Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
23 березня 2026 року Справа №200/1994/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №1158 від 18.07.2025 року "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання" в частині застосування до старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
До позову додано клопотання про забезпечення позову, в якому позивач просить суд:
зупинити дію наказу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 18.07.2025 №1158 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 , - до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили;
заборонити Головному управлінню Національної поліції України в Донецькій області вчиняти дії щодо виконання зазначеного наказу, зокрема: виключення зі списків особового складу; припинення виплати грошового забезпечення; оформлення звільнення.
Подану заяву про забезпечення позиву обґрунтовано тим, що позивача буде фактично звільнено зі служби, він втратить грошове забезпечення та, навіть у разі задоволення позову судом, відновлення порушених прав потребуватиме значних додаткових зусиль. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача. Позивач окремо звертає увагу на те, що наказ винесено з істотними порушеннями процедури службового розслідування; позивач не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування; судом апеляційної інстанції встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача; до позивача безпідставно застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної заяви в порядку письмового провадження.
Застосування забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 цього Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову може бути застосовано судом виключно за наявності обставин, визначених у статті 150 КАС України, що підлягають доведенню позивачем та встановленню судом задля вжиття таких заходів.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, а відновлення прав позивача потребуватиме значних зусиль.
Задоволення заяви про забезпечення позову з підстав очевидної протиправності наказу означатиме погодження судом із твердженням заявника про наявність у рішенні відповідача порушень закону, без розгляду справи по суті, без перевірки фактичних обставин справи та без дослідження доказів, погодиться із, що фактично буде свідчити про надання оцінки спірному наказу до вирішення справи по суті.
В такому випадку наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, мають існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з таких підстав має бути переконаним у тому, що таке рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, будуть свідчити про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
Аргументи позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом за відсутності на те підстав є за своїм змістом, підставами позову, надання оцінки яким має здійснюватися під час судового розгляду справи по суті. Слід зауважити, що скасування судом індивідуального акту є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб'єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій.
В цьому випадку протиправність оскаржуваного наказу відповідача не є очевидною, фактичні обставини підлягають встановленню та доведенню належними доказами, оцінка спірного наказу має здійснюватися під час розгляду справи по суті із застосуванням норм права, що регулюють спірні правовідносини .
Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, що стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про протиправність такого рішення та істотне ускладнення виконання рішення суду через невжиття заходів забезпечення позову. Факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Застосування судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу відповідача №1158 від 18.07.2025 "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання" в частині застосування до старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та заборону відповідачу вчиняти дії щодо виконання зазначеного наказу, означатиме фактичне продовження судом службових відносин між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою грошового забезпечення тощо. Таким чином, судом фактично буде постановлено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 07.08.2025 у справі № 320/8739/24.
Суд погоджується із тим, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень безумовно справляють певний вплив на суб'єктів, яких воно стосується. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовною підставою застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
У даному випадку наслідки є юридичними, тобто зворотними, законодавством передбачено право на поновлення на посаді у разі незаконного звільнення особи та стягнення на її користь з роботодавця у такому випаду грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а тому звільнення позивача у зв'язку можливою реалізацією відповідачем оскаржуваного у цій справі наказу також не може бути підставою для забезпечення позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 12.03.2025 у справі № 380/20209/24, від 11.12.2024 у справі № 280/4194/24.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому можуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28.02.2024 у справі №380/14241/23, від 14.03.2024 у справі №540/7262/21, від 16.04.2024 у справі №140/1568/23.
У цій справі під час розгляду клопотання позивача суд дійшов до висновку про відсутність фактів та доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення судового рішення у адміністративній справі, або неможливість виконання судового рішення без вжиття таких заходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик