Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідком розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
23 березня 2026 року Справа №200/159/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 20 листопада 2023 року по справі за його позовом до Державної судової адміністрації, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/159/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Державної судової адміністрації (далі - ДСА), Служби судової охорони (далі - ССО), Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (далі - ТУ ССО у Донецькій області) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 20 листопада 2023 року (із врахуванням ухвал про виправлення описки від 22 та 24 листопада 2023 року) позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ТУ ССО у Донецькій області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; зобов'язано ТУ ССО у Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 21 грудня 2023 року.
22 грудня 2023 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання ТУ ССО у Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року.
15 січня 2026 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 , адвоката Шевченко С.В., про зміну встановленого порядку та способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року по справі № 200/159/23 шляхом встановлення нового способу виконання зазначеного рішення: стягнення з ТУ ССО у Донецькій області на користь ОСОБА_1 невиплаченої суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297 781,43 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у 20-й строк з дня її находження […].
Ухвалою суду від 11 березня 2026 року розгляд заяви про зміну встановленого порядку та способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року по справі № 200/159/23 вирішено здійснювати в порядку письмового провадження; запропоновано ДСА, ССО та ТУ ССО у Донецькій області надати суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали письмові пояснення щодо поданої заяви.
Ухвала суду від 11 березня 2026 року згідно з відомостями програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» була доставлена до Електронних кабінетів представника заявника, ДСА, ССО та ТУ ССО у Донецькій області 13 березня 2026 року.
Станом на 23 березня 2026 року заяв чи клопотань від ДСА, ССО та ТУ ССО у Донецькій області до суду не надійшло.
Заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду обґрунтована наступним.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року по справі № 200/159/23 позивачу було видано виконавчі листи, які були направленні до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
6 лютого 2024 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Мінюсту було відкрито виконавчого провадження № 76351523.
У відповідь на постанову та вимогу від 7 лютого 2025 року державного виконавця боржник повідомив, що службою здійснено нарахування винагороди та ведеться відповідна робота щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду. Невиконання рішення суду в частині виплати додаткової винагороди боржником обґрунтовується відсутністю відповідних асигнувань.
3 лютого 2025 року представник позивача, адвокат Шевченко С.В., звернулась з письмовим запитом до ТУ ССО у Донецькій області, в якому просила виплатити в повному обсязі згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/159/23 заборгованість з додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 ,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року, а також надати довідку про нараховану та невиплачену ОСОБА_1 суму додаткової винагороди.
У відповідь на запит ТУ ССО у Донецькій області листом від 25 лютого 2025 року повідомило, що ними ведеться робота щодо отримання з державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби додаткової винагороди на підставі рішень суду. Щодо строків виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду зазначено, що після надходження на рахунок коштів для виплати ОСОБА_1 зазначена сума буде перерахована у найкоротший термін. Згідно з розрахунком потреби в коштах на виплату співробітнику ТУ ССО у Донецькій області додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року заборгованість з виплати додаткової грошової допомоги ОСОБА_1 складає 297 781,43 грн.
З метою виконання рішення суду у справі № 200/159/23 представник позивача, адвокат Шевченко А.Є., також звернулась з адвокатським запитом до ССО.
Листом від 13 травня 205 року (вих. № 30/01.30-02.2-626) ССО повідомила, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у відповідності до наявних рішень суду, залишається не виплаченою 3970 особам з числа діючих чи колишніх працівників ССО на території всій України. Черговість виплат за рішенням суду встановлюється за датою набуття законної сили рішення суду. Станом на 9 травня 2025 року на вказаному обліку рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/159/23 щодо виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди обліковується за номером 935. Територіальними управліннями на користь співробітників у справах, де предметом спору була виплата додаткової винагороди згідно з Постановою № 168, на всій території України починаючи з 2022 року повністю виконано рішення суду лише у 10 справах, у 7 справах рішення суду виконано частково. Невиплата пояснюється відсутністю фінансування.
7 березня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Шевченко С.В., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297 781,43 грн та стягнути з ТУ ССО у Донецькій області не виплачену додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297781,43 грн.
Ухвалою суду від 13 березня 2025 року по справі № 200/1644/25 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі з тієї підстави, що заявлені позовні вимоги відносяться до одного із способів виконання рішення суду, вказують та наявність спору з тих самих підстав між тими самими сторонами, та можливість захисту своїх прав шляхом подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2025 року ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року залишена без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року ухвалу Донецького окружного суду від 13 березня 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 травня 2025 року у справі № 200/1644/25 залишено без змін.
Отже, зміна способу захисту порушеного права на стягнення додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297 781,43 грн є належним способом виконання рішення суду у справі № 200/159/23.
Станом на сьогоднішній день нарахована на виконання рішення Донецького окружного суду від 20 листопада 2023 року по справі № 200/159/23 сума заборгованості в розмірі 297 781,43 грн ОСОБА_1 не виплачена.
Розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться уст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, […].
У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Частиною 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, […] є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, встановленими раніше.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Як встановлено судом, станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/159/23 сума додаткової винагороди, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року, нарахована у розмірі 297 781,43 грн, ОСОБА_1 не сплачена.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд має зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги встановлені судом обставини, керуючись приписами ст. 378 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в частині зобов'язання ТУ ССО у Донецькій області виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000,00 грн на місяць (пропорційно в розрахунку на місяць) за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року - шляхом стягнення з ТУ ССО у Донецькій області на користь ОСОБА_1 не виплаченої суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у розмірі 297 781,43 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 248, 256, 294, 295, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/159/23 за його позовом до Державної судової адміністрації, Служби судової охорони, Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в адміністративній справі № 200/159/23 спосіб виконання судового рішення, визначений з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 , в частині зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області виплатити заявнику додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 ,00 грн на місяць (пропорційно в розрахунку на місяць) за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року, на новий спосіб виконання судового рішення в цій частині:
«Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43532003, зареєстроване місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., буд. 43) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) невиплачену суму додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2022 року у загальній сумі 297 781 (двісті дев'яносто сім тисяч сімсот вісімдесят одна) грн 43 коп.».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна