23 березня 2026 рокуСправа №160/32084/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров'я;
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров'я;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та з врахуванням раніше здійснених виплат;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, індексації грошового забезпечення, та з врахуванням раніше здійснених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби за станом здоров'я одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна виплачуватись незалежно від наявності у нього вислуги 10 років і більше. При звільненні з військової служби позивач мав право на отримання від відповідача одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, яка обраховується з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн, визначеної постановою КМУ № 168. Відповідач неправомірно не включив до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали від 11.11.2025 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 14.11.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки №2456/29029 від 27.10.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач в період з 08.01.2025 року по 17.01.2025 року брав участь у виконанні бойових завдань в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
17 січня 2025 року під час виконання бойових завдань Позивач одержав вибухову травму, а саме: Вогнепальне осколкове сліпе поранення обох нижніх кінцівок, лівої стопи з вогнепальним переломом кісток стопи, лівої сідниці. Вогнепальна ампутація лівої кисті на рівні нижньої третини передпліччя.
Травма (поранення) пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджуються: довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 52 від 18 січня 2025 року.
Після отриманого поранення проходив стаціонарне лікування.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №316 від 26.10.2025 року, ОСОБА_1 був звільнений у запас з військової служби за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу))
Відповідач не нарахував та не виплатив станом на день звільнення одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, згідно частини 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII(далі - Закон № 2011-XII)передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XIIвійськовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України від 17.09.2020 №912-ІХ "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Отже, застереження щодо необхідності наявності вислуги 10 років і більше як передумови для виплати військовослужбовцям при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відноситься до правовідносин, в яких військовослужбовець звільняється з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням тощо.
У свою чергу, у разі звільнення військовослужбовця зі служби за станом здоров'я одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повинна виплачуватись незалежно від наявності у нього вислуги 10 років і більше.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.11.2020 по справі №822/3008/17, яка за предметом свого правового регулювання є аналогічною досліджуваному публічно-правовому спору.
У вказаній справі суд касаційної інстанції зазначив, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".
Окремо Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду наголосив, що в частині 2 статті 15 Закону №2011-XII відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як попередньо встановлено судом, позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме - за станом здоров'я.
Відповідно до пп.1 п. 1 Постанови КМУ від 22 вересня №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово- Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Норми щодо невключення винагород до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, містить Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550. Застосовуючи вищевказані Інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні.
Так частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХП, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону №2011-ХП.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №826/11679/17.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Так, ухвалюючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач при виключенні позивача зі списків особового складу військової частини не виплатив йому одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров'я.
Враховуючи зазначене, позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби за станом здоров'я, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абз.1 п.2 ст.15 Закону № 2011-XII упорядку, визначеному п.1 розділу XXXII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.
Відповідачем не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, як і документів на підтвердження відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги у такому розмірі.
Щодо перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям є виплатою, яка надається один раз на рік і не є обов'язковою. Вона виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення (без урахування винагород, таких як "бойові") за рішенням командира військової частини в межах наявного фонду грошового забезпечення.
Для отримання матеріальної допомоги військовослужбовець має подати рапорт на ім'я командира військової частини, вказавши причину звернення та надавши підтверджуючі документи. Виплата здійснюється на підставі наказу командира військової частини.
Порядок виплати та наявність коштів для цієї допомоги щорічно визначаються окремими дорученнями Міністра оборони. Ці доручення встановлюють конкретні підстави для виплати на поточний рік.
Відповідно до наказу №316 від 26.10.2025 року матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік позивачу виплачена.
Чинне законодавство України, що регулює порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та одноразових допомог при звільненні, не передбачає можливості повторного або додаткового нарахування одноразової допомоги після того, як вона вже була виплачена у встановленому розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо виплати індексації грошового забезпечення.
Індексація грошового забезпечення є державною гарантією, спрямованою на підтримання купівельної спроможності грошових доходів населення в умовах зростання цін (інфляції). Це не є додатковою виплатою, а механізмом збереження реального розміру вже існуючих доходів. Правові засади індексації визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Щомісячна додаткова грошова винагорода як складова грошового забезпечення для індексації.
Природа виплати за Постановою № 168 встановлює щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Хоча ця винагорода має особливий характер, пов'язаний з воєнним станом, вона є щомісячною виплатою, що носить постійний характер для осіб, які відповідають визначеним критеріям.
Судова практика Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що до складу грошового забезпечення, яке підлягає індексації, включаються всі складові, що мають постійний характер та не є одноразовими виплатами. Незважаючи на те, що додаткова винагорода за Постановою № 168 може бути скасована після закінчення воєнного стану або зміни обставин, під час її виплати вона є регулярною щомісячною складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Відмова у її включенні до бази індексації призводить до зменшення реального розміру грошового забезпечення, що суперечить суті індексації.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення з включенням до його складу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - Задовольнити частково
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як військовослужбовцю який звільнився з військової служби за станом здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з включенням до складу місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, сплаченої Позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168та з врахуванням раніше здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко