Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 березня 2026 року Справа№200/105/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61022 м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у виплаті недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 недоотриману пенсію після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85 грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не виплачено недоотриману пенсію померлого ОСОБА_2 , у розмірі 109 192,85грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023р. по справі №636/5142/21.
19.01.2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого наголосив, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини надається свідоцтво про право на спадщину.
Разом з цим свідоцтво про право на спадщину в межах даного спору надано не було.
Крім цього відповідач вважає, що виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера за рішенням суду про визнання права власності нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку № 22-1 не передбачена.
Враховуючи вказане відповідач вважає позов безпідставним.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про смерть від 02.04.2019 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14.11.1958.
Листом б/н від 22.12.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Листом без дати та номеру ГУ ПФУ у Харківській області запропонував позивачу звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України.
24 липня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, яке набуло законної 27.10.2023 року, було винесено рішення по справі № 636/5142/21 яким суд Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотриману пенсію за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 у розмірі 109 192,85грн.
В подальшому як не заперечується сторонами, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю спадкодавця та додав разом з іншим вказане рішення суду.
У відповідь на звернення Позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 30.09.2025 № 20147-30510/С-03/8-2000/25 повідомило, що відповідно до Закону виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера за рішенням суду про визнання права власності не передбачено. Підстави для виплати недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 Позивачу ОСОБА_1 відсутні
Не погоджуючись із наведеним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Стаття 4 Закону № 1058-IV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (стаття 9 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.
Згідно з статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова, яке набуло законної 27.10.2023 року, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на недоотриману пенсію за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 у розмірі 109 192,85грн.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За викладених обставин, позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, а отже, відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася неотриманою останнім за життя.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.
З огляду на вищевикладене суд вважає за належне:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у виплаті недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 недоотриману пенсію після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85 грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064, 96грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61022 м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у виплаті недоотриманої пенсії після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 недоотриману пенсію після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.07.2017 по 31.10.2018 в сумі 109 192,85 грн., згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.07.2023 року по справі № 636/5142/21.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61022 м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1064 грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка