Справа №766/658/26
н/п 1-кп/766/3170/26
про продовження запобіжного заходу
23.03.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар: ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №22024000000000645 від 15.07.2024 року, за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження №22024000000000645 від 15.07.2024 року, за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2026 року призначене підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що ризики, які були встановлені при застосуванні та продовженні даного запобіжного заходу, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати на теперішній час та не зменшились.
Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечували.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо обвинуваченого терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.
Між тим, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 111-1 КК України та ч. 1 ст. 438 КК України, що є особливо тяжким злочином.
У клопотанні прокурором заявлено ризики зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за ч. 1 ст. 438 КК України - позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, суд погоджується з доводами прокурора, що наведені у наданому до суду клопотанні ризики продовжують існувати.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду. Тобто суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначеного прокурором.
Оцінюючи можливість обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений, не будучи обмежений у спілкуванні із особами, яким відомі обставини вчинення злочину, у яких він обвинувачується, може здійснювати на них вплив, зокрема, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом. Таким чином є обґрунтовані підстави наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України
Окрім того, прокурором доведено наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, спрямованих проти національної безпеки України, серед яких є особливо тяжкий злочин, а тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії рф проти України, існує ризик продовження злочинної діяльності.
У справі відсутні дані про те, що стан здоров'я обвинуваченого перешкоджає перебуванню ним у місці попереднього ув'язнення.
Доводи сторони захисту та обвинуваченого не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.
Суд вважає, що продовжують існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід судом не встановлено.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.
Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак ризики не змінилися та не зменшилися.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, вчинених ним під часу дії воєнного стану в Україні та спрямованих проти національної Безпеки України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_7 .
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його застосування в межах строку, визначеного законом - до 21.05.2026 року включно.
Керуючись ст. ст. 27, 176-178, 183, 197, 314-317, 331,369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою продовжити до 21.05.2026 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, прокурором, захисником, потерпілим шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, потерпілому до відома та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Повний текст ухвали буде оголошено 24.03.2026 року о 08 год. 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3