Справа № № 574/223/26
Номер провадження 1-о/585/2/26
24 березня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_4 в якій він просить: «1. Відкрити кримінальне провадження за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року 2. Винести відповідну ухвалу якою скасувати вирок апеляційного суду Сумської області, від 15.12.2004 року., за викладених нововиявлених фактів які мною наведені».
В обгрунтування заяви вказав: «Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області, від 15.12.2004 року, за ст.ст. 115 ч.2 п.п. 1,6,12; 187 ч.4; 194 ч.2: 289 ч.3; 357 ч.3; 70 КК України, я ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений до довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного мені майна за умисне вчинене між селами Михайлівка та Миколаївка Буринського району. Сумської області, з корисливих мотивів за попередньою змовою вбивство двох осіб. За таких обставин у мене немає іншої можливості для встановлення істини окрім звернення до суду з заявою про перегляд вироку апеляційного суду Сумської області, за нововиявленими обставинами. На даний час я ОСОБА_4 відбуваю покарання якого фактично не вчиняв. Свою заяву обґрунтовую наступним а саме, викладаю нововиявлені факти та обставини які не були відомі суду під час розгляду справи та постановлению вироку, і які істотно вплинули на правильність визначення мені вони. Глибоко переконаний в тому, що вирок апеляційного суду Сумської області, від 15.12.2 2004 року, є незаконний, необгрунтований, невмотивований та таким що істотно порушує Кримінально-Процесуальне законодавство України, Конституцію України, Європейську Конвенцією з прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.370 КПК України. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Вирок апеляційного суду Сумської області, від 15.12.2004 року, не відповідає зазначеним вимогам, а відтак підлягає повному скасуванню за нововиявленими обставинами та направлення справи до прокуратури, а в подальшому на новий судовий розгляд. Виходячи з наступних обґрунтувань, а саме:- На даний час за злочин який був вчинений 17.09.2003 року, відбивуємо покарання я, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Але в зв'язку з тим, що слідчим Буринської прокуратури Сумської області. ОСОБА_6 умисно були приховані важливі факти по даному злочину то суду не було відомо ще про дві особи які є дійсними злочинцями по даному злочину, а саме про ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і, що саме ОСОБА_9 позбавив життя двох потерпілих. Причетність до злочину ОСОБА_7 і ОСОБА_10 обґрунтовую неоспоримыми фактами які є прямим доказом їхньої вини по даному злочину, і дані факти суду не були відомі. 30 вересня 2003 року мене було затримано та притягнуто до кримінальної відповідальності, і в цей самий день слідчим прокуратури ОСОБА_6 було висунуто обвинувачення за ст.115 ч.2 КК України і дана санкція статті передбачає довічне позбавлення волі,і законом визнано як особливо тяжкою і участь захисника (адвоката) за таким обвинуваченням є обов'язковою. І мною була спроба розповісти хто дійсно вчиняв злочині, що стріляв у потерпілих ОСОБА_9 і яку роль та участь відігравала ОСОБА_11 , але замість того щоб мої правдиві покази слідчим прокуратури ОСОБА_12 , заносити до протоколу допиту по вказівці слідчого працівники оперативно-розшукової діяльності до мене застосовували фізичну силу, моральний тиск, залякування, погрожували фізичною розправою, а також дані дії вчиняв і слідчий Буринської прокуратури Сумської області ОСОБА_13 , щоб я ОСОБА_14 підписав вже заготовлений протокол допиту. Дані дії вчинялися без участі захисника, хоча санкція статті 115 ч.2 КК України, передбачає довічне позбавлення волі, і згідно КПК України, участь адвоката є обов'язковою. Правдивість моїх слів, що адвоката дійсно не було підтвержується відео- записом де 30 вересня 2003 року, після допиту виїздили на відтворення обстановки подій злочину де велася відеофіксація відтворення подій злочину,і де чітко видно, що у мене адвоката дійсно не має. І самим слідчим на відео запису чітко зазначено, що відтворення подій злочину проходить без участі захисника (адвоката). Даними діями слідчий прокуратури істотно порушив всі норми КПК України, умисно приховавши всі факти причетності дійсних злочинців до злочину. Так як з відеозапису чітко видно, що під час відтворення обстановки подій злочину 30.09.2003 року, даний відеозапис неодноразово преривається нібито для переміщення до іншого участку місця вчинення злочину. Істотне порушення права на захист про яке не було відомо суду тягне за собою обов'язковість скасування вироку апеляційного суду Сумської області від 15.12 2004 року, так як в основу мого обвинувачення покладені саме ті покази які були раніше заготовлені слідчим Буринської прокуратури Сумської області. ОСОБА_6 обставина яка не була відома суду та особисто мені під час постановления вироку апеляційним судом Сумської області, а саме:-Під час дослідження в залі судового засідання відео запису відтворення обстановки подій злочину з виїздом на місце злочину, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що відтворення обстановки подій злочину велося на відеозапис і, що на відеозапису самим слідчим чітко зазначено що захисника не було. Під час слідчої дії відтворення обстановки та обставин подій з участю мене ОСОБА_4 я перебував постійно з працівниками міліції, і поняті не весь час були присутніми під час її проведення, а саме: коли мене обвинуваченого возили автомобілем з одного місця на інше, я перебував виключно з працівниками міліції, де нібито я показував куда їхати, судом не було з'ясовано чи добровільно я показував на місце, де скоїв злочин. Також, постійно переривався відеозапис ходу (момент переїзду учасників слідчої дії з одного місця на інше) визначених слідчих дій, і що відбувалося в той момент, коли відео запис не вівся, поняті не пояснювали, а тим паче захисник якого взагалі не було. Відповідно до ст.82 КПК України (в редакції 1960 р.) протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджується обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 85-2 КПК України (в редакції 1960 р,) кінозйомка, відеозапис можуть застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і гоставин події та при проведенні інших слідчих дій в порядку, передбаченому іт'ітею 85-1 вище зазначеного кодексу, яка говорить про наступне: При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині і статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється. Частиною 1 ст.194 КПІК України (в редакції 1960 року.) передбачено, що з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій слідчий може виїхати на місце і в присутності в понятих, а в обхідних випадках з участю в спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності. Аналіз вище викладеного дозволяє зробити висновок про те, що суд безпідставно не взяв до уваги, і взагалі не звернув увагу на те як саме проводилася слідча дія, така як відтворення обстановки та обставин події з участю особисто мене ОСОБА_4 , що була проведена з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, а отже не може слугувати доказом моєї вини у скоєному інкримінованому злочину. Таким чином, протокол відтворення обстановки та обставин подій від 30.09 2003 року, з моєю особистою участю ОСОБА_4 не міг бути визнаний судом як доказ у справі, оскільки здобутий за допомогою незаконних методів дізнання та слідства. Але судом першої інстанції навпаки дана слідча дія від 30.09.2003 року, покладена в основу мого обвинувачення як доказова база. Судом першої станції не враховано загальні правові позиції ЄСПЛ щодо офіційного тлумачення ст.3 Конвенції у матеріальному та процесуальному аспектах у кримінальному судочинстві, які обумовлені законодавчим положенням щодо застосування конвенції та практики ЕСПЛ при розгляді справ у якості джерела права. У ст. 3 Конвенції встановлено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. За ст. 58. Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Таким чином, доказ використаний від 30.09.2003 року, є недопустимим. Також виходить дивна річ, на відеозапису від 30 вересня 2003 року, чітко видно, що адвоката у мене немає, і навіть самим слідчим в прокуратури зазначено, що відтворення подій злочину проходить без участі адвоката. А якимось дивним чином на протоколі допиту від 30.09 2003 року, підпис адвоката існує. Тобто допит проходив нібито за участі адвоката 30:09.2003 року. Але звертаю увагу на те що договір з адвокатом про надання юридичних послуг бо вкладений 03.10.2003 року. То виникає велике питання яким чином існує підпис на протоколі допиту від 30.09.2003 року мого захисника. Причетність ОСОБА_10 до злочину: Даний факт причетності ОСОБА_10 підтвердять потерпіли, а саме, потерпіла ОСОБА_15 ,та ОСОБА_16 ,тому звертаю увагу суду на те, що коли свідки ОСОБА_17 ,та ОСОБА_18 , прийшли до слідчого і чекали в коридорі то перед ними заходила ОСОБА_11 і на коридорі з конверта дістала велику суму грошей і показала, що ось гроші і вони все вирішують,і не намагайтеся мене посадити будуть сидіти ті хто треба, і ОСОБА_7 і пішла до слідчого. А від слідчого вийшла без конверта і зазначила ну от і все будуть сидіти ті хто треба. Тобто дала хабара слідчому прокуратури. Шановний суд, і це не мої пусті слова, а даний факт отримання хабара слідчим прокуратури від ОСОБА_10 підтвердять свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , Дана обставина упущена! Ця обставина не досліджувалася судом їй не надана оцінка у вироку. Тобто юридична ця обставина є такою, що не була відома суду під час винесення обвинувального вироку. - Також, коли мене привезли СІЗО 25. м.Суми. до ІВС м.Білопілье. Сумської області, то по вказівці слідчого прокуратури ОСОБА_19 , мене помістили до камери де знаходився хворий на відкриту форму туберкульозу. Через два дні мене слідчі викликав на допит, і мною була спроба вказати новому слідчому за тортури від ОСОБА_20 і хто дійсно стріляв у потерпілих,що у потерпілих стріляв саме ОСОБА_9 і яку роль відіграє ОСОБА_11 . Але слідчий власноруч разом з працівниками оперативно- розшукової діяльності змушували підписувати раніше заготовлені протоколи попиту. Тобто зі мною провели такий допит, що я самостійно не міг ходити, мене до камери занесли працівники Білопільської міліції. Наступного дня був обхід начальника ІВС м. Білопілля. Сумської області. І начальник ІВС м.Білопілье побачив який я побитий і,що спльовую кров'ю то мене начальник ІВС м. Білопілье Сумської області, відразу вивіз до лікарні м. Білопілля Сумської області де надали мені медичну допомогу. Потім в цей день повернувшись з лікарні до ІВС м. Білопілля. Сумської області, я, звернувся до начальника ІВС щоб він мене більше не виводив на допити до слідчого ОСОБА_21 і щоб перемістив мене в іншу камеру від хворого на відкриту форму туберкульозу. Нащо я отримав відповідь від начальника ІВС м. Білопілля. Сумської області., що вибач вдіяти нічого не можу це вказівка слідчого ОСОБА_21 і,що мені потрібно терпіти. Записи того, що мене вивозили до лікарні для надання медичної допомоги із - за того, що я ОСОБА_4 був побитий містяться у ІВС м. Білопілля Сумської області. Ці дії застосування до мене побиття і тортур різного виду проходили з 7 лютого 2004 року, по 27 лютого 2004 року. Незаконним методом продовжувалися застосовуватися до мене тортури щоб я підписував вже раніше заготовлені протоколи допити які потрібні були слідчому для того щоб відпрацювати хабара котрий був отриманий від ОСОБА_10 , щоб не притягувати до кримінальної відповідальності дійсного злочинця ОСОБА_7 який позбавив життя двох осіб. Також звертаю увагу суду на той факт, що жодної важливої експертизи не було проведено стосовно ОСОБА_7 який позбавив життя двох потерпілих. Тобто не було проведено важливих експертиз які б на всі 100% спростували мою участь у злочині. 1. Не було проведено важливої експертизи на відбитки пальців ОСОБА_7 на рушниці та речах потерпілих. Адже моїх відбитків пальців ніде немає, виникає дуже велике питання яким чином я ОСОБА_4 міг здійснювати постріли коли на мисливській рушниці моїх відбитків пальців нема. 2. Не було проведено важливої експертизи на одязі ОСОБА_7 на присутність залишків порохових газів. Адже на моєму одязі ніде немає залишків порохових газів і тут виникає питання яким чином я, ОСОБА_4 міг вчинити злочин та постріли коли на моєму одязі залишки порохових газів немає. 3. Не було проведено важливої експертизи Потожирової стосовно ОСОБА_7 . Таким чином, якби слідчий прокуратури хоча б провів ці три експертизи то дані експертизи підтвердили факт того, що саме ОСОБА_9 позбавив життя двох потерпілих і слідчому прийшлось би до в?язниці садити дійсного злочинця. Також, звертаю увагу суду на нововиявлену обставину яка не була відома суду під час постановлення обвинувального вироку, а саме:- У суда повинно було виникнути сумніння в тому, що яким чином я ОСОБА_4 міг вчинити такий особливо тяжкий злочин коли я, трохи більше чим за місяць за вчинення злочину, переніс дуже тяжку операцію з хірургічним втручанням по видаленню виразки шлунку, тобто язви шлунку з внутрішньою кровотечею, і це підтверджується довідкою з ЦРБ м.Буринь Сумської обл. На той період часу мій стан здоров'я на момент вчинення злочину був незадовільний, і я фізично не міг чинити такий тяжкий злочин. Даний факт, ще є фізично не міг чинити такі протиправні дії підтвердить професійний лікар хірург. Тому звертаю увагу суду на обставину, щодо стану мого здоров'я післяопераційний стан) у вересні 2003 року, що безперечно виключає мою участь в інкримінованому мені злочину. Тим самим, ця обставина вказує на необхідність часті третьої особи, а саме ОСОБА_7 який позбавив життя двох потерпілих. Ця обставина упущена! Це обставина не досліджувалась судом і їй не надана відповідна правова оцінка, а тому юридично вона є такою, що не була відома суду під час постановлення обвинувального вироку. Враховуючи вище наведені факти про які не було відомо, під час розгляду кримінальної справи. Прошу суд визнати дані факти нововиявленими обставинами. Відповідно до частини четвертої статті 461 КПК України. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року, визначено наступний склад суду: головуючий суддя ОСОБА_1 , склад колегії суддів: ОСОБА_3 . ОСОБА_2 .
В той же час, колегією Роменського міськрайонного суду Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у справі № 574/309/20 № провадження 1-о/585/1/24, 21 травня 2024 року було винесено ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року - відмовлено.
При цьому, Роменським міськрайонним судом в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було оцінено доводи ОСОБА_4 і викладено в ухвалі наступні висновки:
Аргумент ОСОБА_22 що він був змушений себе обмовити тому, що на той період часу він правди не міг сказати бо була пряма загроза життю його дружині, його сину та його особистому життю, спростований зібраними у кримінальній справі доказами у їх сукупності, які досліджені при розгляді справи по суті та її перегляді вищим судом. Зокрема ОСОБА_4 про це суду не заявляв, дружина ОСОБА_4 , допитана у якості свідка, підтвердила ту обставину що ОСОБА_4 ходив на полювання, повернувся з грошима і мобільним телефоном, які як він пояснив, дав йому ОСОБА_23 . Також вона виявила кров на спортивних штанях і на її питання звідки кров він сам їй відповів що вбив двох чоловіків.
Дана обставина не є нововиявленою, оскільки за умови її існування, вона була відома ОСОБА_4 .
Посилання ОСОБА_4 на необґрунтованість вироку та невсебічність і істотні порушення КК України не можуть вважатися нововиявленими обставинами і були перевірені в ході перегляду справи вищим судом.
Твердження ОСОБА_4 що в матеріалах кримінальної справи немає жодного прямого достовірного доказу його обвинувачення у вчиненні тих злочинів, за які його утримують у неволі, а вирок Апеляційного суду Сумської обл. від 15.12.2004 року ухвалений виключно на припущеннях та недопустимих доказах, не можуть вважатися нововиявленими обставинами і були перевірені в ході перегляду справи вищим судом. Крім цього у вироку суду наведені докази які суд взяв до уваги та поклав в обґрунтування вироку і такими доказами є покази свідків та іншого обвинуваченого та інші досліджені судом докази.
Позицію ОСОБА_4 , що слідчим прокуратури умисно були приховані важливі факти по даному злочину, то суду не було відомо ще про дві особи, які є дійсними злочинцями по злочину, а саме - ОСОБА_24 та ОСОБА_25 і що причетність до злочину ОСОБА_26 та ОСОБА_27 обґрунтована неоспоримими фактами, які є прямим доказом їхньої вини по даному злочину і дані факти під час постановлення вироку не були відомі, суд оцінює критично і до уваги не бере. Таке переконання склалося у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не вказав, які саме неспростовні докази підтверджують винуватість інших осіб у вчинення злочину, за вчинення якого він відбуває покарання.Твердження ОСОБА_4 про те, що на досудовому слідстві слідчим прокуратури слідство велося не всебічно і необґрунтовано і слідчим прокуратури були приховані важливі факти, що два дійсних злочинці залишились на свободі і під час визнання йому покарання, тобто визначення вироку покарання лягло на нього за те діяння якого він не вчиняв, не є нововиявленими обставинами, так як, за умови їх існування, вони були відомі учасникам справи, зокрема ОСОБА_4 на час розгляду справи по суті, і він повинен був повідомити про них слідству та суду. Крім цього, дані особи допитувалися судом і ОСОБА_4 міг задати запитання цим особам при їх допиті.
Як стверджує ОСОБА_4 , до нього слідчим та працівниками міліції були застосовані незаконні методи слідства та не забезпечено право на захист. На переконання суду всі зібрані в кримінальній справі докази були досліджені судом першої інстанції та належним чином оцінені при винесенні вироку, що було перевірено і судом вищої інстанції, який залишив вирок суду першої інстанції в силі. Докази на підтвердження того, що до ОСОБА_4 в ході досудового слідства застосовувалися незаконні методи відсутні, і сам ОСОБА_4 , при розгляді справи по суті судом, не повідомляв про застосування до нього незаконних методів, у зв'язку з чим суд не може взяти ці дані до уваги і покласти в основу рішення. Наявність внесених до ЄРДР кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_4 щодо незаконних методів слідства, не може виступати доказом того, що відносно ОСОБА_4 застосовувалися незаконні методи слідства. Крім цього, в період з часу надходження заяви до суду, а саме з 2 квітня 2020 року, у ОСОБА_4 та його захисника було 4 роки і 1 місяць для звернення до відповідних органів для перевірки цієї обставини, тобто достатньо часу, проте дані в ЄРДР внесені лише в кінці 2023 року та на початку 2024 року.
Також ОСОБА_4 вважає, що в порушення вимог ст. 374 КПК України судом першої інстанції неповно досліджено фактичні обставини кримінального правопорушення, не визначено форму вини і направленість умислу на вчинення злочину у зв'язку з чим фактичні обставини, які визнано доведеними викладено не конкретно, має недоліки кваліфікація його дій, проте при розгляді судом справи по суті та винесенні вироку, а також при перегляді справи вищим судом перевірялася правильність кваліфікації дій обвинувачених, з'ясовувалася наявність умислу та його направленість та наявність доказів на підтвердження фактичних обставин. В будь-якому випадку вказані обставини не можуть вважатися нововиявленими.
ОСОБА_4 вважає що нововиявленою обставиною є те, що на протоколі допиту від 30.09.2003 року підпис захисника існує, але на відео захисник участі не приймає і слідчий сам повідомляє про відсутність захисника. Дана обставина не може вважатися нововиявленою, оскільки була відома ОСОБА_4 з моменту проведення слідчої дії або ознайомлення з матеріалами справи після закінчення попереднього розслідування. Крім цього даний протокол допиту ОСОБА_4 , суд при винесенні вироку до уваги не брав і не посилався на нього як на доказ вини ОСОБА_4 . Натомість у вироку наведені свідчення ОСОБА_4 , який в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково, і заперечував лише обставини щодо підпалу автомобіля.
Доводи ОСОБА_4 про те, що слідчому було дано хабара, у зв'язку з чим не були притягнуті до відповідальності справжні винуватці злочину не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки вироку щодо визнання даних осіб винними немає і вважати що такі доводи ОСОБА_4 відповідають дійсності, суд не має жодних підстав.
Доводи ОСОБА_4 щодо того, що слідчим не були проведені експертизи щодо відбитків пальців та інших важливих питань, не можуть бути нововиявленими обставинами, оскільки з моменту закінчення попереднього розслідування і ознайомлення з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_4 знав, які експертизи у справі проведені і які дані з них випливають. Крім цього, про призначення експертиз і їх наслідки слідчий окремо повідомляв кожного підозрюваного (обвинуваченого).
Твердження ОСОБА_4 , що слідчим прокуратури умисно були приховані важливі факти по даному злочину, то суду не було відомо ще про дві особи, які є дійсними злочинцями по злочину, а саме - ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , не є нововиявленими обставинами, так як про це було відомо ОСОБА_4 на час проведення досудового слідства та судового розгляду провадження. Крім цього, причетність до вчиненого злочину інших осіб, не є підставою для скасування вироку відносно одного зі співучасників. В будь-якому випадку вирішення питання про притягнення до відповідальності інших осіб, відносно яких не проводилося досудове розслідування, має вирішуватися у визначеному законом порядку, а саме шляхом звернення до органу уповноваженого здійснювати досудове розслідування з повідомленням про вчинення злочину.
Повідомлення ОСОБА_4 про застосування до нього в ході досудового розслідування незаконних методів слідства, зокрема фізичного насильства, залякування, тиск, та давання хабара слідчому ОСОБА_28 , саме по собі не є нововиявленими обставинами щодо обставин кримінальної справи і не може бути самодостатньою підставою для скасування вироку. Натомість з'ясування застосування до ОСОБА_4 в ході досудового розслідування незаконних методів слідства може виступити підставою для притягнення осіб, які вчинили таке діяння, до кримінальної відповідальності. І лише у випадку встановлення вироком суду вини осіб у застосуванні відносно ОСОБА_4 незаконних методів досудового розслідування, такий вирок може бути підставою для вирішення питання про скасування вироку відносно ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами, якщо отримані внаслідок таких дій докази мають суттєве значення.
За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, так як вказані ОСОБА_4 обставини не можуть вважатися нововиявленими, тому що були відомі ОСОБА_4 і він про них не повідомляв суду, зокрема: про погрози його життю та сім'ї, про застосування незаконних методів попереднього розслідування, про підкуп слідчого, про порушення його права на захист і не проведення слідчих дій або їх проведення з порушенням норм діючого КПК України.
Як вбачається із заяви, що надійшла на розгляд суду 23 березня 2026 року доводи заяви, про перегляд вироку за нововиявленим обставинами зводяться до того що:
«Глибоко переконаний в тому, що вирок апеляційного суду Сумської області, від 15.12. 2004 року, є незаконний, необґрунтований, невмотивований та таким що істотно порушує Кримінально-Процесуальне законодавство України, Конституцію України, Європейську Конвенцією з прав людини і основоположних свобод».
«Слідчим Буринської прокуратури Сумської області. ОСОБА_6 умисно були приховані важливі факти по даному злочину то суду не було відомо ще про дві особи які є дійсними злочинцями по даному злочину, а саме про ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і, що саме ОСОБА_9 позбавив життя двох потерпілих. Причетність до злочину ОСОБА_7 і ОСОБА_10 обґрунтовую неоспоримыми фактами які є прямим доказом їхньої вини по даному злочину, і дані факти суду не були відомі».
«30 вересня 2003 року мене було затримано та притягнуто до кримінальної відповідальності, і в цей самий день слідчим прокуратури ОСОБА_6 було висунуто обвинувачення за ст.115 ч.2 КК України і дана санкція статті передбачає довічне позбавлення волі,і законом визнано як особливо тяжкою і участь захисника (адвоката) за таким обвинуваченням є обов'язковою. І мною була спроба розповісти хто дійсно вчиняв злочині, що стріляв у потерпілих ОСОБА_9 і яку роль та участь відігравала ОСОБА_11 , але замість того щоб мої правдиві покази слідчим прокуратури ОСОБА_12 , заносити до протоколу допиту по вказівці слідчого працівники оперативно-розшукової діяльності до мене застосовували фізичну силу, моральний тиск, залякування, погрожували фізичною розправою, а також дані дії вчиняв і слідчий Буринської прокуратури Сумської області ОСОБА_13 ,щоб я ОСОБА_29 підписав вже заготовлений протокол допиту. Дані дії вчинялися без участі захисника, хоча санкція статті 115 ч.2 КК України, передбачає довічне позбавлення волі, і згідно КПК України, участь адвоката є обов'язковою».
«Істотне порушення права на захист про яке не було відомо суду тягне за собою обов'язковість скасування вироку апеляційного суду Сумської області від 15.12 2004 року, так як в основу мого обвинувачення покладені саме ті покази які були раніше заготовлені слідчим Буринської прокуратури Сумської області. ОСОБА_6 обставина яка не була відома суду та особисто мені під час постановления вироку апеляційним судом Сумської області, а саме:- Під час дослідження в залі судового засідання відео запису відтворення обстановки подій злочину з виїздом на місце злочину, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що відтворення обстановки подій злочину велося на відеозапис і, що на відеозапису самим слідчим чітко зазначено що захисника не було».
«Також, коли мене привезли СІЗО 25. м.Суми. до ІВС м.Білопілье. Сумської області, то по вказівці слідчого прокуратури ОСОБА_19 , мене помістили до камери де знаходився хворий на відкриту форму туберкульозу. Через два дні мене слідчі викликав на допит, і мною була спроба вказати новому слідчому за тортури від ОСОБА_20 і хто дійсно стріляв у потерпілих, що у потерпілих стріляв саме ОСОБА_9 і яку роль відіграє ОСОБА_11 . Але слідчий власноруч разом з працівниками оперативно- розшукової діяльності змушували підписувати раніше заготовлені протоколи попиту. Тобто зі мною провели такий допит, що я самостійно не міг ходити, мене ю камери занесли працівники Білопільської міліції. Наступного дня був обхід начальника ІВС м. Білопілля. Сумської області. І начальник ІВС м.Білопілье побачив який я побитий і,що спльовую кров'ю то мене начальник ІВС м. Білопілье Сумської області, відразу вивіз до лікарні м. Білопілля Сумської області де надали мені медичну допомогу. Потім в цей день повернувшись з лікарні до ІВС м. Білопілля. Сумської області, я, звернувся до начальника ІВС щоб він мене більше не виводив на допити до слідчого ОСОБА_21 і щоб перемістив мене в іншу камеру від хворого на відкриту форму туберкульозу. Нащо я отримав відповідь від начальника ІВС м. Білопілля. Сумської області., що вибач вдіяти нічого не можу це вказівка слідчого ОСОБА_21 і,що мені потрібно терпіти. Записи того, що мене вивозили до лікарні для надання медичної допомоги із - за того, що я ОСОБА_4 був побитий містяться у ІВС м. Білопілля Сумської області».
Як вбачається при порівнянні заяви яка надійшла на розгляд і ухвали колегії суддів, від 21 травня 2024 року, викладені в заяві доводи ОСОБА_4 вже були дослідженні колегією суддів Роменського міськрайоного суду Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і колегіальний склад суду, дослідивши матеріали кримінальної справи, висловив свою позицію щодо обставин, на які посилався ОСОБА_4 як на підставу для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
В зв'язку з вказаним, судді, які входять до складу колегії, головуючий суддя ОСОБА_1 , суддя ОСОБА_2 , суддя ОСОБА_3 , заявляють самовідвід у розгляді заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
На думку колегії суддів, вказані обставини позбавляють колегію суддів, в цьому складі, права приймати участь у розгляді заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки участь цих суддів у розгляді даного питання раніше, сформувала думку щодо обставин, які заявник ОСОБА_4 вважає нововиявленими, і дана колегія суддів вже оцінила доводи ОСОБА_4 .
Відповідно пункту 4) частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які виключають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів» від 19 травня 2006 року, суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно п. 3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі «Лауко проти Словаччини» будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Вивчивши зміст заяви та її обгрунтування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заяв про самовідвід суддів, які входять до складу колегії суддів, об'єктивно існують і можуть бути покладені в основу рішення про задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, -
Заяву суддів, які входять до складу колегії - головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами задоволити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3