Справа № 740/7422/25 Головуючий у 1 інстанції Олійник В. П.
Провадження № 33/4823/350/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
23 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд
у складі: головуючого-судді Салая Г.А.,
захисника Царенка А.А., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом зазначено, що ОСОБА_1 24 грудня 2025 року в 20-45 год в м. Ніжині по вул. Ващенка поблизу буд.83 керував автомобілем Renault Kangoo, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'ягніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сухість в ротовій порожнині, в порушення п.2.5. ПДР від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ознак сп'яніння, на які вказував поліцейський у нього не було, оскільки він не перебував в стані наркотичного сп'яніння, а відмовився їхати до лікарні, щоб його не відвезли до ТЦК, оскільки про це говорив йому поліцейський поза фіксування камерою. Вказує, що йому не були роз'яснені його права та порядок проходження огляду. Зазначає, що всі події зафіксовані відеозаписом не були, оскільки один з поліцейський відвів його для спілкування в сторону, що не було зафіксовано. Направлення на огляд складалося не у його присутності.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника Царенка А.А., який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549858 від 24.12.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що поставив свій підпис та зазначив, що пояснення надасть у суді (а.с. 2).
Згідно наявного в матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звуження зіниці очей, які не реагують на світло, сухість ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 3).
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що на відеореєстратор поліцейського автомобіля зафіксовано рух автомобіля, який після подачі звукового сигналу про зупинку зупинився, за кермом перебував ОСОБА_1 . Водія перевірено документи та роз'яснено причину зупинки. У розмові поліцейський виявив у останнього ознаку наркотичного сп'яніння та озвучив їх. Водієві було запропоновано пройти медичний огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі, однак водій відмовився, після чого було роз'яснено, що у такому випадку також настає відповідальність та буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта щодо не безперервності відеозапису та не повного фіксування всіх подій суд приймає до уваги, проте відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Вказівка у скарзі на відсутність ознак сп'яніння не є слушними. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай