Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 березня 2026 року Справа№200/797/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора за період з 17.04.2024 року по 31.12.2024 року, з 31.01.2025 року по 30.06.2025 року, з 30.08.2025 року по 05.11.2025 року, з 06.11.2025 року по 28.01.2026 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 70000,00 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави агресора за період з 17.04.2024 року по 31.12.2024 року, з 31.01.2025 року по 30.06.2025 року, з 30.08.2025 року по 05.11.2025 року, з 06.11.2025 року по 28.01.2026 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 17.04.2024 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).
Зазначає, що з починаючи з 17.04.2024 року брав участь у бойових (спеціальних) завданнях у зоні бойових дій - у межах Харківської області на відстані приблизно 850 м від лінії зіткнення і характер виконуваних завдань відповідає критеріям першого ешелону оборони (до ротного опорного пункту включно), а тому набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань, відповідно до п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в редакції постанови КМУ від 12.04.2024 № 419.
Попри це позивачу за час несення служби лише у січні, липні та серпні 2025 року було нараховану спірну додаткову винагороду при тому що характер службових обов'язків за час проходження служби не змінювався.
На адресу відповідача щодо виплати позивачу спірної винагороди був скерований адвокатський запит від 04.11.2025 року.
У відповіді на вказаний адвокатський запит було повідомлено, що ОСОБА_2 на підставі бойових наказів залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно в межах вказаного у запиті періоду.
Вказує, що відповідач, не видаючи наказ на донарахування додаткової винагороди, передбаченої законодавством, порушує право позивача на її отримання, тому позивач змушений звернутися суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач надав письмовий відзив 18.03.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що на адвокатський запит представника позивача ОСОБА_3 було повідомлено, що ОСОБА_2 на підставі бойових наказів залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно в межах вказаного у запиті періоду.
На підставі наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_4 нараховано та виплачено одноразову винагороду в розмірі 70000 гривень за три періоди по 30 сумарно обчислених днів виконання бойових завдань.
Факти виконання бойових(спеціальних) завдань зафіксовано у журналах бойових дій, витяги з яких надаються.
Одноразова грошова винагорода в розмірі 70000 гривень ОСОБА_5 була нарахована та виплачена із врахуванням до 30 сумарно обчислених днів періодів з 01.01.2025 по 30.01.2025, з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 31.07.2025 по 29.08.2025.
Для виплат одноразової винагороди за інші періоди не було підстав у зв'язку із ненадходженням на момент подання адвокатського запиту рапорту начальника підрозділу про виконання відповідних завдань з квітня 2024 року.
Звертає увагу на те, що підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 (далі - Особливості) передбачено, що одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень на період воєнного стану виплачуються військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно.
За змістом пункту 8 Особливостей обов'язковими документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є також рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань , періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Рапорти про залучення ОСОБА_6 до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у позові за спірний період (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні.
Наголошує, що позивач помиляється з тлумаченням понять «ведення бойових дій» та «перебування в певному ешелоні оборони».
Надані до позовної заяви відомості особової картки грошового забезпечення та архівних відомостей чітко вказують на повну та своєчасну виплату належного грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 168 за вказаний нею період.
Крім того, в низці судових справ Верховний Суд сформував чіткі і однозначні правові висновки щодо необхідності судами забезпечувати ефективний судовий захист та щодо кола обставин, які суди повинні встановлювати задля ефективного судового захисту у подібних спірних правовідносинах.
З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ІD-паспорт № НОМЕР_3 , виданий 02.06.2017 року.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) з 17.04.2024 року по дійсний час, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2024 року № 2353 позивач з 17.04.2024 року по теперішній час виконує завдання в зоні ведення активних бойових дій та приймає участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи в межах Харківської області.
Згідно з довідкою НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.03.2025 року № 1184 року позивач дійсно у період з 26.04.2024 року по 13.08.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Мала Вовча, н.п. Нестерне Харківської області.
Вказана довідка є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 09.04.2025 року позивачу надано статус учасника бойових дій.
Суд зазначає, що довідка № 1184 від 14.03.2025 року, яка видана за період з 26.04.2024 року по 13.08.2024 року, є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Водночас, ця довідка не є документом, що підтверджує участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726.
На адресу відповідача був скерований адвокатський запит від 04.11.2025 року з стосовно документів про виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Листом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.01.2026 року відповідач повідомив, що ОСОБА_2 на підставі бойових наказів залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно в межах вказаного у запиті періоду.
На підставі наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивачу нарахована та виплачена одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за три періоди по 30 сумарно обчислених днів виконання бойових завдань за періоди з 01.01.2025 по 30.01.2025, з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 31.07.2025 по 29.08.2025.
Для виплат одноразової грошової винагороди за інші періоди не було підстав у зв'язку із ненадходженням рапорту начальника підрозділу про виконання відповідних завдань з квітня 2024 року.
З указаних наказів про нарахування позивачу грошової винагороди в розмірі 70000 гривень вбачається, що під час їх прийняття враховувалися журнали бойових дій і бойові накази з урахуванням відповідних рапортів, оскільки виплата зазначених винагород військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідних командирів за місцем проходження військової служби.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_6 відділу прикордонної служби (тип С) 4 ПРИККШР 1 ПРИКЗ про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій ОСОБА_1 :
в період з 10.05.2024 року по 19.05.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Мала Вовча Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 20.05.2024 року по 30.06.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Кругле;
в період з 01.07.2024 року по 08.07.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Кругле;
в період з 09.07.2024 року по 31.07.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.08.2024 року по 02.08.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 03.08.2024 року по 30.09.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 17.10.2024 року по 31.01.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.02.2025 року по 15.05.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 16.05.2025 року по 30.06.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.07.2025 року по 31.08.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.09.2025 року по 12.09.2025 року та 30.09.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.10.2025 року по 31.10.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області;
в період з 01.11.2025 року по 05.11.2025 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Нестерне Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області.
Разом з тим, за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ № 419 від 12.04.2024 року в розмірі 70000 гривень ОСОБА_1 була нарахована та виплачена із врахуванням до 30 сумарно обчислених днів періодів тричі: з 01.01.2025 по 30.01.2025, з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 31.07.2025 по 29.08.2025, про що свідчать витяги з відповідних наказів та довідка відповідача від 06.11.2025 року про грошове забезпечення позивача за 2025 рік.
Водночас, додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях в розмірі 100000 гривень виплачувалась позивачу у 2025 році щомісяця.
При цьому, позивач вважає, що має право ще й на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 419 від 12.04.2024 року в розмірі 70000,00 грн. за весь час проходження військової служби, починаючи з 17.04.2024 року.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Згідно з вказаною нормою суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Згідно з ч.1 цього Закону, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває в дійсний час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 419 від 12.04.2024 року, установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1311 у Постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, зокрема в абзаці другому пункту 1-1 після слів: в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора доповнено словами: на території держави-агресора, а слова на території противника замінено словами: на території держави-агресора.
Згідно з п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
05.09.2023 року набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Наказ №726, Особливості виплати додаткової винагороди № 726).
Відповідно до пп. 4 п. 2 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбачено, що на період воєнного стану виплачуються: одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
У пункті 8 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 зазначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
З зазначених документів позивачем надано лише витяги з журналу бойових дій.
Пунктом 9 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 передбачено, що облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей.
Також згідно з п. 11 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726 установлено, що виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.
У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.
Пунктом 12 Особливостей № 726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України
Отже, згідно з п.1-1 Постанови № 168 передбачено, що військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора.
При цьому, механізм виплати вказаної додаткової одноразової винагороди, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та відповідних заходів, у межах спірних правовідносин, урегульовано Особливостями виплати додаткової винагороди № 726.
Як зазначено вище, пунктом 8 указаних Особливостей визначені документи, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, до яких належить, зокрема, рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь «кожного» військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.
Саме з урахуванням відомостей в указаних рапортах начальника (командира) підрозділу видаються накази про виплату винагород, у тому числі спірної в цій справі одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відповідні рапорти про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, а також відсутні бойові накази (бойові розпорядження).
Водночас, за вказані та інші спірні в цій справі періоди позивачу також нараховувалася додаткова винагорода з розрахунку 100000 гривень на місяць, суми яких не є спірними у цій справі.
Проте, суд ураховує цю обставину як таку, що свідчить про видання наказів про виплату позивачу додаткової винагороди в розміні 100000 гривень, у тому числі одноразової винагороди, з урахуванням зазначених у відповідних рапортах відомостей.
Суд зауважує, що наведені вище витяги з журналу бойових дій вказують на те, що позивач міг брати учать у перелічених бойових діях та заходах, але саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу підтверджує участь кожного військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень.
Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів та документального підтвердження виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника не надано, з огляду на що суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Отже, Наказ №726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що у спірних періодах 2025 року відповідачем позивачу було нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн.
Разом з тим, позивачем вищенаведених копій документів суду надано не було, а судом не встановлено, відповідно, у адміністративного суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем невідповідності дій військової частини НОМЕР_1 під час нарахування і виплати додаткової винагороди передбаченої п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року саме в розмірі 700000,00 грн. критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи докази від НОМЕР_2 прикордонного загону в матеріалах справи наявні. Зокрема, як зазначено вище, у спірних періодах позивачу сплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн. та тричі з розрахунку 70000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», у позовних вимогах відмовлено, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
На підставі положень Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 березня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова