про відмову у відкритті апеляційного провадження
24 березня 2026 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , ознайомившись зі змістом апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_2 , на ухвалу Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року, якою застосовано до обвинуваченої ОСОБА_2 привід в судове засідання.
встановила:
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року, задоволено клопотання прокурора, застосовано до обвинуваченої ОСОБА_2 привід в судове засідання на 09:30 год. 10 березня 2026 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, обвинувачена ОСОБА_2 до апеляційного суду подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. Визнати застосування приводу безпідставним. Зобов'язати Південноукраїнський міський суд Миколаївської області здійснювати подальші виклики до суду за фактичною адресою проживання обвинуваченої.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам закону, вважаю, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці регламентує наступне: положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований нормами КПК України.
Так, згідно вимог, передбачених ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Також, системний аналіз правових норм, що містяться у ст. 392 КПК України, дозволяє зробити висновок про те, що в апеляційному порядку судові рішення, які ухвалені під час судового провадження і не є остаточними, тобто не вирішують справу по суті, оскарженню не підлягають, а оскаржені можуть бути лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою (ч.4 ст.392, ч.4 ст.331 КПК України). Вказаний перелік рішень є вичерпним.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом оскаржується ухвала про застосування приводу до обвинуваченої, оскарження якої не передбачено діючим Кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим.
Враховуючи, що апеляційна скарга обвинуваченої подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 392, 394, 399, 404, 405, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 , на ухвалу Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її отримання.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_1