Справа № 750/14112/25
Провадження № 2/750/421/26
24 березня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/1180459 від 03.08.2021 в сумі 23045 грн. 84 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1400 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначив, що 03.08.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву - договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/1180459, відповідно до якого банк відкрив поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів Банку. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. Банк надав відповідачу кредит в сумі 17465 грн. 89 коп., а відповідач зобов'язалася повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту становив 71 місяць з 03.08.2021, проценти за користування кредитом - 39,9% річних. Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав. Проте, позичальник всупереч умов кредитних договорів припинила виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме, припинила здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість. 20.12.2022 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Після відступлення права вимоги до відповідача, останньою не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подала.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позов визнає в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03 серпня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/1180459 (а.с. 6-8).
Відповідно до умов договору банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім'я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів та поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору банк передав кредит в сумі 17465 грн. 89 коп., а клієнт зобов'язався повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
Мета кредиту - є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб не пов'язаних з підприємницькою діяльністю в розмірі 16900 грн.; оплата клієнтом страхового платежу в розмірі 565 грн. 89 коп. на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя».
Строк кредиту становить 71 місяць з 03.08.2021. Проценти за користування кредитом - процента ставка фіксована і становить: на період з 03.08.2021 по 03.10.2021 (включно) розмір процентної ставки за кредитом складає 19,95% річних. З 04.10.2021 процентна ставка за кредитом застосовується в розмірі 39,9% річних, без укладання додаткової заяви до цієї Заяви-Договору.
Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 03 числа кожного календарного місяця згідно графіка.
Факт надання банком ОСОБА_1 кредитних грошових коштів відповідно до умов кредитного договору підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом (а.с. 15-18).
Відповідно до умов кредитного договору проценти сплачуються клієнтом у визначену графіком дату у складі щомісячного ануїтентного платежу, вказаного у графіку і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої пунктом 2.3 Заяви-Договору. Проценти нараховуються щомісячно на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та в році.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у визначеному пунктом 2.4 заяви-договору дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплаті ануїтетного платежу.
03.08.2021 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» (а.с. 11).
Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 припинила виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме, припинила здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/1180459 від 03.08.2021 становить 23045 грн. 84 коп., з яких: 19701 грн. 89 коп. - сума заборгованості за кредитом, 3343 грн. 95 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19).
20.12.2022 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого AT «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 20-24).
Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 014/380805/82/1180459 від 03.08.2021, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».
Після відступлення АТ «Райффайзен Банк Аваль» ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останньою не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ані на рахунок первісного кредитора, ані на рахунок нового кредитора.
06.06.2025 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» направив ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, яка станом на дату пред'явлення до суду позову відповідачем не виконана (а.с. 31-33).
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Титаренко В.В. на підставі ордеру серії АІ № 2020555 від 08 жовтня 2025 року (а.с. 44) та договору про надання правничої допомоги № 14/06/2023 від 14 червня 2023 року (а.с. 36-38).
Відповідно до замовлення № 1488 до договору про надання правничої допомоги від 14 червня 2023 року № 14/06/2023, акту виконаних робіт (надання послуг) до замовлення № 1488 до договору про надання правничої допомоги від 14 червня 2023 року № 14/06/2023 та платіжною інструкцією № 2272 підтверджується сплата 1400 грн. адвокату Титаренку В.В. за виконану роботу по справі кредитного договору № 014/380805/82/1180459, боржник ОСОБА_1 (а.с. 41-43).
Згідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі в сумі 1400 грн.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З огляду на викладене, визнання позову відповідачем та з урахуванням встановлених обставин, наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Також, згідно положень частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд на підставі вимог частини першої статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/1180459 від 03.08.2021 у сумі 23045 грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» 1514 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1400 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, код ЄДРПОУ 39508708) 1514 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 2178 від 29 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.03.2026.
Суддя І.П. Рахманкулова