23 березня 2026 рокуСправа №160/6857/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі №160/6857/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
20.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку як військовозобов'язаного громадянина іноземної держави ОСОБА_1 та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку громадянина іноземної держави ОСОБА_1 .
При цьому у позовній заяві позивачем викладено клопотання про забезпечення доказів, у якому останній просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 особову справу військовозобов'язаного ОСОБА_1 , відомості про якого внесено до реєстру Оберіг за №220620231425310600125.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві у зв'язку із тим, що ця позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати (не підтверджено повноваження підписанта).
Дослідивши клопотання позивача про забезпечення доказів у справі №160/6857/26, суд доходить висновку про повернення позивачеві, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення доказів встановлено ст. 116 КАС України.
Так, ч. 1 ст. 116 КАС України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
При цьому ч.3 ст.116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Водночас, згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 , в якій заявлено клопотання про забезпечення доказів, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписана як представником позивача - адвокатом Кушнір Валерієм Володимировичем.
На підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 , представником не подано до суду жодного документу.
Наданий разом із позовною заявою ордер серії АЕ №1050247 від 12.03.2026 не може вважатися таким документом, бо зі змісту цього ордеру слідує, що в ньому зазначено назву органу, у якому надається правова допомога - Дніпровський районний суд Дніпропетровській області, водночас позовна заява ОСОБА_1 подана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Таким чином, підписант позовної заяви не міг діяти від імені позивача за правилами представництва.
Зважаючи на те, що до клопотання про забезпечення доказів не додано жодного документа, який би підтверджував волевиявлення позивача - ОСОБА_1 , на надання повноважень адвокату Кушнір В.В. щодо здійснення представництва інтересів позивача саме у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, суд доходить висновку, що клопотання про забезпечення доказів має бути повернуто позивачеві, як таке, що підписано особою, яка не має права його підписувати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 114, 116, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі №160/6857/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова