Справа № 585/617/26
Номер провадження 1-кп/585/265/26
23 березня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200470000057 від 21.01.2026 року, відносно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нивки Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого оператором з добування нафти й газу в ЦВНГ-4 НГВУ «Охтирканафтогаз», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Роменського міськрайонного суду від 11.09.2025 року за ч.2 ст. 342 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки,
по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_5 від 05.11.2024 у справі №585/4437/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Дана постанова набрала законної сили 18.11.2024.
Будучи позбавленим права керування на 1 рік, ОСОБА_3 , 01.03.2025 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, факт зафіксовано працівниками поліції та складено адміністративні протоколи за ч. 2 ст. 130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП України, відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 11.03.2025 у справі № 585/848/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки та 9 місяців. Дана постанова набрала законної сили 24.03.2025.
Проте, ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність указаних постанов суду, з метою невиконання рішень суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя в Україні, у порушення ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. З ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на невиконання судових рішень, що набрали законної сили.
Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, прямо спрямованих на невиконання судового рішення, розуміючи настання негативних наслідків від своїх протиправних дій та бажаючи таких наслідків, вчинив активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в постанові судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 11.03.2025 у справі № 585/848/25, а саме здійснив керування транспортним засобом марки Ореl моделі Оmega, д.н.з НОМЕР_1 . Факти керування транспортним засобом зафіксовані працівниками поліції 09.01.2026, 20.01.2026, за вказаними фактами складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 121-3, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, просив суд обмежити обсяг дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за злочином, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями та наслідками, що було встановлено у ході досудового розслідування, які учасниками судового розгляду не оспорюються, визнано недоцільним, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав суду показання про те, що дійсно в листопаді 2024 року його вперше було позбавлено права керування транспортними засобами. Через пів року його знову було притягнуто до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами. Потім він більше не керував автомобілем. Але виникла необхідність по роботі невідкладно потрібно було виїхати, і він керував транспортним засобом, вважав, що його не буде викрито. Пізніше вирішив продати автомобіль, та приїхав до МРЕО на своєму автомобілі для переоформлення, після того як оформив документи, сів до автомобіля та поїхав відвозити автомобіль на «Процівку», де його було зупинено працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаявся.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, який за кваліфікацією ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини обвинуваченого, мотивацію такого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який працює, під наглядом у лікаря - нарколога або психіатра не перебуває, раніше судимий.
У відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, слід визнати визнання вини, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, здійснив благодійний внесок в розмірі 5000 грн. на потреби ЗСУ.
Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, слід визнати рецидив злочину.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що достатнім для виправлення обвинуваченого буде призначення покарання у виді штрафу, в межах санкції статті кримінального Закону, за яким визнає його винним.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.09.2025 року, яким ОСОБА_3 засуджено за частиною 2 ст. 342 КК України до покарння у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, виконувати самостійно.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався і підстави застосування такого заходу забезпечення до набрання вироком законної сили відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 ( п'ятсот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот ) гривень 00 копійок.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.09.2025 року, яким ОСОБА_3 засуджено за частиною 2 ст. 342 КК України до покарння у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, виконувати самостійно.
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_7