23 березня 2026 рокуСправа №160/30312/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців,15 код ЄДРПОУ 20551088) про визнання притиправним та скасування рішення,-
20.10.2025 року (17.10.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.10.2025 року за №046550009505 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 20.04.1986 року та архівних довідках № 1119, № 1120, № 1122, № 1124 та №1126 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів".
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення скасувати рішення від 01.10.2025 року за №046550009505 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/30312/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії. Заяву ОСОБА_1 було направлено для опрацювання в Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За результатами розгляду заяви було розгляду ухвалено рішення від 01.10.2025 №046550009505 про відмову в призначенні пенсії за віком. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 29 років 10 місяців 5 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано періоди роботи: згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 20.04.1986, оскільки титульна сторінка трудової заповнена з порушенням п. 2.11 та п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, а саме: відсутній підпис відповідальної особи, а також виправлення по батькові виконане без посилання на документ, на підставі якого вносились зміни, періоди роботи у колгоспі (далі - КСП), згідно архівних довідок про стаж: № 1119 від 28.08.2025 за період 1986-1990 роки, №1120 від 28.08.2025 за період 1991-1995 роки так як прізвище та по батькові позивача в довідці зазначено частково та не відповідають паспортним даним. періоди роботи згідно архівних довідок про заробітну плату №1122 від 28.08.2025 (за період 1991-1995), №1124 від 28.08.2025 (за період 1993-1997) та №1126 від 28.08.2025 (за період 1997-2000), оскільки відсутні документи передбачені п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (із внесеними змінами), а саме: особові рахунки (підтвердження первинними документами). Крім того, прізвище, по батькові - не відповідають паспортним даним позивача. Страховий стаж розраховано згідно додатково поданих документів з врахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5). Відповідно до п.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) у 2025 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 32 років, у 2028 році будуть мати відповідно до п. 2 цієї ж статті, у віці 63 роки, за наявності страхового стажу від 25 років. За таких обставин, як і вказують суди, належним способом захисту є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з врахуванням зазначених у рішенні суду висновків, а не зобов'язання призначити таку пенсію. Отже, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , 23.09.2025 року звернулася до відділу з питань призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення останній пенсії за віком, відповідно до екстериторіального розгляду заяв органами Пенсійного фонду України, заяву про призначення пенсії за віком було направлено для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області.
За наслідками розгляду заяви відповідачем було відмовлено в призначені пенсії за віком з посиланням на те, що до трудового стажу не зараховано періоди роботи позивача згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 20.04.1986 року, оскільки титульна сторінка трудової книжки заповнена з порушеннями, а саме на ній відсутній підпис відповідальної особи, а також на трудовій книжці виправлення «по батькові» виконане без посилання на документ, на підставі якого вносились зміни.
До того ж, до страхового стажу позивача не було враховано період її роботи у колгоспі (КСП) «Світло Жовтня» П'ятихатського району Дніпропетровської області, за період її роботи з 1986-1990 року відповідно до архівних довідок № 1119 та №1120 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів» так як прізвище позивача та по батькові в даних довідках зазначено частково та не відповідають її паспортним даним.
Крім того до страхового стажу позивача не враховано періоди її роботи згідно архівних довідок про заробітну плату № 1122 від 28.08.2025 року (за період 1991-1995 року), № 1124 від 28.08.2025 року (за період 1993-1997 року) та №1 126 від 28.08.2025 року (за період 1997-2000 року), оскільки в даних довідках прізвище та по батькові не відповідають паспортним даним позивача.
На підставі поданих позивачем документів, відповідачем позивачу було зараховано страхового стажу, 27 років 10 місяців та 26 днів. стажу. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788- ХІІ (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи, які засвідчують особливий статус особи.
Пунктом 2.9. Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Тобто, в моєму випадку, необхідними документами які повинні були бути долучені мною до заяви про призначення пенсії є: паспорт, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудова книжка.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) виклав окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування". Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та послідовний спосіб.
Страховий стаж, обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 32 років.
Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- ХІІ(далі -Закон № 1788-XII).
Слід зазначити, що Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з пунктом «а» статті 3 Закону № 1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі «Порядок № 637), пунктами 1 та 3 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті з Порядку № 637
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 року ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірний період роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
За змістом пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників» та службовців встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві, засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до п. 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Як вбачається з трудової книжки позивача колгоспника серії НОМЕР_2 від 20.04.1986 року, остання містить відповідні записи щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів, на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене мого конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Згідно архівної довідки виданої комунальною архівною установою. П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів" від 28.08.2025 року, № 1123, відповідно розпорядження №1 від 30.01.1993 року «Про передачу на баланс Виноградівської сільської ради» дитячих установ, було прийнято на посаду повара ОСОБА_1 , інші особи з відповідним прізвищем, ім'ям та по батькові за вказаний період відсутні.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Відтак, не зарахування стажу лише через відсутність підпису відповідальної особи у моїй трудовій книжці, а також виправлення по батькові відповідно до якого вносилися зміни, є порушенням органу Пенсійного фонду України, що посягає на гарантовані Конституцією України права позивача.
Саме тому, рішення від 01.10.2025 року за №046550009505 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 20.04.1986 року та архівних довідках № 1119, № 1120, № 1122, № 1124 та №1126 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів".
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.09.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 01.10.2025 року за №046550009505 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 20.04.1986 року та архівних довідках № 1119, № 1120, № 1122, № 1124 та №1126 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 23.09.2025 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко