23 березня 2026 року Справа 160/6430/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2026 року № 262740003002 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 - 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний - за 2017 - 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11* 1,14*1,197**1,0796* 1,115 та щодо невиплати їй пенсії у відповідному розмірі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 - 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний, тобто за 2017 - 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197;1,0796 та 1,115, а Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язати у зв'язку з проведеним таким перерахунком пенсію їй виплачувати.
Згідно пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз'яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Згідно з приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Так, суд звертає увагу, що в порушення наведених норм, позивачем нечітко сформовано позовні вимоги, а саме не зазначено суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення від 21.01.2026 року № 262740003002 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Таким чином, позовна заява підлягає уточненню та оформленню у відповідності зі статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретних оскаржуваних актів індивідуальної дії.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 460/10097/24 від 21.10.2025 року розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду та прийшов до висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/19263/24.
Отже, в даному випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В даному випадку, звернувшись до суду з цим позовом 17.03.2026 року, позивач заявила позовні вимоги з 01.03.2022 року, що свідчить про пропуск нею шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Відповідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності в частині позовних вимог з 01.03.2022 року по 16.09.2025 року.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.
В прохальній частині позовної позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення та визнання протиправною бездіяльності відповідача).
Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн., виходячи із розрахунку: (3328,00 + 3328,00) * 0,4*0,8, однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2129,92 грн. за дві вимоги немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з наданням її копії для відповідачів; надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення в частині позовних з 01.03.2022 року по 16.09.2025 року; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2129,92 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська