Номер провадження: 11-сс/819/36/26 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/2426/26 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/2426/26
23.03.2026 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12026231040000282 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27.02.2026, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Херсона, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 26.04.2026, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за таких обставин.
ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим слідством час та при невстановлених досудовим слідством обставинах, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу психотропних речовин, а саме у порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, де передбачено, що діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, користуючись месенджером Телеграм в чат-боті незаконно придбав з метою збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження №12026231040000283, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої відповідно до висновку експерта становить 2,4806 г, яку з метою збуту було окремо розфасовано у окремі згортки у кількості 15 штук, що є великим розміром, яку за експрес-накладною №20451376288801 доручив отримати у відділенні ТОВ «НОВА ПОШТА» №10 по вулиці Полковника Кедровського, 10 у м. Херсоні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не був обізнаний про його протиправну діяльність, та яку було вилучено працівниками поліції 25.02.2026 у період часу з 14:11 год. до 14:33 год. біля будинку № 10 по вулиці Полковника Кедровського, 10 у м. Херсоні.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Свої доводи мотивує тим, що органом досудового розслідування обґрунтовано доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, при цьому викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя помилково дійшов висновку, що запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, можливо при застосуванні щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та застосував запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя не надав належної оцінки тим фактам, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, що дає обґрунтовані підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, розуміючи можливість реального позбавлення волі.
Крім того, суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_8 може продовжити протиправну діяльність, оскільки єдиним джерелом заробітку являлась протиправна діяльність у сфері збути наркотичних/психотропних засобів та речовин, оскільки він офіційно не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має.
Судом також не прийнято до уваги, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 , а саме примусити змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
Також щодо ОСОБА_8 у Херсонському міському суді Херсонської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням за ч.2,3 ст.307 КК України.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27.02.2026 скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, позицію захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження, слідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026231040000282 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, на які послався слідчий суддя в ухвалі, та дав їм належну оцінку, а саме:
- протоколом огляду місця події від 25.02.2026, проведеним дізнавачем СД Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 в період час з 14:11 год. до 14:33 год. за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського, 10 поблизу відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» №10, в ході якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно видав працівникам поліції посилку з пошти з експрес-накладною №20451376288801, при відкритті якої було виявлено комп'ютерну мишку, всередині якої виявлено 15 окремих полімерних обмотаних липкою стрічкою червоного кольору згортків, при розкритті чотирьох з яких в кожному виявленозіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2026, який показав, що 25.02.2026 перебуваючи вдома у свого знайомого ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , отримав у останнього останні цифри товарно-транспортної накладної ТОВ «НОВА ПОШТА», а саме «8801», яку ОСОБА_8 попрохав його отримати у відділенні ТОВ «НОВА ПОШТА» №10, та отримавши - видав працівникам поліції;
- протоколом огляду мобільного телефону від 25.02.2026, яким встановлено, що мобільний телефон, вилучений під час особистого затриманого ОСОБА_8 , а саме марки ZTE Blade V50 Vita ( ZTE 8550) в корпусі синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . В ході проведення огляду мобільного телефону, на головному екрані виявлено мобільний застосунок доставки «Нової пошти». Увійшовши до вказаного мобільного застосунку виявлено профіль, який зареєстрований на ім'я « ОСОБА_12 » з номером телефону НОМЕР_3 . При огляді виявлено розділ «Мої посилки», при натисканні на який з'являється номер ТТН 20451376288801, натиснувши на «Повна інформація про посилку» встановлено: посилка за номером ТТН 20451376288801 отримана 25.02.2025 року о 12:45 год у відділенні №10, що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського (Будьонного), 10, дані одержувача « ОСОБА_12 , НОМЕР_3 , сплата за доставку посилки здійснено одержувачем у розмірі 72 грн. Крім того, у вказаному розділі виявлено інформацію щодо відправника посилки з вищевказаним номером ТТН, а саме: Відправник « ОСОБА_13 , тел. НОМЕР_3 », місце відправлення «м. Одеса, Аркадійське плато, 5/2 (тільки для мешканців), поштомат № НОМЕР_4 ;
- висновком експерта №СЕ-19/115-26/3035-НЗПРАП від 26.02.2026, відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина у 15 полімерних пакетах, які упаковано в сейф-пакет PSP1163487, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою PVP у складі речовини 2,4806 г,
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
25.02.2026 ОСОБА_8 в порядку ст.208, ст.615 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
26.02.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, послався на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2021 року, є особою з інвалідністю 2 групи, перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії, офіційно не працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю на утриманні не має, з середньою освітою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозру та обставини вчинення кримінального правопорушення визнав частково, пояснивши, що наркотичні засоби вживає, однак мети збуту не мав, підозра обґрунтована вагомими доказами, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Також слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, однак обвинувальний акт за ч.2, 3 ст.307 КК України щодо нього перебуває на стадії розгляду Херсонського міського суду Херсонської області, в рамках даного кримінального провадження щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчився та в подальшому прокурором не було надано клопотання про його продовження.
Також у судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуває на обліку у лікаря нарколога та на програмі замісної підтримувальної терапії, отримав 15 згортків особливо небезпечної психотропної речовини PVP, загальною вагою 2,4806г, слідчим суддею не встановлено факту збуту вказаної речовини, що також не заперечувалося прокурором в судовому засіданні, обставини вчинення кримінального правопорушення та підозру визнає частково, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю 2 групи.
Разом з цим, слідчий суддя врахував, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, однак вони мають порівняно невисокий ступінь, при цьому посилання на тяжкість вчинення кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Однак незастосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя визнав за необхідне відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 26.04.2026 року включно, та зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування щодо ОСОБА_14 більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано для особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положення ч.4 ст.194 КПК України вказують, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до сталої судової практики про застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового розслідування, запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно п.3 Рішення Конституційного Суду України № 14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу вбачається, що тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що зазначені в клопотанні слідчого мотиви й підстави поєднуються з такими ж вимогами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. та рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France judgment of 26 June 1991, Series 207 (1991) про те, що «попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі і не може бути "формою очікування" обвинувального вироку (п.51)».
Крім того, рішенням Європейського суду визначено, зокрема, у справі «Попков проти Росії» від 06 грудня 2007 року, про те, що «підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою».
Відповідно до п.«с», ч.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на свободу та особисту недоторканність) - кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи здійснюється за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У всіх випадках, коли ризику переховування підозрюваного (обвинуваченого) від органу досудового розслідування та суду можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного (обвинуваченого) має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).
Разом з тим, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які у даному випадку, відповідно до ч.2 ст.177, ст.181 КПК України, виправдовують застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора, основною підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 є тяжкість кримінального правопорушення, а наведені ризики прокурором в апеляційній скарзі відповідають застосованому щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Чинним КПК України не передбачено, що при підозрі або обвинувачені особи у вчиненні кримінального правопорушення, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, єдино-можливим запобіжним заходом може бути лише тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).
На переконання колегії суддів, з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції вважає, що незважаючи на підозру у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від процесуальних обов'язків не є надто високою.
У зв'язку із чим, щодо нього може бути застосований інший більш м'який вид запобіжного заходу, не пов'язаний з тримання під вартою.
Слідчий суддя дотримався вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього певних обов'язків, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства суспільства.
Інші посилання прокурора були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
З огляду на викладене, доводи, зазначені в апеляційній скарзі прокурора, про необхідність скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Аналізуючи сукупність наведених вище обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою, а запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у вказаній справі.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27.02.2026 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4