Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 березня 2026 року Справа №200/4017/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі № №200/4017/23 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №200/4017/23 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Митрополита Андрея, 10, Львів, Львівська область, 79000, ЄДРПОУ 13814885) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.11.2022 № 056650008040 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.10.2022 із зарахуванням до пільгового стажу позивача один місяць служби за три місяці періоди з: 27.03.2015 по 06.03.2016, з 03.01.2018 по 30.04.2018 та з 30.04.2018 по 25.06.2018, з 11.07.2018 по 26.11.2018, з 05.12.2018 по 10.05.2019, з 25.05.2019 по 25.10.2019, з 09.11.2019 по 18.12.2019, з 01.01.2020 по 06.07.2020, з 16.07.2020 по 24.09.2020, з 04.10.2020 по 25.12.2020, з 06.01.2021 по 22.07.2021, з 06.08.2021 по 25.11.2021, з 10.12.2021 по 11.07.2022, з 11.07.2022 по 01.08.2022, з 08.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 26.10.2022.
У решті позовних вимог відмовлено.
04.03.2026 суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі, де останній просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 25 жовтня 2023 року у справі №200/4017/23 у 10-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої на підставі статті 382 КАС України. Розгляд заяви вирішено проводити у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін). Витребувано у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання/не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/4017/23.
10.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області суду надані заперечення на заяву про встановлення судового контролю де зазначено наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 200/4017/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 один місяць служби за три місяці періоди з: 27.03.2015 по 06.03.2016, з 03.01.2018 по 30.04.2018 та з 30.04.2018 по 25.06.2018, з 11.07.2018 по 26.11.2018, з 05.12.2018 по 10.05.2019, з 25.05.2019 по 25.10.2019, з 09.11.2019 по 18.12.2019, з 01.01.2020 по 06.07.2020, з 16.07.2020 по 24.09.2020, з 04.10.2020 по 25.12.2020, з 06.01.2021 по 22.07.2021, з 06.08.2021 по 25.11.2021, з 10.12.2021 по 11.07.2022, з 11.07.2022 по 01.08.2022, з 08.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 26.10.2022 (вказане підтверджено розрахунком).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 26.10.2022 та прийнято рішення № 056650008040 від 09.02.2024 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю пільгового стажу роботи за професіями згідно постанови № 202 відповідно до частини 3 статті 114 Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років) (копію рішення про відмову у призначенні пенсії наявна в матеріалах справи).
На переконання відповідача рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4017/23 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у добровільному порядку в межах повноважень та у повній відповідності до його резолютивної частини.
10.03.2026 до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, де заявник просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 під час виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №200/4017/23, а саме - відхилення та невиконання висновку суду у мотивувальній частині рішення: «Суд вважає вказане рішення протиправним, оскільки додані позивачем до заяви документи свідчать про наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 для призначення пільгової пенсії незалежно від віку. (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, ст.14 Закону № 1788)»;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 056650008040 від 09.02.2024 року про відмову у призначенні пенсії;
за наслідками розгляду заяви про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі № №200/4017/23 в порядку статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України - постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, надіславши її до Пенсійного фонду України для прийняття заходів реагування.
Ухвалою суду від 13.03.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду. Питання про дотримання строку звернення до суду із цією заявою залишено відкритим для вирішення під час її розгляду по суті.
Суд витребував у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №200/4017/23, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09.02.2024 № 056650008040 про відмову у призначенні пенсії, розрахунок форми РС-право, докази направлення (ознайомлення позивача) із рішенням від 09.02.2024№056650008040 або інші відомості, які б свідчили про повідомлення/отримання позивача про факт виконання рішення суду у цій справі.
Щодо надання доказів направлення (ознайомлення) ОСОБА_1 із рішенням від 09.02.2024 №056650008040 або інших відомостей, які б свідчили про повідомлення/отримання позивача про факт виконання рішення суду у цій справі, відповідачем зазначено наступне.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Абзацом першим пункту 1 розділу IV Положення 13-1 передбачено, що надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає серед іншого:
реєстрацію користувачів електронних послуг на вебпорталі; доступ для користувача електронної послуги до інформації про стан відомостей про застраховану особу, пільговика, пенсійних виплат, житлових субсидій, пільг, страхових виплат та соціальних послуг, стан відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (в тому числі інформація Електронного реєстру листків непрацездатності), стан взаєморозрахунків за зобов'язаннями платника (за умови підтвердження ідентифікації особи, що одержує доступ, шляхом реєстрації особи в базі даних вебпорталу);
подання користувачем електронних послуг через вебпортал з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, заяв, передбачених абзацом другим пункту 1.1 розділу I, абзацом другим пункту 3.1 розділу III Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та заяви про підтвердження стажу роботи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, заяви, передбаченої абзацом п'ятим пункту 9, та декларації, передбаченої абзацом восьмим пункту 9 Положення про порядок призначення житлових субсидій, заяви, передбаченої абзацом першим пункту 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, заяви, передбаченої пунктом 3-1 Порядку надання пільг, заяв, затверджених наказами Фонду соціального страхування України, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів); стану розгляду заяв, скарг, пропозицій, запитів, поданих в електронній формі.
Пунктом 12 розділу IV Положення 13-1 передбачено, що контроль заявником стану розгляду його звернень, поданих через вебпортал, здійснюється шляхом звернення до відповідних розділів вебпорталу, у яких фіксується інформація про стан їх проходження.
Зазначена послуга реалізується виключно через вебпортал за реєстраційним номером заяви або за допомогою введення прізвища, імені, по батькові заявника та дати надсилання заяви, скарги, запиту тощо.
Отже, враховуючи той факт, що заяву про призначення пенсії подано через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (в електронній формі), інформація щодо рішення про відмову у призначенні пенсії автоматично надійшла та доступна заявнику (користувачу електронної послуги) відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу IV Положення 13-1 на електронній персональній сторінці користувача послуг вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду.
Також вказано, що 06.02.2024 на вебпортал Пенсійного фонду України надійшло звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду, на яке надана відповідь від 16.02.2024 №4600-4187/Г-53/8-1300/24 та долучено копію рішення від 09.02.2024 №056650008040, які скеровано в особистий кабінет вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України.
На доказ вищевказаного суду надані копія відповіді від 16.02.2024 №4600-4187/Г-53/8-1300/24 та докази її скерування.
Обґрунтовуючи строк звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України заявник наголошує на ознайомленні із рішенням від 09.02.2024 №056650008040 09.03.2026 із заперечень та додатків, поданих відповідачем на заяву про встановлення судового контролю.
Суд не приймає, пояснення заявника щодо не пропуску строку звернення, оскільки звернення ОСОБА_1 06.02.2024 через вебпортал Пенсійного фонду України, із заявою стосовно отримання відомостей про виконання рішення суду, підтверджує надання відповіді від 16.02.2024 №4600-4187/Г-53/8-1300/24 разом із копією рішення від 09.02.2024 №056650008040, які скеровано в особистий кабінет вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України про що суду надані відповідні докази.
Заявник не надав заперечень та не спростував факту наявності особистого кабінету на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, факту свого звернення через вебпортал до органу пенсійного фонду із заявою від 06.02.2024 та отримання відповіді від 16.02.2024.
Установлений частиною четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк звернення особою-позивачем з відповідною заявою передбачає, що така особа має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності на стадії виконання судового рішення упродовж цього відтинку, щойно дізнається або не могла не дізнатися, що суб'єкт владних повноважень діє відносно неї протиправно (видає не ті рішення або не видає відповідних рішень, займає пасивну позицію щодо виконання рішення суду, вдається до інших подібних дій).
Для визнання моменту відліку строку подання заяви має значення також обставина чи були дії, бездіяльність, рішення відповідача протиправними і чи особа-позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про юридичну природу такої поведінки (рішення, дії, бездіяльності), тобто коли вона насправді стала суб'єктом відповідних правовідносин, зумовлених протиправною поведінкою відповідача на стадії виконання рішення.
Важливо, що не будь-яка інформація, що стосується виконання судового рішення, може бути свідченням неналежного (протиправного) виконання рішення суду, а лише та, зі змісту якої можна визначити її протиправність.
Отже, день (явище, фактор), з якого починається перебіг строку оскарження, не є статичним, він є мінливим, ситуативним, динамічним, залежить від конкретних умов виконання судового рішення, послідовності та ролі дій суб'єктів виконавчого провадження.
Визначення цього дня має провадитися не стільки від якоїсь певної разової зовнішньої події, скільки від сукупності факторів, приміром таких, що залежать від ролі, характеру та ступеня участі як стягувача, так і боржника. Власне зі співвідношення змісту дій суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, з одного боку, і дієвого ставлення стягувача до таких дій, з другого, можна визначити правову природу цих дій, час, з якого вони виникли й упродовж якого вони тривають, а звідси визначити, чи знав про них позивач, і якщо реально знав (не міг не знати) і через якийсь проміжок часу звернувся за захистом від них, то тоді можна уяснити правову природу цього звернення й визначити, чи воно було вчасним або відбулося з пропуском строку.
Водночас, суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, заява, що подана в порядку статті 383 КАС України, не відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою статті 383 КАС України
До суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України), позивач звернувся, з суттєвим пропуском встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України, десятиденного строку.
У постанові від 10 липня 2023 року у справі №9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов'язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Тобто перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними з примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 травня 2021 року у справі №9901/598/19 зазначала, що зі змісту частин першої та четвертої статті 383 КАС України вбачається, що строк для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку цієї статті починає свій перебіг від дня, коли особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду певних рішень, вчинення ним дій чи допущення бездіяльності, які така особа просить визнати протиправними у відповідній заяві, або ж - про порушення відповідачем її прав, підтверджених рішенням суду, в інший спосіб.
У постанові від 14 липня 2022 року у справі №295/9823/21 Верховний Суд дійшов висновку, що правила статей 122, 123 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду та наслідків їх пропущення є загальними, підлягають застосуванню у випадку звернення до суду із адміністративним позовом, а не із заявою у порядку статті 383 КАС України.
Зазначені висновки щодо застосування строків звернення з заявою узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі №990/23/22.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
На переконання суду про рішення прийняте відповідачем на виконання рішення суду, позивач повинен був дізнатися також з моменту ухвалення постанови від 23.06.2025 про закінчення виконавчого провадження ВП № 74485115, яку додано заявником до заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, при цьому не вказано про вчинення відповідних дій з метою оскарження рішення відповідача прийнятого в порядку виконання судового рішення, суду не надані докази про наявність перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте відповідачем.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом (заявами) обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вказана позиція підтверджена правовим висновком у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 №360/4485/19.
Частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Буряк І.В.