Справа № 592/2931/26
Провадження № 1-кп/592/645/26
24 березня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12025200480003048 від 30.11.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юнаківка Сумського району Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця НОМЕР_1 , учасника бойових дій, проживаючого за адресою: у АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2025 № 132 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду старшого стрільця 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 .
29 листопада 2025 року близько 22:00 год. знаходився за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 ..
В цей час до ОСОБА_7 підійшов раніше їм незнайомий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та почав спілкуватися. Побачивши це ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, спричинених ревнощами до співмешканки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_4 , підійшов до нього та перебуваючи у положенні стоячи обличчям один до одного, тримаючи в правій ніж, почав наносити удари ножом та руками в хаотичному порядку по різним частинам тіла, зокрема обличчю, тулуба та лівої верхньої кінцівки, в задню поверхню грудної клітки зліва.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 2122 від 20.01.2026, внаслідок ударів, нанесених ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 , останньому спричинені тілесні ушкодження, а саме: рана задньої поверхні грудної клітки зліва, що проникає в плевральну порожнину, з пошкодженням нижньої частки лівої легені, лівобічний пневмоторакс, рана грудної клітки, лівого плеча, лівої щічної ділянки, гематома правого колінного суглобу. Ушкодження у вигляді ран утворилися від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить їх характер, та могли утворитися при нанесенні ударів ножом та подібним предметом. Вказані тілесні ушкодження у вигляді рани задньої поверхні грудної клітки зліва що проникає в плевральну порожнину, з пошкодженням нижньої частики лівої легені були небезпечним для життя і за цією ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, інші тілесні ушкодження у вигляді ран (непроникаючих) кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Стаття закону України про кримінальну відповідальність
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, тобто спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обвинувачений свою вину у вчинені кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах визнав повністю та покаявся. Зокрема пояснив, що перебував в особистих стосунках з ОСОБА_7 29.11.2025 приблизно о 22-00 остання стояла з потерпілим та розмовляла. У зв'язку з цим відчув ненависть до потерпілого на ґрунті ревнощів. Тоді дістав ножа та тримаючи його у руці завдав потерпілому удари в область тулубу. Скільки ударів завдав сказати не може. Вбивати потерпілого не хотів але визнає, що завдав потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Після нанесення ударів пішов з місця події але згодом повернувся та задався поліції. У вчиненому кається та відшкодував шкоду потерпілому та має намір відшкодовувати ще.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №9 від 05.12.2025 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 на час проведення експертизи та вчинення кримінального правопорушення виявляв ознаки Розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (МВТ 31.05.2025) з легким когнітивним зниженням, емоційною нестійкістю, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Покази обвинуваченого, ураховуючи зазначений висновок, є логічними і послідовними та узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у суду й поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вирішив обмежитися зазначеними доказами та визнав не доцільним дослідження інших доказів, проти чого сторони кримінального провадження не заперечували, оскільки обставини обвинувачення ніким не оспорювалися та немає сумнівів у добросовісності їх позиції.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про особу, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
ОСОБА_5 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем служби, мав поранення при захисті України, утримує неповнолітню дитину.
Обставини, що обтяжують покарання суд не встановив.
ОСОБА_5 раніше не судимий, свою вину визнав, покаявся, відшкодував шкоду потерпілому, сприяв досудовому розслідуванню й судовому розгляду.
Мотиви призначення покарання
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, є тяжким злочином.
При призначенні обвинуваченому покарання, відповідно до вимог статті 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2 статті 50 КК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленумом Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (статті 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Виходячи зі змісту ст. 69 КК України, призначення більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
ОСОБА_5 раніше не судимий, свою вину визнав, покаявся, відшкодував шкоду потерпілому, сприяв досудовому розслідуванню й судовому розгляду. Суд відповідно до статті 66 КК України визнає ці обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до переконання, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченого можливо перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України. Тому при призначенні покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України відповідно до положень ст. 69 КК України слід призначити основне покарання у виді службового обмеження.
Визначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень обвинуваченого.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Речовими доказами слід роз порядитися згідно ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого. Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та застави слід скасувати оскільки у їх збереженні відпала потреба. Речові докази знищити.
До обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою для запобігання ризикам передбаченим п.п. 1, 3, 5 КПК України. Судовий розгляд завершено, обвинуваченому вирішено призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, а тому слід змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Керуючись ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначити покарання у виді службового обмеження на строк два роки зі щомісячним відрахуванням із суми грошового забезпечення в доход держави двадцяти відсотків.
Змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 . Звільнити ОСОБА_5 з-під варти у залі суду. До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання і покласти обов'язки:
1) прибувати до суду за викликом;
2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання й проходження служби.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у сумі 23 291 грн. 83 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м.Суми від 03.12.2025 у справі №592/19415/25 провадження № 1-кс/592/7863/25 та від 03.12.2025 у справі №592/19412/25 провадження № 1-кс/592/7861/25.
Знищити речові докази: змиви РБК; шматок бинта з РБК; пачку з під цигарок «WINSTON»; змив та контрольний змив; фрагмент мобільного телефону «REDMI» з 2-ма сім-картами « НОМЕР_3 » та « НОМЕР_4 », флеш карту об'ємом 16 GB; дисплей від телефону та селіконовий чохол; частини до мобільного телефону, прозору накладку та камеру від телефону «SAMSUNG»; запальничку у чорному пластиковому корпусі; чохол від мобільного телефону та ремінь; флакончик від крему ТМ «Hydrasence»; речі зі слідами РБК, а саме куртку темно-синього кольору, штани спортивні темно-синього кольору, светр бордового кольору, майстерку чорного кольору, футболку оливкового кольору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, обвинуваченим у той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та іншим присутнім учасникам розгляду. Відсутнім учасникам розгляду направити копію вироку не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_8