позову, в силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов'язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, адреса: вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ - 39817550.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.