Справа № 583/1043/26
3/583/474/26
Іменем України
23 березня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Головного управління ДПС у Сумській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОРКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
02.03.2026 до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, №118/18280706 від 20.02.2026, в якому зазначено, що ОСОБА_1 13.01.2026 об 11.30 год. у павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, а саме розрахункові операції проводилися без зазначення у касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, чим порушила вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується її особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, в даному випадку справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, тому вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу такого висновку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
За ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
В розумінні ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у формі порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктами даного правопорушення можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а також положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає можливість зробити висновок, що вимоги законодавства, яким визначається порядок проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, поширюються не на всіх без винятку осіб, а лише осіб, які на законній правовій підставі беруть участь у правовідносинах, пов'язаних із здійсненням розрахункових операцій у відповідній сфері господарської діяльності.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, має спеціального суб'єкта, а саме особу, яка на певній правовій підставі (трудові відносини тощо) проводить розрахункові операції або відповідно до своїх обов'язків має компетенцією щодо організації проведення розрахункових операцій. Отже, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, може бути лише особа, яка відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснює розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зазначений висновок підтверджується і тим, що санкція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає два окремих суб'єкти, на яких може бути накладено стягнення за вчинення такого правопорушення: особи, які здійснюють розрахункові операції, та посадові особи. Накладення стягнення за порушення порядку проведення розрахункових операцій на інших осіб не передбачається, внаслідок чого порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку інших осіб не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Разом з цим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу, на основі якого можна зробити безумовні та категоричні висновки щодо наявності у ОСОБА_1 статусу суб'єкт господарювання або наявності у неї функціональних обов'язків по здійсненню розрахункових операцій, чи в будь-який інший спосіб встановити наявність у неї ознак спеціального суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
До протоколу додана копія акту перевірки від 15.01.2026, у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків ФОП ОСОБА_1 , а саме проведення розрахункових операцій без зазначення у фіскальних касових чеках цифрового значення коду МАП (серія та номер). Таким чином, загальна сума розрахунків по касових чеках, які не мають статусу розрахункових документів, склала 3070,00 грн (Додаток копії електронних чеків на 2-х арк. додаються до акту).
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та викладене в акті перевірки, доходжу висновку, що протокол складено лише на підставі акту фактичної перевірки, який сам по собі не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Суду надана лише копія акту перевірки без додатків, інших доказів також не надано. При цьому з викладеного в акті перевірки та відповідно протоколі про адміністративне правопорушення неможливо визначити дату та час вчинення порушень, а відсутність фіскальних чеків або інших доказів унеможливлює дійти об'єктивного висновку про вчинення або невчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі порушення.
Таким чином, неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Виходячи з загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), доходжу висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, ст.ст. 7, 23, 155-1, 245, 247, 250-252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко