про зміну способу і порядку виконання судового рішенням
24 березня 2026 року м. Житомир справа № 0640/3445/18
категорія 6758
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду,
встановив:
У провадженні суду перебувала адміністративна справа №0640/3448/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду.
За наслідками розгляду вказаної справи, Верховним Судом прийнято постанову від 20 вересня 2022 року, якою зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 156963,00 грн компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно.
Для забезпечення примусового виконання вищезазначеного судового рішення у справі №0640/3448/18, Житомирський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист від 20.10.2022 №34893 2022 р., боржником у якому вказано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації.
Ухвалою від 28 квітня 2023 року замінено боржника у виконавчому листі від 20.10.2022 №34893 2022 р. по справі №0640/3445/18 з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на його правонаступника - Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№85591/25), в якій він просив змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №0640/3445/18 із: "зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 156963,00 грн компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно" на "стягнути з Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 156963,00 грн компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно".
На обгрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що він перебуває в черзі на виплату грошової компенсації за втрачене внаслідок Чорнобильської катастрофи нерухоме майно ще з 2015 року. Однак, впродовж цього тривалого часу відповідач під приводом відсутності видатків на виплату компенсації за судовими рішеннями, не виплатив йому компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно в розмірі 156963,00 гривень. Таким чином, на переконання позивача, для виконання рішення суду №0640/3445/18 необхідно змінити спосіб його виконання.
Суд вважає за можливе здійснити розгляд і вирішення вказаної заяви в письмовому провадженні.
Розглянувши заяву вищезазначену заяву, суд зазначає наступне.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України, в редакції до 19.12.2024, було передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України від 21 листопада 2024 року №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат".
Вказана норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Таким чином, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
При цьому, поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.
Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Обов'язковість судових рішень безпосередньо гарантується статтею 124 Конституції України.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Постанова Верховного суду від 20.09.2022 у справі №0640/3445/18 набрала законної сили в день її прийняття.
Судовим рішенням у справі №0640/3445/18 суд зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно в розмірі 156963,00 грн.
Станом на момент звернення позивача до суду із заявою, постанова від 20.09.2022 у справі №0640/3445/18 в частині виплати компенсації в розмірі 156963,00 гривень залишається не виконаною, з огляду на це, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання вказаного рішення.
Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати позивачу компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно в розмірі 156963,00 грн, то суд вважає за доцільне змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача цієї виплати.
Враховуючи викладене, заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справ підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб виконання постанови Верховного суду від 20.09.2022 у справі №0640/3445/18, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації здійснити виплату компенсації за втрачене спадкове нерухоме майно:
"Стягнути з Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрачене спадкове нерухоме майно в розмірі 156963,00 грн (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні)".
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович