24 березня 2026 року Справа №160/7457/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення у справі №160/7457/19,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року розглянуто справу №160/7457/19 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 11.08.2017, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 годувальником ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 №190, та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
07 серпня 2020 року вказане рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання клопотання про зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати протягом 20 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відомості, разом з підтверджуючими документами, про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, необхідні для розгляду питання про накладення штрафу за невиконання рішення суду: прізвище, ім'я, по-батькові та код РНОКПП.
16 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про звільнення від сплати штрафу, яке надійшло надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач вказує на належність виконання ним рішення суду в даній справі, а також пояснює обставини виконання його відповідним чином.
23 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано звіт про виконання рішення суду у справі №160/7457/19, що надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що Розрахунок заробітної плати годувальника ОСОБА_2 станом на 08.04.2017 з урахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190 проведено таким чином: 253,44 (оплата в зоні відчуження) + 718,08 (оплата за надурочний час) + 8,32 (оплата за нічний час) + 321,30 (збережена заробітна плата) = 1301,14. Оскільки ОСОБА_2 в зоні відчуження відпрацював 10 днів (менше календарного місяця), заробіток приведено до повного місяця згідно з Механізмом перерахування коштів, які спрямовуються на виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2004 № 1215: 1301,14 (оплата за 10 днів в зоні відчуження)/10 днів х 25,4 + 337,92 (оплата за вихідні та святкові дні)/100000 = 0,03643 грн. Згідно зі статтею 54 Закону України 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тисячі карбованців (0,03000 грн). 0,03000 грн (заробіток для розрахунку)/0,00179 грн (середня по Н/Г) = 16,75978. Тож, з урахуванням довідки від 21.11.2005 № 190 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_2 станом на 08.04.2017 становив 16,75978. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 станом на 08.04.2017 становив: 928,81 грн х (середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік) х 16,75978 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за травень 1986 року) х 70% (відсоток втрати працездатності) = 10896,66 грн + 379,60 грн (додаткова пенсія як інваліду ЧАЕС ІІ групи, категорії 1) = 11276,26 грн. Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740,00 грн. Тож, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір пенсійної виплати годувальника ОСОБА_2 становив 10740,00 грн.
Вирішуючи питання про прийняття звіту суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Як вже раніше вказував суд, предметом судового контролю в даній справі є виключно обставини належності виконання відповідачем рішення суду, а не загальна оцінка стану пенсійного забезпечення позивача.
Так, рішенням суду фактично зобов'язано відповідача обчислити позивачу пенсію виходячи з пенсії годувальника. При цьому прямо визначено порядок визначення пенсії годувальника:
1) отримувана на момент смерті;
2) та з урахуванням постанови районного суду про перерахунок пенсії годувальника з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 №190.
Таким чином, пенсія позивача має обчислюватися виходячи з пенсії годувальника на момент смерті та із застосуванням довідки від 21.11.2005 №190.
Годувальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пенсія годувальника на виконання рішення суду в даній справ із 22.03.2012 року перерахована 22.09.2015 року згідно розпорядження №180994. Вже з цього розпорядження вбачається, що пенсія годувальника перевищувала максимальний розмір, в зв'язку з чим була обмежена відповідним чином. При цьому таке перевищення мало наступний розмір: з 22.03.2012 року пенсія призначена у розмірі 11225,46 грн, до виплати 8220,00 грн. Вказане має значення в аспекті порядку величин, застосованих при розрахунках.
Про те, що пенсія годувальника після перерахунку обмежена максимальним розміром годувальнику доведено листом від 21.12.2025 року №15758/08/18 (а.с. 33).
Сама ж довідка наявна в матеріалах справи (а.с. 40) та містить відомості про 10 днів залучення позивача до роботи в зоні відчуження і розмір виплаченої за це заробітної плати.
Ініціюючи процедуру судового контролю в даній справі позивач стверджувала, що відповідач обчислив та призначив їй пенсію без врахування заробітку її чоловіка, обчисленого з урахуванням довідки №190. На виконання рішення суду в даній справі відповідач спочатку виплачував пенсію належним чином, а після спливу 5 років (з червня 2025 року) з власної ініціативи зробив перерахунок пенсії позивача та застосував розмір пенсії померлого годувальника, який він отримував на момент смерті, як сталий показник, без перерахунків та індексацій в подальшому.
Суд повторно наголошує: загальні питання пенсійного забезпечення позивача не охоплюються судовим контролем в даній справі. Рішенням суду не вирішувалося питання про те, як треба перераховувати, в т.ч. індексувати, пенсію позивача. Натомість фактично визначено алгоритм для обчислення пенсії позивача: виходячи з розміру пенсії годувальника станом на дату смерті, при цьому враховуючи довідку №190.
Як наслідок, суд в межах провадження щодо судового контролю може перевірити виключно ці обставини: чи обчислено пенсію позивача з пенсії годувальника станом на дату смерті та чи враховано при цьому під час визначення розміру пенсії годувальника довідку №190.
Питання про те чи вірно в подальшому перераховувалася пенсія позивача, належність її індексації, правомірність обмеження максимальним розміром пенсії годувальника або самого позивача, а також усі інші обставини, окрім вищевказаних, перебувають за межами процедури судового контролю, зв'язку з чим не підлягають оцінці та врахуванню з огляду на природу та призначення судового контролю.
Водночас, позивач вважала, що зменшення розміру її пенсії зумовлене саме тим, що відповідач припинив виконувати рішення суду в даній справі - перестав обчислювати пенсію годувальника з урахуванням довідки №190, що зумовило перерахунок від 26.05.2025 року та істотне зменшення розміру пенсії позивача. В разі, якщо такий перерахунок та зменшення пенсії дійсно зумовлені саме цією обставиною, в цілому вірним є звернення саме з заявою про встановлення судового контролю.
Адже дійсно, згідно розрахунку пенсії позивача на 28.02.2025 року її розмір складав 71933,10 грн (а з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром - 23610,00 грн), в той час як вже з 26.05.2025 року розмір пенсії позивача почав складати 5370,00 грн.
Таким чином, пенсія позивача зменшилася, в зв'язку з чим позивач припустила обставину невиконання саме рішення суду в даній справі, що і зумовило провадження з судового контролю.
Ще в листі від 08.07.2025 року №30297-22208/П-01/8-0400/25 відповідач на заяву позивача повідомляв, що обчислює пенсію позивача відносно пенсії годувальника з урахуванням довідки №190. Відповідач виходив з того, що розмір такої пенсії складає 10740,00 грн, а тому пенсія позивача має складати 5370,00 грн.
Тобто, відповідач не стверджував, що пенсія годувальника обчислюється без урахування довідки №190, натомість стверджував протилежне.
Перевіряючи цю обставину суд зазначає наступне.
В звіті від 20.03.2026 року відповідач детально розраховує розмір пенсії годувальника, при цьому вказує, що довідка №190 враховується. Перевіряючи цю обставину судом підтверджено, що заробіток для розрахунку відповідач обчислює безпосередньо з довідки №190, використовуючи саме вказані в ній величини.
Тобто, довідка №190 врахована при обчисленні розміру пенсії годувальника та, як наслідок, впливає на розмір пенсії позивача.
Також на вимогу суду зі звітом від 20.03.2026 року надано розрахунок пенсії годувальника саме на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розмір пенсії з надбавками склав 11276,26 грн, застосовано діюче на той час обмеження розміру пенсії величиною 10740,00 грн.
Тобто, в підсумку величина 10740,00 грн є результатом врахування довідки №190 при обчисленні пенсії годувальника. Таке обчислення проведено саме станом на дату смерті годувальника.
Слід зауважити, що спір в даній справі виник саме тому, що довідка №190 не враховувалася, спір вирішено на користь обов'язковості урахування такої довідки. Інші питання щодо даної довідки (наприклад, порядок врахування, правильність обчислень і тд) судом не вирішувалися, оскільки йшлося про прийняття до уваги документа як такого.
Відповідно, рішення суду є виконаним в повному обсязі.
Додатково суд вважає за необхідне підкреслити: вищевказані висновки не свідчать ані про правомірність, ані про протиправність стану пенсійного забезпечення позивача в цілому, оскільки такі висновки зроблені в межах процедури судового контролю та стосуються виключно обставин виконання рішення суду в даній справі. Зміст такого рішення визначено ще 04.03.2020 року і в рамках провадження щодо судового контролю суд перевіряє лише стан виконання рішення суду в даній справі.
Відповідно, слід повторно виснувати, що питання належності перерахунків пенсії позивача (в т.ч. проведення індексації) не може бути вирішено в рамках провадження щодо судового контролю.
Зважаючи на очевидність впливу на права позивача зміни розміру пенсії з 23610,00 грн до 5370,00 грн суд вважає за необхідне вказати, що така зміна може бути результатом не лише виконання рішення суду в даній справі. За результатами судового контролю встановлено, що зміна розміру пенсії позивача не пов'язана зі станом виконання рішення суду в даній справі.
Слід зазначити, що за весь час провадження щодо судового контролю позивач не надавала жодних доказів та навіть не заперечувала проти наданих відповідачем розрахунків розміру пенсії годувальника, зокрема, тих з них, які прямо містили відомості з довідки №190.
Таким чином, відсутні жодні докази та розумні підстави вважати, що зміна розміру пенсії позивача пов'язана з рішенням суду в даній справі.
Дійсно, позивач зверталася до суду з новим позовом в рамках адміністративної справи №160/22689/25, провадження в якій було закрито саме з посиланням на необхідність звернення в порядку судового контролю.
Водночас, висновки суду походять від предмету та підстав позову. Позивач у відповідній справі також виходила з того, що відповідач припинив враховувати довідку №190. Такі обставини дійсно мають досліджуватися в межах процедури судового контролю у справі №160/7457/19, адже саме в даній справі вирішено питання щодо обов'язків відповідача відносно довідки №190.
Проте, судом наразі встановлено, що зміна розміру пенсії позивача не є результатом незастосування довідки №190 - така довідка враховується при обчисленні пенсії годувальника та, як наслідок, позивача.
Відповідно, якщо позивач все ж вважає порушеним своє право в сфері пенсійного забезпечення, то вона повинна звертатися до суду з новим позовом, однак не формулюючи предмет та підстави позову відносно врахування довідки №190, адже не це є результатом зміни розміру її пенсії. Така обставина може бути результатом цілої низки обставин, які не можуть бути встановлені однозначно під час судового контролю, оскільки наразі йдеться лише про те чи виконує відповідач рішення суду щодо врахування довідки №190. Правова оцінка іншим діям відповідача не надається. Як наслідок, якими б не були дійсні підстави для зменшення розміру пенсії позивача (виправлення попередньої помилки органу Пенсійного фонду України, помилки арифметичного характеру під час застосування довідки №190 тощо), такі дії не охоплюються зобов'язанням, яке на відповідача покладено рішенням суду у даній справі. Відповідне зобов'язання стосувалося обов'язку обчислювати пенсію годувальника на дату смерті та з урахуванням довідки № 190, що відповідачем здійснено. Отже, рішення суду в даній справі виконане в повному обсязі.
Таким чином, суд визнає рішення суду в даній справі виконаним належним чином, що є підставою для прийняття звіту.
Щодо застосування до керівника відповідача штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судом встановлено, що рішення суду наразі є виконаним, а тривалість процедури судового контролю та поведінка відповідача в межах такої процедури не вказує на наявність підстав та необхідність застосування вищевказаного заходу впливу.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та звільнити його керівника від сплати штрафу за невиконання рішення суду в цій справі.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 256, 295, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про звільнення його керівника від сплати штрафу за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19 - задовольнити.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19.
Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №160/7457/19.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко