Номер провадження: 11-сс/819/39/26 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/2615/26 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/2615/26
23.03.2026 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12026231040000314 від 02.03.2026 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2026, якою щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Чулаківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.04.2026 включно із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, за таких обставин.
02.03.2026 близько 16:30 год. ОСОБА_9 , усвідомлюючи вище вказані обставини щодо дії воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, а саме на перехресті вулиць Студентська та Степана Разіна (нова назва вулиці Івана Мазепи) в м. Херсоні, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, повторно, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні одного удару рукою в область обличчя ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді синця губ зліва, садна нижньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито, незаконно з кишені штанів потерпілого заволодів його мобільним телефоном марки «Sаmsung» моделі «Galaxy A35», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 7962, 70 грн., а також шляхом ривку з шиї потерпілого зірвав срібний ланцюжок з медальйоном, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 2163, 60 грн., після чого покинув місце скоєння злочину з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальні збитки потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 10 123, 30 гривень.
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Також, 02.03.2026 близько 16:30 години ОСОБА_9 , переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, а саме на перехресті вулиць Студентська та Степана Разіна (нова назва вулиці Івана Мазепи) в м. Херсоні, розуміючи, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток є важливими особистими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою незаконного заволодіння вказаними документами, відкрито із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні одного удару рукою в область обличчя ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив відповідно до висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді синця губ зліва, садна нижньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого, відкрито, незаконно з сумки потерпілого заволодів його особистими документами, а саме: паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 та військовим квитком на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого місце вчинення злочину залишив, розпорядившись викраденими документами на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами.
Крім того, ОСОБА_9 02.03.2026 близько 17:00 год., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення статевої свободи та статевої недоторканності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, протиправно, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, а саме на території непрацюючого кафе «Два капітана» за адресою: м. Херсон, вул. Небесної Сотні, 14, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло потерпілої ОСОБА_11 з використанням геніталій, без її добровільної згоди, застосовуючи психологічне та фізичне насильство по відношенню до неї, яке виражалось у словесних погрозах та нанесенні тілесних ушкоджень, а саме хапанні за волосся та затиканні роту, утриманні потерпілої руками за тулуб, продовжуючи подавляти її волю до супротиву, вчинив дії сексуального характеру, а саме проник в тіло ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вагінальним способом, з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди.
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.152 КК України, - зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи.
02.03.2026 о 20.20 год. ОСОБА_9 затримано в порядку ст.208, 615 КПК України.
03.03.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подала на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Указує, що при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор лише послався на наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, не конкретизувавши їх та не зазначив чим такі ризики підтверджуються.
Будь-яких доказів (фактичних даних) на підтвердження реального існування ризиків, які б слугували підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, прокурором не надано.
Зокрема зазначає, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_9 , не є достатньою підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, який відповідно до ч.1 ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Вказує, що будь-яких доказів про неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі цілодобового домашнього арешту, прокурором не надано.
Крім того, суд, обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначив суму застави у максимальному розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, та є завідомо обтяжливим для підозрюваного.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2026 скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 відмовити, застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в разі залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшити суму застави до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду провадження. Клопотань про відкладення розгляду справи та обов'язкову участь підозрюваного ОСОБА_9 до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, позицію захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційні вимоги, просила їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною, кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до матеріалів справи, Слідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026231040000314 від 02.03.2026, щодо ОСОБА_9 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, §57).
На даному етапі обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.03.2026;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 , яка розповіла про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 02.03.2026 року, близько 17:00 години вона перебувала на вулиці Небесної Сотні в м. Херсон, коли до неї підійшов раніше невідомий їй хлопець на вигляд близько 30 років, який перебуваючи неподалік непрацюючого кафе «Два капітана» почав до неї чіплятись та хапати за одяг та казати, що зробить її щасливою. Перебуваючи біля кафе почав стягувати з неї одяг та нижню білизну, на що вона намагалась відбитись від нього та кричала, щоб він її залишив спокої, що годиться йому в матері. Після чого поставив «підніжку» від якої вона перечепившись впала на землю та в цей час він остаточно зняв з неї штани та нижню білизну повністю та тримаючи її за волосся примушував зробити оральне проникнення, вириваючи волосся нахиляв голову до його статевого органу, однак через те, що потерпіла пручалась та виривалась в нього не вийшло, при цьому потерпіла сильно подряпала його руки. Розповіла, що після чого він підняв її за волосся на ноги та стоячи за спиною здійснив вагінальне проникнення в її тіло та тримаючи за тулуб та таз здійснював статевий акт, при цьому вона намагалась вирватись, кричала, плакала та відчувала сильний біль в області піхви, однак чоловік закривав їй рот. Під час вчинення зґвалтування ще ображав її нецензурною лайкою. Після чого повідомила, що побачила чоловіків в камуфляжній формі, які проходили по вулиці та почала ще більше кричати, щоб останні звернули на неї увагу та після того як вони підійшли ближче, то відразу викликали поліцію та швидку;
- протоколом пред'явлення особи по фотознімкам для впізнання потерпілій ОСОБА_11 , в ході якого вона впізнала ОСОБА_9 , як такого, котрий 02.03.2026 року її зґвалтував;
- протоколом огляду від 02.03.2026 за адресою:
АДРЕСА_3 , в ході якого потерпіла ОСОБА_11 добровільно видала свою нижню білизну (бюстгальтер та труси), які можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які упаковано до паперових конвертів;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_12 , який розповів, що 02.03.2026 з 08:00 год. заступив на чергування у складі мобільної вогневої групи. Близько 17:00 год. перебуваючи на вулиці Небесної Сотні в м. Херсон, неподалік непрацюючого кафе «Два капітана», де побачили чоловіка на вигляд близько 30 років, який мав спущені штани та нижню білизну та коли підійшли ближче він вже одягнувся та в цей час почала кричати жінка, яку спочатку не було видно, у неї були зняті штани та нижня білизна, вона плакала та казала, що він її зґвалтував, бив, просила про допомогу, при цьому вказувала на чоловіка, який стояв поряд;
- протоколом пред'явлення особи по фотознімкам для впізнання свідку ОСОБА_12 , в ході якого він впізнав ОСОБА_9 , як такого, на котрого 02.03.2026 року вказувала жінка, що її зґвалтував та якого було виявлено біля неї в оголеному стані;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 , який розповів, що 02.03.2026 з 08:00 год. заступив на чергування у складі мобільної вогневої групи. Близько 17:00 год. перебуваючи на вулиці Небесної Сотні в м. Херсон, неподалік непрацюючого кафе «Два капітана», де побачили чоловіка на вигляд близько 30 років, який мав спущені штани та нижню білизну та коли підійшли ближче він вже одягнувся та в цей час почала кричати жінка, яку спочатку не було видно, у неї були зняті штани та нижня білизна, вона плакала та казала, що він її зґвалтував, бив, просила про допомогу, при цьому вказувала на чоловіка, який стояв поряд;
- протоколом пред'явлення особи по фотознімкам для впізнання свідку ОСОБА_13 , в ході якого він впізнав ОСОБА_9 , як такого, на котрого 02.03.2026 року вказувала жінка, що її зґвалтував та якого було виявлено біля неї в оголеному стані;
- протоколом затримання ОСОБА_9 від 02.03.2026 в ході якого вилучено - блакитні кросівки, чорні спортивні штани з марки «Nike», чорні труси, футболку синього кольору «Adidas», мобільний телефон Samsung Galaxy з сім-карткою НОМЕР_4 , посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_10 , паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ланцюжок з білого металу з жетоном з гравіюванням. Крім того зафіксовані наявні тілесні ушкодження у вигляді подряпин на руках (залишені нігтями), подряпаного коліна;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.03.2026;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 02.03.2026 близько 16:00-16:30 перебуваючи на перехресті вул. Студентська та Степана Разіна, почув що за моєю спиною хтось біжить, повернувшись назад побачив знайомого ОСОБА_14 , який коли підбіг то наніс один удар правою рукою в область обличчя, а саме в район нижньої щелепи з лівої сторони, після удару потерпілий втративши рівновагу впав на землю та під час цього як він лежав на землі ОСОБА_14 заліз до нього в сумку через плече, звідки витягнув особисті документи, а саме: паспорт гр. України № НОМЕР_1 , закордонний паспорт на моє ім'я, посвідчення учасника бойових дій на моє ім'я та військовий квиток в якому знаходився відпускний лист. Після чого з правого переднього карману штанів ОСОБА_14 витягнув мобільний телефон марки: «Sаmsung» моделі «Galaxy A35», після чого зірвав з шиї ланцюжок срібного кольору, на якому був медальйон з фото з донькою. Після цього він одразу побіг у невідомому мені напрямку. Оговтавшись після того, що відбулось, потерпілий піднявся з землі та попрямував додому, а потім до поліції;
- протоколом пред'явлення особи по фотознімкам для впізнання потерпілому ОСОБА_10 , в ході якого він впізнала ОСОБА_9 , як такого, котрий 02.03.2026 року її відкрито заволодів його речами та документами;
- протоколом огляду речей від 03.03.2026 за адресою: м. Херсон,
вул. В. Примаченка, 10, в ході якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав вилучені при затриманні ОСОБА_9 мобільний телефон, ланцюжок з жетоном та документи, як такі, що належать йому та якими ОСОБА_9 02.03.2026 відкрито заволодів;
- висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_10 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені докази у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.
Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та визнаних наявними слідчим суддею, апеляційний суд вважає безпідставними.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому.
А тому слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов'язковою доведеність вчинення особою активних дій.
Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Так, у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.
Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152,ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п.32, Series A, № 182).
Зі змісту ухвали слідчого судді та журналу судового засідання випливає, що слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , є безпідставними.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Підстави для скасування чи зміни застосованого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_9 на більш м'який відсутні, оскільки з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, суд вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_9 може впливати на потерпілих та свідків шляхом схиляння їх до зміни наданих ними в ході розслідування показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки проживає з ними безпосередній близькості, знає їх місце проживання, та у разі застосування запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою, буде мати можливість спілкування з цими учасниками провадження та впливу на них з метою схилення до зміни показань, у тому числі шляхом застосування насилля, так як вказані злочини ним було вчинено із застосуванням насилля, при цьому нехтуючи всілякими нормами моралі та людяності, що свідчить про існування ризику незаконного впливу на вказаних осіб. (п.3 ч.1 ст.177 КПК України)
Також доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.4 ст.186, ч.3 ст.357 КК України, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, а саме: 22.09.2015 Комсомольським районним судом Херсонської області за ст.186 ч.1, ст.190 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; 23.06.2016 Херсонським міським судом Херсонської області за ст.186 ч.2, ст.70 ч.4, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 07.08.2017 Херсонським міським судом Херсонської області за ст.186 ч.2, ст.70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений 01.03.2019; 12.06.2020 Херсонським міським судом Херсонської області за ст.186 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 27.10.2021 Херсонським міським судом Херсонської області за ст.309 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.71 КК України приєднано вирок Херсонського міського суду від 12.06.2020 та призначено остаточне покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, 27.08.2025 звільнений в зв'язку з відбуттям строку покарання, що, з урахуванням даних про його особу, свідчить про можливість, у разі незастосування відповідних обмежень, продовження та повторення протиправної поведінки шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням зазначених обставин, даних про особу ОСОБА_15 , а також тяжкості покарання, що загрожуватиме у разі визнання його винуватим, є підстави стверджувати про існування зазначених вище ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов'язує застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної особи, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_9 , апеляційний суд вважає неприйнятними.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_9 , зокрема, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку колегії суддів, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 з огляду на вищевказані обставини, а тому твердження сторони захисту про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу є неспроможними.
За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, вказує на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги, були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням цих та інших обставин кримінального провадження було ухвалено відповідне рішення.
На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 та вмотивовано визначив розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн.
Саме такий розмір застави, як вважає колегія суддів, здатен забезпечити у разі її внесення, виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і не може бути визнаний завідомо непомірним для підозрюваного.
Колегія суддів наголошує, що розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно ухвали, слідчий суддя, врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, майновий стан підозрюваного, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ.
Отже, слідчий суддя врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та у відповідності до положень даної норми ухвалив обґрунтоване та законне рішення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_15 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.03.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 до 30.04.2026 включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5